вівторок, 29 жовтня 2019 р.

З’явилася Конституція у коміксах

У мережі з’явилася електронна книжка «Конституція у коміксах», яку можна безкоштовно качати та розповсюджувати.
Як показали останні вибори, українці здебільшого погано розуміють функції різних гілок влади, свої права та обов’язки, тому книжка, яка розрахована на дітей, стане у пригоді також батькам, в тому числі народним депутатам та працівникам Офісу президента.
«Конституція у коміксах» – проект видавництва «Зелений Пес» за підтримки Українського культурного фонду. Проект має освітню мету – у легкій сучасній формі дати дітям основи знань про Конституцію України, політичний лад, права та обов’язки.
Головні герої коміксів – двійнята Романа та Марко, школярі, які на простих життєвих прикладах розбираються у тому, як працює Конституція України. Їм допомагають у цьому мама-юрист, тато-програміст, бабуся-вчителька та дідусь-професор. Комікси супроводжуються ситуативними діалогами.
Автори книжки – відомі письменники Брати Капранови.
Консультантом виступив колишній суддя Конституційного суду Володимир Кампо.
Художник – Олександр Костенко (м.Дніпро).
Електронну книжку можна скачати за адресою.


Улюблений сайт літературної критики

понеділок, 28 жовтня 2019 р.

Що читають відомі українці

Зараз українська мова квітне на сторінках багатьох книжок вітчизняних видавництв: в класиці, в сучасній літературі, в українських і перекладних творах. Українські лідери думок не можуть нарадуватися такій ситуації і часто публікують рекомендації до читання. Тож далі добірка книжок, які радять успішні українці у 2019 році.

Тоні Моррісон "Кохана"

тоні моррісон
Важкий, проте дуже захопливий роман, заснований на реальній історії. Дії відбувалися наприкінці Громадянської війни, у часи рабовласництва. У центрі подій темношкіра рабиня, яка втекла від господарів. Проте тодішні закони були проти неї та її дітей.
Цей роман увійшов до списку 100 найкращих книжок усіх часів за версією Норвезького книжкового клубу, отримав Національну та Пулітцерівську премій.
Володимир В'ятрович
Володимир Вятрович  український науковець-історик, публіцист, дослідник історії визвольного руху, громадський діяч, екс-голова Українського інституту національної пам'яті
Володимир про роман "Кохана":
"Важко відірватися" – звична реакція читача на цікаву чи веселу книгу, із карколомним, захоплюючим сюжетом.
Ця зовсім інша. Читати важко, але не через стиль авторки (він неймовірний), а через описане нею. Іноді навіть боляче. І тим неменше від тексту важко відірватися.
Неймовірно сильна книга, авторку якої відзначили і Пулітцером, і Нобелем. Рекомендую. Знайдіть в собі силу прочитати і не пошкодуєте – станете сильнішими.
Дякую "Фабула" за видання нової класики літератури українською."

Ієн Мортімер "Століття змін"

Структуровані історичні факти, які дають привід замислитися. Автор наглядно зображує, у які століття і чому відбувалося найбільше змін, як це вплинуло на хід історії. Більш того, читаючи цю книжку, можна помітити циклічність подій. Дійсно є над чим подумати.
Положинський
Лідер гурту "Тартак", співак, шоумен, радіоведучий Сашко Положинський
Сашко Положинський про "Століття змін":
"Легко і цікаво написана, а також дуже інформативна. Містить багато цікавої інформації. Мені дуже подобається, що ця інформація подається частково в контексті тих цивілізаційних змін, які відчуваються ще й зараз на нашій планеті і в нашому суспільстві також. Тому я би радив цю книжку теж".
луценко
Український політик і державний діяч, колишній Генеральний прокурор України Юрій Луценко
Справжній книжковий фанат Юрій Луценко добре знається на літературі. За його спиною не одна сотня прочитаних книжок і власні мемуари. Як і Сашко Положинський, Юрій не залишився байдужим до науково-популярної книжки "Століття змін".
"Дуже рекомендую. Факти, цифри, таблиці, прості розрахунки дають нове бачення історії".

Гаррі Паркер "Анатомія солдата"

анатомія солдата
Дебютний роман, який полонив усю Англію. Автор – учасник війн в Афганістані та Іраку, втратив обидві ноги під час бойових дій. Актуально, зворушливо, боляче, сильно.
дмитро ярош
Дмитро Ярош – український громадсько-політичний діяч, колишній лідер організації "Правий сектор", народний депутат України VIII скликання, радник Начальника Генерального штабу України.
Дмитро Ярош про книжку "Анатомія солдата":
"Книга англійського офіцера Гаррі Паркера вражає... Раджу її прочитати всім, хто був, є і буде на Війні. "Дух животворе, плоть нічтоже".

Микола Гоголь "Миргород"

Збірка "Миргород" – про улюблену автору сільську патріархальну ідилію. Про добрих та відкритих людей, їх побут. Про Запорізьку Січ, патріотизм та мужність. Про містику, загадковість та людські страхи. Усі найвідоміші оповідання Миколи Васильовича в одній книзі.
жадан
Український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, музикант Сергій Жадан
Сергій Жадан про збірку "Миргород":
"Гоголь до рук мені теж трапив у ранньому дитинстві, таким чином сформувавши мені оптику та визначивши ставлення до багатьох речей. Саме завдяки Гоголю я досі вірю в русалок. Навіть не намагайтесь переконати мене, що їх не існує."

Сергій "Колос" Мартинюк "Капітан смуток"

капітан смуток
"Капітан смуток" – перша книжка Сергія Мартинюка, лідера гурту "Фіолет". Проте всі, хто її прочитав, в один голос стверджують, що вона незвичайна, захоплива та навіть якась магнетична.
андрухович
Український поет, прозаїк, кандидат філологічних наук Юрій Андрухович
Ось що каже про роман "Капітан смуток" Юрій Андрухович:
"Ніяк не можу повірити, що фронтмен гурту, музику якого я не витримую довше двох хвилин, і автор цієї прози, від якої часом так важко мені відірватися, – одна й та ж людина. Цей солодкавий і, на жаль, такий типово український "дівчачий рок" в моїй уяві ніяк не хоче корелювати з жорсткістю та мудрістю, справжністю та цинічною ніжністю, а головне – з максималізмом романного письма. Так, нерівного, стрибкоподібного. Так, іноді штучного. Але все ж переважно міцного і зрілого. Тож роздвоєння нехай залишається на моєму сумлінні. Всіх же нас, хто читає книжки, та ще й українською, годиться привітати з новим іменем, новим романом, новим героєм. І страшенно цікаво, як усе складеться далі".
Український літературний ринок зараз переживає ренесанс після тривалої стагнації. Приємно розуміти, що все більше людей віддають перевагу державній мові та читають відповідні книжки. Нарешті у нас з’явилася можливість активно розвиватися: це стосується і авторів, і видавництв, і читачів. Все більше людей жадають зробити внесок у розвиток української літератури, підтримати її. Що це, як не привід для гордості?
Автор: Тимур Курганов

https://24tv.ua/pid_obkladinkoyu_tag6912/

пʼятниця, 11 жовтня 2019 р.

Вісім цитат володарки Букерівської премії-2018 Ольги Токарчук

Ольга Токарчук:
№1
«Мені здається, що історія з одного боку формується літературою, а з іншого боку ця пам'ять трансформується політиками»
№2
«Мій батько походить з тих територій Західної України, де змішалися в єдиному плавильному казані величезна кількість культур і народів. Вони перетиналися і довгий час жили спільно. І якщо взяти три путівники, що написані польською, українською і єврейською мовами – у них представлені кардинально відмінні образи тих земель»
№3
«Офіційна історія» йде в супереч тому, якою насправді була Польща у XVIII столітті і як насправді виглядала польська присутність на Сході. Бо у пересічній ментальності поляка це були часи, які описав Генріх Сенкевич у своїх повістях – це героїчні шляхтичі, аристократи та полька кавалерія, які борються за якісь цінності, за дух Польщі. Такий собі героїзм. Натомість ніхто не пам’ятає, що на той час були ще селяни, євреї, які жили своїм життям. Все було перемішаним і не було таким однозначним».
№4
«Зараз у Польщі точаться процеси, які можемо спостерігати і в усьому світі. У нас також відбувається консервативна революція. Є намагання повернутися до тих часів, коли не існувало Європейського Союзу. Прагнуть знову повернути кордони між національностями і замкнутися лише у християнських цінностях, тільки у католицизмі. Хочуть знову сповідувати те, від чого Європа і світ давно відійшли. І цьому, нажаль, сприяє влада яка тепер є у Польщі».
№5
«Я можу зрозуміти таку позицію, адже людиною зараз керує перед усім страх. Страх опинитися у цьому новому світі, де не має чітких орієнтирів, де все змінюється. Цей страх призводить то того, що в психології називається регресією, повернення до того, що знайоме і освоєне. Це тепер відбувається і у Польщі. Для мене і багатьох людей, яких я знаю, є дуже дивним, що у Польщі повернення до цієї «стабільності» дуже схоже на повернення до «комуністичного минулого». Це повернення до дивного і абсурдного світобачення, яке було колись. У висновку, процес призводить до того, що люди починають проголошувати теорії, які на нашу думку є абсолютно неприйнятними, це теорії: ксенофобські, антифеміністичні, ксенофобічні, націоналістичні, антилюдські загалом».
№6
«Кожен письменник хотів би щоб його знали за книжками, а не як об’єкт хейтерських атак в інтернеті. Нажаль я стала об’єктом таких атак. Після виходу книги почалися такі речі. І мені навіть погрожували вбивством. Але чому це все сталося? Я пояснила, для кожного свідомого поляка, три загальновідомі історичні речі: по-перше, що Польща проводила колонізаторську політику у XIX столітті у східних землях, які зараз є територією України, після цього мене обізвали «бандерівською курвою». По-друге, поляки мали великий гріх щодо євреїв. Ми не є перед ними абсолютно чистими. І по-третє, це абсолютно очевидна, кріпосницька система, яка панувала у тодішній Речі Посполитій. Система була рабською. Це зрозуміло, бо написано в кожному підручнику історії, але за це я також була звинувачена. Звинувачення, що пролунали на мою адресу, звісно для мене і моїх знайомих стали шоком. Але не тільки тому, що адресатом була я, а взагалі це був шок для поляків і польських письменників, які зрозуміли, що тепер ми не можемо говорити відверто і існує якийсь вид цензури. Але багато людей мене підтримують і не залишають саму. Багато людей зрозуміли, що нам з мережі інтернету загрожує вербальне насилля, яке йде від людей з невисоким рівнем знань, але з великою агресією. Ця подія показала полякам, що ми дійсно маємо велику небезпеку перед націоналістичними і ксенофобськими проявами, а найкращою платформою для цього є інтернет».
№7
«Я не наївна людина і розумію, що читаючи книги одне одного ми не покращимо наші стосунки, але я відчуваю, що українці з певним побоюванням ставляться до поляків. Та це другорядні речі, які дуже малою мірою репрезентовані у нашій країні, адже величезну кількість українців ми бачимо на вулицях, у кав’ярнях, вони працюють у Польщі. Люди з ними стикаються у повсякденному житті і прихильно ставляться. Я пишаюся тим, скільки українців з’явилося у Вроцлаві. Звісно не можу говорити за них, але мені здається, що їм там добре. Отже, ми наскільки близькі одне до одного, що нам дуже легко інтегруватися. Але ані дружби, ані кохання, ані подружжя не можна збудувати на брехні. І тому ми мусимо говорити відверто про те, що було в минулому. Ми маємо торкатися всіх тих моментів, які болять і нам, і вам. Лише таким чином разом можемо дійти якогось порозуміння. Треба скинути з себе вантаж того непорозуміння. І тільки після цього можна збудувати нові, свіжі відносини».
№8


«Я вважаю, що не можна говорити про злочини всього народу, адже за злочини відповідає хтось один».

четвер, 10 жовтня 2019 р.

Нобелевский премію з літератури отримала польська письменниця з українським корінням

У Стокгольмі оголосили лауреатів нобелівської з літератури за 2018 та 2019 роки. Польська письменниця українського походження Ольга Токарчук отримала премію за 2018 рік, а австрійський письменник Петер Хандке за 2019 рік.
"Ольга Токарчук, нагороджена премією 2018 року в області літератури, ніколи не розглядає реальність як щось стабільне або вічне. Вона конструює свої романи в напрузі між культурними протилежностями; природа проти культури, розум проти божевілля, чоловік проти жінки, дім проти відчуження", - йдеться у рішенні нобелівського комітету.
57-річну Ольгу Токарчук названо провідним польським романістом свого покоління, вона отримала премію "за нарративну фантазію, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетин кордонів як форму життя".
76-річний австрійський письменник Петер Хандке отримав премію "за впливову роботу, яка з мовною винахідливістю дослідила периферію та специфіку людського досвіду".
2018 року премію не вручали через скандал у Шведській академії, яка вручає Нобеля з літератури.
Чоловіка однієї з членкинь академії звинуватили у зґвалтуванні, а пізніше засудили за це до двох років в'язниці. Тож вручення премії перенесли на 2019 рік через "зменшення суспільної довіри".
Академія після скандалу змінила склад колегії, яка обирає лауреатів, включивши кількох нових членів.
Лауреат Нобелівської премії з літератури отримає грошовий призу у дев'ять мільйонів шведських крон (понад 900 тисяч долларів), а також медаль і диплом.
Премію, яка має вручатися щорічно, заснували в 1901 році. Відтоді її не вручали лише сім років - під час Першої та Другої світових війн, але тільки минулого року - через скандал.
Серед фаворитів на Нобелівську премію з літератури називали канадську письменницю та поетесу Маргарет Етвуд, авторку популярного роману "Розповідь служниці", польську письменницю українського походження Ольгу Токарчук, канадську поетесу Енн Карсон, російську письменницю Людмилу Уліцьку, франкомовну письменницю з карибського острову Гваделупа Маріз Конде, кенійського письменника Нгугі ва Тхіонго, японського письменника Харукі Муракамі, албанського письменника Ісмаїла Кадаре.

Хто така Ольга Токарчук

Ольга ТокарчукКопирайт изображения
Image captionОльга Токарчук розповіла кілька років тому, що її родина походить з Тернопільщини
Ольга Токарчук народилася у 1962 році у Сулєхові.
Майбутня письменниця закінчила факультет психології Варшавського університету та деякий час працювала психотерапевтом.
Пані Токарчук є автором 8 романів та двох збірок оповідань. Деякі з її творів перекладені українською мовою, зокрема, "Мандрівка людей книги", "Правік та інші часи", "Гра на багатьох барабанчиках", "Останні історії", "Веди свій плуг понад кістками мертвих", "Бігуни".
У 2018 році вона отримала Міжнародну Букерівську премію. Голова журі, британська письменниця Ліза Аппіньянезі назвала Ольгу Токарчук "письменницею чудової дотепності, уяви та літературного стилю".
У прес-релізі на сайті Міжнародної Букерівської премії "Польоти" назвали "романом з епізодами з XVII сторіччя до сьогодення, пов'язаними темами подорожей та людської анатомії".
В інтерв'ю виданню Молодіжне перехрестя у 2010 році письменниця розповіла про своє походження: "Моя бабця Ольга Токарчук була українкою, дід - поляком, після війни родина розпорошилась, частина лишилась тут, інша замешкала у Польщі, а ще частина - у Франції... Я не знаю української, хоча батько знає... І тут у Львові маю родину, недалеко від Збаража. А взагалі Токарчуки походять з Токів біля Тернополя".
Письменниця критикує політику чинного польського уряду партії "Право та справедливість", зокрема, щодо відмови приймати біженців.

Хто такий Петер Хандке

Петер ХандкеКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Австрійський письменник Петер Хандке народився 1942 року в австрійській землі Карінтія.
"Протягом 50 років, підготувавши велику кількість творів у різних жанрах, лауреат з літератури 2019 року Петер Хандке зарекомендував себе як один із найвпливовіших письменників Європи після Другої світової війни", - йдеться у повідомленні нобелівського комітету.

“Я в серці маю те, що не вмирає”: ТОП-15 цитат Лесі Українки

Лариса Петрівна Косач-Квітка (таке справжнє ім’я письменниці, – Ред.) Пішла з життя в 42 роки через туберкульоз кістки.
Ця сильна особистість – приклад сили духу і стійкості. Незважаючи на важку хворобу, вона боролася, творила і не здавалася.
В знак пам’яті, пропонуємо вам прочитати топ-15 її цитат, які додають сил.
1. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті. (Мій шлях)
2. І ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя! Сам Бог поставив супроти тебе силу невблаганну сліпої долі.
3. Права без обов’язкiв – то сваволя.
4. Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид.
5. Не маловірна я, занадто вірю, і віра та мене навік погубить.
6. Хто визволиться сам, той буде вільний, хто визволить кого, в неволю візьме (Осіння казака)
 
7. Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.
8. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш (Біда навчить)
9. Ну, як-таки, щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде! (Лiсова пiсня)
10. Добраніч, сонечко! Ідеш на захід… Ти бачиш Україну — привітай! (Бояриня)
11. Врятуєш душу, коли загубиш тіло.
12. Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
13. Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
14. Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
15. Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.(Лісова пісня)
За матеріалами obozrevatel.com

вівторок, 8 жовтня 2019 р.

Про кохання і сміття. П’ять книг, на які варто звернути увагу цієї осені


1.Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса"


Ця книжка відрізняється від інших своєю документальністю, вона адресована передусім читачам, які знаються на темі.
Головний редактор проекту Історична правда Вахтанг Кіпіані зібрав у книжці архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса. Він пропонує прослідкувати за життям Стуса, спираючись на документи — від невідомих фактів з життя поета, шляху боротьби до таємниць його ув’язнення та загадкової загибелі у радянській тюрмі.
Звісно, яка осінь без роману популярного українського письменника — Макса Кідрука.

2. Макс Кідрук  "Доки світло не згасне назавжди"


Це роман про кохання. Про кохання до милої серцю людини та до рідної сестри. Проте стосунки між близькими людьми може зіпсувати непорозуміння, взаємні звинувачення і небажання розібратися в ситуації. Дві сестри, які були найближчими, в одну мить стають чужими. Сестри Індія та Рута віддаляються одна від одної після трагедії - наречений Індії гине. Відсутність звичної сестринської підтримки стає для Рути руйнівною — вона починає бачити химерні сни і це впливає на реальність. До чого призведе така здатність, не знає ніхто, навіть сама дівчина…

3. Януш Вишневський  "Зміщення спектра"

Роман, на який чекали майже 20 років, адже він став логічним продовженням легендарної Самотності в Мережі. Знаково, що світова прем'єра відбулася в Україні, а не на батьківщині автора — у Польщі. Це пояснюється тим, що одна з героїнь — українка. У книзі прослідковується тісний зв’язок Януша Вишневського з Україною, який вкорінився за останні роки.

Так як роман є продовженням Самотності у мережі, то не дивно, що одну з центральних ролей автор відвів темі кохання.
Головний герой Якуб — студент факультету інформатики в університеті. Він не здогадується, що його матір й досі хвилює велике кохання, яке було в її житті 20 років тому. Його дівчина захоплюється романом, в якому знаходить дивні зв’язки з життям хлопця. Вона починає пошуки і наштовхується на таємницю. Хто насправді є батьком Якуба? Чи має вона право знайти відповідь на це питання?

4. Джон Мілтон  "Утрачений рай"

Неймовірне осучаснене перевидання легендарної праці Джона Мілтона, яка вперше побачила світ у 1667 році і складалася з десяти томів. Це біблійна історія повстання Сатани проти Бога, його поразки і падіння з небес у пекло, написана у білих віршах. В ній також розповідається про першу людину — Адама та вплив на нього Сатани, який всіма способами прагне спаплюжити чисте творіння Бога. І врешті-решт підштовхує Адама і Єву до гріхопадіння.
Утрачений рай став вершинним явищем світової поезії і справив величезний вплив на її подальший розвиток. Цього року його вперше представлено українською.
Завершує добірку дитяча книжка на екологічну тематику.

5. Еріка Файві "Сміттєва революція" 

Екологічна тематика стає все більш актуальною в цілому світі. І авторка цієї книжки вважає, що повагу до середовища та звичку сортувати сміття варто прививати ще з дитинства. Але як це зробити? Сміттєва революція розповість, що таке ресайклінг та чому він важливий. Що відбувається з усіма предметами, які викидають? Книжка пояснює весь життєвий цикл речей, які ми використовуємо, збираємо, переробляємо — і навіть перетворюємо на нові матеріали.








Важливо, що просто тримаючи книжку в руках, батьки вже можуть показати приклад переробки відходів, адже книжка частково створена з вторинної сировини.
Нехай осінь приносить лише позитивні емоції, а викликати їх може книга, прочитана під теплою ковдрою.

вівторок, 1 жовтня 2019 р.

Шанувальників творчості Макса Кідрука запрошуємо на презентацію нового романа "Доки світло не згасне назавжди" .

.


Анонс
Восени Макс Кідрук презентуватиме роман з доповненою реальністю у Вараші

Письменник Макс Кідрук вирушає в чергову мандрівку країною, аби презентувати новий роман «Доки світло не згасне назавжди». Цьогоріч розмова буде не лише про книгу, а й про спеціально розроблений до неї мобільний додаток.
До міста Вараш завітає 06 жовтня. Презентація відбудеться о 17:00 в Міській публічній бібліотеці (мкр-н Перемоги,23).
Вхід вільний.
Про роман:
За словами автора, «Доки світло не згасне назавжди» – це суміш драматичної історії та фантастики. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Інді навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачуючи одна одну в тому, що сталося. Рута виявляє, що здатна впливати на реальність у снах. Невдовзі в її сновидіннях з’являються химерні тіні, і що ближче вони підступають, то дужче мерхне світло довкола дівчини.  Щоправда Рута не помічає, як кожен наступний сон стає дедалі темнішим.
Мобільний додаток:
Найбільш ефектною частиною додатку буде інтерактивна обкладинка, але найважливішою – додаткові тексти або відгалуження основного сюжету, які описуватимуть другопланових героїв, розкриватимуть невидимі зв’язки, показуватимуть той чи той епізод з абсолютно несподіваного боку. Що це дає? Для читача - глибину, для автора - можливість створити об’ємну історію з купою взаємопов’язаних деталей, складність і продуманість яких обмежується лише його уявою.
Більше про книгу й додаток можна буде дізнатися під час презентації.
Організатор туру - Мистецьке об’єднання «Стендаль», інформаційний партнер – Територія.


четвер, 23 травня 2019 р.

Лауреаткою Літературної премії ЄС вперше стала українська письменниця

Українська письменниця Гаська Шиян стала першою лауреаткою Літературної премії Європейського союзу від України, повідомляє Український ПЕН, який є організацією-партнером премії.
«Гаська Шиян здобула Літературну премію Європейського союзу за свій новий роман «За спиною», який вийшов навесні у видавництві «Фабула». У ньому йдеться про 27-річну успішну українку, життя якої різко змінилося, коли її хлопцеві прийшла повістка в армію. Війна підштовхне героїню до переоцінки власних цінностей та ухвалення непростих рішень», – йдеться в повідомленні.
«Цей роман не просто стилістично вправний і зрілий, але й важливий для сучасності, адже вписує війну в Україні в універсальний людський контекст, – йдеться у висновку членів Українського журі премії. – Авторка переводить цю війну з безпечної рубрики «десь там на дикому Сході» у тривожну рубрику «тут, у нашій спільній Європі». Бо цей конфлікт – справді тут, на нашому континенті, і він у той чи інший спосіб стосується всіх нас, європейців».
Крім того, серед лауреатів премії – письменники з Австрії, Фінляндії, Франції, Угорщини, Грузії, Греції, Ірландії, Італії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини і Великої Британії.Премія фінансується Європейською комісією в рамках програми «Креативна Європа».
Автори-переможці премії отримують грошову винагороду в розмірі п’яти тисяч євро, а також підтримку з боку «Креативної Європи», спрямовану на переклад і міжнародну промоцію їхніх творів.
Урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться у Брюсселі наприкінці вересня 2019 року. Цього року Україна вперше долучилася до Літературної премії Європейського союзу.
До короткого списку премії від України також увійшли Вікторія Амеліна з романом «Дім для Дома» і Маркіян Камиш з повістю «Чормет».
Літературна премія Європейського союзу – це щорічна нагорода, покликана сприяти популяризації та міжнародній промоції творчості молодих авторів художньої прози з різних європейських країн.

середа, 22 травня 2019 р.

Названо лауреата Букерівської премії-2019

Письменниця з Оману Джоха Альхартхі стала лауреаткою Міжнародної Букерівської премії 2019 року. Вона отримала відзнаку за книгу «Небесні тіла».

Переможців оголосили на церемонії в Лондоні. За даними «Радіо Свобода», грошову винагороду в розмірі 50 тисяч фунтів стерлінгів поділили між письменницею і перекладачкою Мерилін Бут. Кожен автор і перекладач також отримав ще 1000 фунтів стерлінгів за те, що ввійшов у шорт-ліст.
Джоха Альхартхі – перша письменниця з Оману, твори якої перекладені англійською мовою. Вона також стала першим автором із країн Перської затоки, який отримала премію.
Мерилін Бут – американський академік і перекладачка, яка переклала багато творів художньої літератури з арабської мови.
Книга «Небесні тіла» розповідає про сімейні зв'язки та історію в доповіді трьох оманських сестер. Події книги розгортаються в Омані, який повільно перевизначається після колоніальної ери, на перехресті свого складного сьогодення. 

середа, 15 травня 2019 р.

МАЛОВІДОМІ ФАКТИ ПРО КНИГИ


Читати про книги так само цікаво, як і читати самі романи. Часто одна деталь може змінити сприйняття оригінального тексту. Пропонуємо кілька фактів про книги, яких ви могли не знати. 






А чи знаєте Ви?
  1. «Аліса в країні чудес» була заборонена у Китаї через наявність у книзі звірів, які розмовляють.
  2. Дж. Р. Р. Толкін друкував всю трилогію «Володаря перснів» двома пальцями.
  3. У «Казках 1000 і 1 ночі» Аладдін спочатку був китайцем.
  4. Книга Джастіна Бібера входить до списку бестселерів за версією New York Times (так-так, він теж вміє писати).
  5. Бібліотека Гарвардського університету зберігає 4 юридичні книги, написані на людській шкірі.
  6. Книга «Подорожі Гуллівера» описала розмір і швидкість обертання місяців — супутників Марса за 100 років до того, як це зробили астрономи.
  7. «Пригоди Тома Сойєра» — перша книга, текст якої був набраний на друкарській машинці.
  8. Книги про Гаррі Поттера — найбільш заборонені в Америці через «пропаганду окультизму, язичництва і заперечення християнських цінностей».

  9. У романі американського письменника Натаніеля Веста «День сарани» (1939) є персонаж на ім'я Гомер Сімпсон.
  10. Володимир Набоков писав «Лоліту» в блокноті під час поїздок по Америці для колекціонування метеликів. Дружина письменника Віра завадила йому спалити начерки роману.
  11. Найбільш продавана у Великобританії книга всіх часів — «50 відтінків сірого».
  12. «Вінні-Пух» був спочатку заборонений в Америці, Туреччини та Великобританії. Тут зіграло роль не тільки наявність розмовляючих тваринок, але і той факт, що малюк П'ятачок викликав негативну реакцію у мусульманській частині читачів.
  13. Шерлок Холмс частіше за інших літературних персонажів ставав героєм кіно і телесеріалів.
  14. «Робінзон Крузо» вважається першим англійським романом. До речі, роман про пригоди Робінзона має продовження, в якому герой терпить аварію корабля біля берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію. Зокрема, він протягом 8 місяців перечікує зиму у Тобольську.
  15. Перша рукописна Біблія (з моменту винаходу друкарського верстата) була написана за 12 років і коштує зараз 8 млн доларів.
  16. Найпопулярнішим письменником всіх часів і народів є Агата Крісті. Її детективи друкуються на 44 мовах світу.
  17. Було видано вже більше двох мільярдів книг. Найбільш ходовою книгою залишається Біблія. Друге місце займає «Книга рекордів Гіннесса».
  18. Александр Дюма наймав «літературного негра» — романіста Огюста Маке, щоб той допоміг іменитому автору написати «Трьох мушкетерів» і «Графа Монте-Крісто».
  19. Франц Кафка перед смертю просив свого друга Макса Брода спалити всі його роботи. «Замок»,«Процес» і «Америка» були опубліковані проти волі письменника.

  20. «Мобі Дік» Германа Мелвілла був спочатку опублікований без епілогу через збій принтера.
  21. Чарльз Діккенс писав «Різдвяну історію» протягом шести тижнів.
  22. У найпершому коміксі «Супермен» головний герой був лисим і страждав манією величі.
  23. Барбара Картленд, найбільш плідний автор за версією «Книги рекордів Гіннеса», писала по роману кожні два тижні.
  24. Першим романом в історії вважається японська «Повість про Ґендзі» (близько 1007 року), авторство якої приписується Мурасакі Сікібу, дамі при дворі імператриці Сьосі.
  25. Найбільше творів написав іспанський драматург Лопе де Вега. Його перу належить 1800 п'єс.
  26. У назві роману Льва Толстого «Війна і мир» слово «мир» вжито як антонім війні (дореволюційне «миръ»), а не в значенні «навколишній світ» (дореволюційне «міръ»). Всі прижиттєві видання роману виходили саме під назвою «Война і миръ», проте через друкарські помилки в різних виданнях у різний час, де слово написали як «мiръ», досі не вщухають суперечки про істинне значення назви роману.
  27. В'язнями Бастилії були не тільки люди. Одного разу до в'язниці була ув'язнена знаменита Французька енциклопедія, складена Дідро і Д'Аламбером. Книгу звинувачували у тому, що вона завдає шкоди релігії та суспільній моралі.
  28. Творчість одного з популярних сучасних авторів — Паоло Коельо — повністю заборонена в Ірані. А чому, місцева влада так і не спромоглася пояснити.
  29. Вперше «Гамлета» російською мовою переклав письменник Олександр Сумароков, переклавши назву як «Омлет, принц Датський».                                                                             Джерело:http://publish-ukma.kiev.ua/ua/novini/55-malovidomi-fakti-pro-knigi.html