Що почитати ?


 
Вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя , як не змінить його найкращий друг і наставник.        

                                                П.Павленко




При швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному. 95% людей читають дуже повільно – 180-220 слів у хвилину (1 сторінку за 1,5-2 хвилини). Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, при швидкому – 80%.
Наполеон читав зі швидкістю дві тисячі слів у хвилину (близько 12000 знаків).
Бальзак прочитував роман у двісті сторінок за півгодини.
Н.А.Рубакін прочитав 250 тисяч книг.
Полководець А. Македонський знав в лице 30 000 солдатів свого війська.
Якийсь Е.Гаон дослівно пам’ятав 2500 прочитаних ним книг.
Археолог Р.Шліман шляхом завзятих тренувань домігся того, що чергова іноземна мова вивчалася за 6-8 тижнів
Високопрофесійний мастер-шліфувальник розрізняє просвіт в 0,6 мікрона.
Майстер-текстильник розрізняє до 100! відтінків чорного кольору.
В. Моцарт, один раз прослухавши у Ватикані багатоголосий духовний твір Аллегри, за ніч записав
точну, нота в ноту, копію твору.




Дія роману починається в Аеропорту (прообраз Донецького Аеропорту) і розгортається по хвилинах протягом останніх п'яти днів більш ніж 240-денної облоги.

Маленький український гарнізон Аеропорту денно і нощно відбиває атаки противника, що багаторазово перевершує їх в живій силі і техніці. У цьому зруйнованому повністю Аеропорту, підступні і жорстокі вороги стикаються з тим, чого не очікували і у що не можуть повірити. З кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за їх нелюдську живучість і впертість приречених. Кіборги в свою чергу своїх ворогів прозвали орками.


Разом з кіборгами в Аеропорту знаходиться американський фотограф, який з ряду причин переживає цю необов'язкову війну, як особисту драму. Його очима, немов у калейдоскопі, в перервах між боями в Аеропорту, читач бачить всю історію того, що об'єктивні історики назвуть не інакше, як російсько-української війною.



АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви
Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.
Читайте, аналізуйте та робіть свої неупереджені висновки!



Слово про вчителя
Людмила Ульяновська / ред.-уклад. Богдан Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2015. – 196 с.
Наш край відомий багатьма іменами музичного мистецтва (диригентами, хормейстерами). Людмила Панасівна Ульяновська посіла по праву гідне місце в цій когорті митців-музикантів. Вона відомий хормейстер і викладач музично-педагогічного факультету Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету і належить до знаної Одеської хорової школи.
   Народилася Людмила Панасівна в Луцьку на Волині, а в 1949 році батьки переїхали жити в м. Дубно Рівненської області. Спочатку навчалася у музичній школі, потім в Рівненському музичному училищі. Після успішного навчання в училищі вступила до Одеської консерваторії, яка прославилася видатними хоровиками, такими як Дмитро Загрецький, Констянтин Пігров та ін. Після закінчення консерваторії вона була направлена в Рівненську філію Київського інституту культури. Тут вона проявляє неабиякі здібності викладача диригентсько-хормейстерської справи, має дуже багато студентів, здібних, талановитих та енергійних молодих людей, які не лише навчаються майстерності, а й після закінчення інституту продовжують її справу у своїх професійних колективах. Понад 45 років присвятила роботі старший викладач Рівненського державного інституту культури (нині РДГУ) Людмила Ульяновська. Вона належить до ветеранів вузу і єдина, яка працює у ньому з перших днів, стоїть у перших рядах фундаторів, котрі закладали підвалини вузу і підготували підгрунтя для відкриття самостійного вузу. Не маючи високих наукових ступеней та вчених звань Людмила Панасівна користується справжнім академічним авторитетом. За період її роботи у вузі було підготовлено понад 500 висококваліфікованих спеціалістів, котрі працюють у мистецьких закладах, з професійними та аматорськими колективами у середніх та вищих навчальних закладах, а також на адміністративних посадах у сфері культури та мистецтва. Людмилу Панасівну люблять і поважають учні та колеги. Бо своїм життям вона цілком явно засвідчує сенс свого імені. ЛЮДМИЛА – людям мила!

Майдан. Нерассказанная история .  Соня Кошкина

В книге представлены ответы на вопросы, как планировали и осуществляли разгон студентов; кто готовил бойню на Банковой 1 декабря и попытку разгона Майдана 10 декабря; кто доставил из России в Украину "гуманитарный груз" - 13 тысяч гранат, которые применяли против Майдана; какой приказ получили снайперы, выведенные на позиции еще 14-го февраля; кто расстреливал героев Небесной сотни; какими были последние часы Виктора Януковича в качестве президента и кто помогал ему осуществить побег.основе книги интервью с людьми, так или иначе причастными к событиям прошлой зимы, людьми, пребывавшими по обе стороны баррикад Революции Достоинства. 

Розколоте небо С. Талан

В неї вистачило сил пережити голодомор, та чи вистачить снаги стати щасливлю?


1930-ті роки. Варя виросла в заможній родині. Але прийшли лихі часи — почалася колективізація, а потім — голодомор... Хто зможе її врятувати?




Любко Дереш «Пісні про любов і вічність»


«Пісні про любов і вічність» – це оповідання про сучасних заробітчан духу – емігрантів у соціальні мережі, втікачів у внутрішні Індії, гіпі середнього класу, сільських магів і міських йогів. Історії, що писалися в мандрах та під враженнями від мандрів – Південним Сінаєм, Індією, Калмикією та Україною. Вони для тих, хто одного разу вирушає на пошуки себе та бажаної гармонії. Це проза рішучого руху далі, коли вже немає надії жити як раніше і коли під ногами – тільки шлях вперед.






Ніна Фіалко. Небезпечна межа



 "Ми на Землі для того, щоб здати Іспит на Вічність,
показати Господові Богу, чого вартує наша душа"



Зацікавити читачів нині не так легко, тому Ніна Фіалко спробувала відверто писати саме про таких людей, які мешкають серед нас і мають схожі з нами проблеми. На теренах України майже у кожній другій сім’ї є заробітчанин у чужій країні. Тому ця тема на слуху в багатьох людей і про неї намагаються довідатись якомога більше. Вона й стала в  творчості  письменниці домінуючою....




В'язень замку Паланок   Мирослав Дочинець 


Це незбагненна історія про безрідного закарпатського хлопчика-байстрюка, якиє зрештою найбагатшою людиною в краї. Та найбільші його скарби - свобода духу, висока освіченість, шляхетність душі. Книга сповнена неймовірних пригод, читається на одному подиху.




ЇЇ ім'я було Татьяна


Віктор Суворов (Володимир Рєзун) – письменник, історик, дослідник, у минулому – рюзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в пострадянських країнах. «Її ім’я було Татьяна» – це найсвіжіший твір автора, який українці мають змогу прочитати одними з перших у світі. Як і чому Жуков скинув ядерну бомбу на власну армію та підірвав власний лінкор? Як Хрущов прийшов до влади? Як Радянський Союз уник китайського варіанту модернізації соціалізму? Чому збирався закидати Європу ядерними бомбами і захопити її?.. Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в цій книзі. Книга є першою з трилогії «Хроніка “Великого десятиліття”». Книга друга – «Облом» (планується до видання найближчим часом), третю книгу «Кузькіна мать» видано у 2012 році



Мальована історія Незалежності України



Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.
 Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями.
 Люди споконвіку цікавилися минулим. Монах Нестор, наприклад, вивчав записи своїх попередників і писав «Повість минулих літ», а архимандрит Петро Могила розкопував руїни Десятинної церкви. Історія та археологія завжди ідуть поруч, даруючи нам знання про те, як і навіщо жили наші предки, за що боролися, про що мріяли. І допомагають знайти відповідь на питання – навіщо ми є на цій землі. Бо сучасне виростає з минулого. Так само, як і ми продовжимо своє життя у наступних поколіннях.
 Історія – це не набір фактів і дат. Це безперервний процес, який не зупиняється ані на мить. Той, хто розуміє його, зможе зробити вірний вибір сьогодні.
 Саме для цього, спираючись на праці гігантів української історії, археології та етнографії, ми вибудували цей єдиний ланцюг подій минулого, що врешті призвели до появи на мапі світу незалежної держави із назвою Україна. Нашої Батьківщини.



            Володимир Лис  Соло для Соломії


Долю простої української селянки, волинянки Соломії Рощук талановито вписано у буремне ХХ століття на сторінках «Напівдокументального роману» – як його визначає письменник. Вродлива жінка часто чинить за велінням серця. Її з юних літ палко кохають двоє парубків з рідного села Загоряни Павло та Петро. І дівчині боляче робити вибір між хлопцями, котрі заради одного її доторку чи навіть погляду чи прихильного слова готові на все. На жаль, через суворість життєвих перипетій, Соломія, кохаючи одного, виходить заміж за іншого, а потім картає себе все подальше життя, бо, незважаючи на щасливу сім’ю, вона не може загасити жагучого полум’я кохання, яке опалює все єство сильної, але, водночас, такої беззахисної жінки.

                                Зірка для тебе

Вона - Зоряна, Зірка. Він - Сергій, Лічозір. Ці двоє дивні, і вони не могли не зустрітися, хай навіть ця зустріч принесла обом страждання. історія їхнього кохання почалась як чудесне визволення зі світу самотності, страху та гріха. Ці двоє пізнали божественну радість і єднання душ. Але невдовзі настануть часи туги, і вони мають подолати їх любов`ю, якої ще не було: ось вона, беріть, володійте, ця зірка - для вас.










Доляк Н. Гастарбайтерки
 
Міжнародний потяг «Каштан», сполученням Київ — Берлін, на кінцевій станції виплюнув на перон залізничного вокзалу Остбанхоф чималу порцію українських заробітчан. Візуально вони не вельми різняться від охоплених ейфорією мандрівок звичайних пострадянських туристів. Майбутні гастарбайтери старанно вдають із себе мандрівників, бо ж приїхали до Німеччини саме за туристичними візами. Ці «щасливчики» на заробітчанській віртуальній драбині стоять на декілька щаблів вище за тих, хто гарує на нескінченних полуничних плантаціях Польщі та в напівлегальних швейних майстернях Чехії, бо ж зарплатню їм обіцяють .


Тому, що ти є   Дара Корній

Ніколине Але ніколи ншко заходить у кімнату номер "бескінечність" і отримує шанс почати все спочатку. Яку дату він обере, щоб виправити минуле: день її весілля чи єдину пристрасну ніч, яку вони провели разом?
 Справжнє кохання ламає всі перешкоди, навіть перемагає смерть. Чи то так здається?







 Макс Кідрук Бот



Головний герой книги – звичайний українець, молодий київський програміст, що працює над розробкою ігрових ботів. Спокусившись на великі гроші, хлопець відправляється у віддалену лабораторію, де стає одним з членів міжнародної наукової групи. Але, замість обіцяних тисяч доларів, він отримує смертельні пригоди. Боти, яких йому треба зупинити, це нанороботи, що вирвалися з-під контролю. Їм до вподоби смак людської плоті…
«Бот» – це перший український технотрилер, гостросюжетний роман, в якому поєднуються сучасні технології, людська психологія та чисто голлівудський «екшн». Події в книзі вигадані, проте все решта — місця, природні об’єкти, техніка, зброя, фізіологічні особливості живих організмів і т.п. — цілком реальне. Майстерно описані технічні деталі роблять роман небувало реалістичним.
Під час роботи над романом автора консулювали кандидат наук з хімії, лікар-фізіолог та психіатр. Всі технології, описані в романі, існують насправді. Щоб розібратись з ними, письменник опрацював близько сотні наукових статей, що стосуються нанотехнологій, мікробіології та людського мозку.
Події відбуваються в пустелі Атакама, Чилі. Реалістичності книзі додають авторські фотографії цієї пустелі, зроблені у 2009 році, а також схеми, карти місцевості, де відбуваються основні події, та 3D-малюнки, що не просто ілюструють текст, а є частиною сюжету.


Мирослав Дочинець. "Горянин. Води Господніх русел"

Незбагненна історія про дивовижного чоловіка, який несподівано втрачає все і починає свою щоденну боротьбу за кожну п`ядь родової землі, кожну крихту родового скарбу.
Ця книга - про "стяжання духу", мудрість любові, про пам`ять серця, силу терпіння і високість людської душі. І про те, що кожен наш день - це сходження до чогось і спуск у нікуди...
А ще між рядками цього роману буяє джерельний нурт стихії Карпатського Світу.


Мадонна перехресть

До цієї книжки Ліни Костенко увійшли нові та раніше не друковані поезії різних років, а також родинні фотографії. Це книжка дуже особиста: вона присвячена коханій доньці - Оксані Пахльовській.З великою довірою до свого читача автор відкриває родинний альбом - ніби запрошує на вогник земного дому всіх подорожніх на шляхах і перехрестях буття.




Ніна Фіалко "Кохання з першого погляду"

Ніна Фіалко – автор жіночих гостросюжетних романів «Зламані жоржини», «Небезпечна межа», «Родинні гріхи», «Повертайтесь журавлі додому».

У новому романі «Кохання з першого погляду» тернопільська письменниця Ніна Фіалко змальовує життя сучасної молоді, яка, будучи невдоволеною своїм становищем на рідній землі, шукає щастя за кордоном. Головний герой роману Олексій Шинкаренко, закохавшись у місцеву красуню, намагається створити для неї невеличкий рай, та вона прагне іншого життя. Зі сторінок твору читач отримує ще одне підтвердження, що кохання і зрада – дві сторони однієї медалі. Сюжет наповнений багатьма життєвими віражами у людських долях, тому захоплює з першої сторінки і не відпускає до останньої.


Коли ти поруч  Світлана Талан


Даша була турботливою донькою та онукою, щиро любила Льошу, мріяла про весілля, затишний будинок і дітей. Але батьки відвернулися від своєї слухняною дочки, наречений — від чистої нареченої, престижна клініка — від кращої медсестри. У чому її провина? Лише в доброму серці і прагненні допомогти тим, хто потребує цього.
У той фатальний день після аварії на туманній трасі понівечене залізо було залито кров`ю. Даша, забувши про свої рани, намагалася допомогти постраждалим, але доля зіграла з нею злий жарт. Хвороба, якої вона заразилася, рятуючи інших, невиліковна.
 Вона повинна знайти в собі сили жити далі — стільки, скільки їй відведено, щоб все-таки знайти того, хто буде поруч з нею в горі і в радості ...
Талановита письменниця, дипломант престижного літературного конкурсу «Коронація слова», Світлана Талан розповіла драматичну історію, яка ... може статися з кожним із нас.
Зараз близько 40 мільйонів людей у всьому світі живуть зі смертельною недугою, названим «чумою ХХ століття». В Україні офіційно зареєстровано більше 160 000 чоловік з вірусом імунодефіциту. Якщо вірус не зупинити, вже через 5 років кількість хворих у нашій країні може перевищити 1 000 000 чоловік.



Євген Іваничук. Холодне небо Півночі

Євген Іваничук сімнадцятирічним хлопцем пішов в УПА навесні 1944 року, а через декілька місяців був заарештований і мужньо пройшов тюрми й табори ҐУЛАҐу та пережив багатолітнє поселення на півночі Росії.

Книга «Холодне небо Півночі» – історія молодої людини, душа якої завжди залишилася незламною, світлою й доброю. Вона відображає атмосферу, в якій зростали два майбутні письменники Роман та Євген Іваничуки. До неї ввійшли повість-спогад «Записки каторжанина», спогади про дитячі і юнацькі роки «Перші кроки», документальні хроніки «Кривавий серпень 1953...» і «Яблунівські криниці» та спогади про тундру й мандрівки цим дивним краєм «Ямба-то».

Сталінська м’ясорубка вправно виконувала свої функції і знищувала сотні тисяч людських життів. Чому? За що? В ім’я чого? Про це ви можете дізнатися прочитавши «Холодне небо Півночі».


Люко Дашвар написала книгу про самозакоханого метросексуала
На початку березня у книгарнях з'явиться друга книга із трилогії "Биті Є" київської письменниці Люко Дашвар "Макс".

У ній йдеться про самозакоханого метросексуала. Вирішив, що зможе обійтися без фінансової допомоги батьків. Протримався лише півроку.

"Макс — метросексуал, мамчин синок і максималіст в одній особі. Крайнощі — його друге ім'я. Він і пальцем не поворухнув, щоб урятувати свою кохану Любу, коли вона захлиналася у Дніпрі. Тепер вирішує помститися суперникові, із яким йому начебто вже нема чого ділити. Для Макса люди — пішаки, а він — король. Тому звик жертвувати ними", - розповіла письменниця.



Стовп самодержавства, або 12 справ Івана Карповича Підіпригори / Владислав Івченко, Юрій Камаєв. – Х. : «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. – 352 с.



«Це полний прівєт Борису Акуніну з України!» – саме такою фразою актор Віктор Андрієнко вітав цьогорічних лауреатів конкурсу «Коронація слова» Владислава Івченка та Юрія Камаєва, говорячи про їх гумористичний детектив «Стовп самодержавства, або 12 справ Івана Карповича Підіпригори». На початку листопада книжка вийшла друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля».

«Стовп самодержавства» – гумористичний детектив, який ще під час написання став унікальним. Чи не вперше в українській літературі він був повністю написаний у Мережі дуетом авторів – Владиславом Івченком (Суми) та Юрієм Камаєвим (Кременець). Письменникам вистачило єдиної зустрічі в реалі, у львівській кав’ярні, щоб зрозуміти, що завдяки технічному прогресу та інтернет-діалогу можна створювати романи тандемом на відстані майже в 900 кілометрів. Провокаційно-сатиричний роман розповідає про Київ початку ХХ століття та про 12 справ агента царської охранки Івана Підіпригори, звичайно це не бездоганний Фандорін, але й на його будні припадають бомби, скарби Полуботка, попіл спалених «Кобзарів», валізи грошей і наркотики. Цими сатиричними пригодами автори наважились кинути виклик не тільки стовпам державності Російської імперії, але й монополісту детективно-пригодницького жанру Борису Акуніну.


Що читають українські політики
Регіонал Вадим Колесніченко надає перевагу юридичній та правозахисній літературі, читає книги Дмитра Табачника, наукову фантастику та детективи росіянина Бориса Акуніна. Серед українських авторів виокремлює Івана Франка та Панаса Мирного. Каже, з творчістю сучасних письменників не знайомий через «відсутність достатньої реклами».

«Нунсівець» Геннадій Москаль у книгарнях зазвичай купує видання історичного та етнографічного характеру. Має власну бібліотеку, яка, за його словами, налічує тисячі книг. Каже, тут можна знайти твори світових класиків та його улюбленого письменника Еріха Марії Ремарка, проте видання сучасних українських авторів на книжкових полицях політика побачити не вдасться.
«Сучасних я не розумію. На жаль, широко розрекламовані твори в Україні я десь до 20-ї сторінки читаю, і більше не cпроможний», – відзначив Москаль.


Лідер Радикальної партії Олег Ляшко любить не лише читати. У планах депутата – видати збірку власних вибраних публікацій зі ЗМІ. Попри це, він наголошує, що написати повноцінну книгу ще не готовий. Твори колег-політиків не читає, бо вони, за його словами, ними не писані.


Галина Вдовиченко«Бора»


«Бора» - саме таку магічну назву носить нова книжка лауреатки конкурсу «Коронація слова» Галини Вдовиченко.

Вийшовши друком на початку осені, у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля», новий роман Галини Вдовиченко «Бора» одразу привернув увагу літературного суспільства темами, яких торкнулась авторка – це розкіш живого спілкування та що буде з людством, якщо раптом перестане існувати Інтернет. Сюжет роману розгортається навколо Христини Бори, яку всі називають просто - Бора. Вона працює у видавництві, редагує книжки та пише власний роман, аж раптом отримує в подарунок особняк у Львові й ніяк не може збагнути, за які заслуги. Розплутуючи цю таємницю, Бора живе в будинку, який став притулком для людей і тварин: дівчинки-підлітка, давньої подруги, старого чоловіка та дивакуватого хлопа з перебитим носом, кота і собаки. У новій домівці герої пізнають найбільшу розкіш у світі - розкіш спілкування.

Про роман «Бора» сама Галина Вдовиченко зазначила наступне: «Нова книжка – про пошук Дому та «своїх людей». У романі головна героїня Христина Бора, демонструє, що справжнє щастя - це живе спілкування один з одним, а не переховування за бездушними моніторами, вигаданими ніками та чужими фотографіями в мережі». Редактор роману «Бора», лауреатка Шевченківської премії Галина Пагутяк, відмітила наступне: «Спокійна світла розповідь про те, як можна будні перетворити на свята, як ступити крок до щастя, як здійснити бажання». А письменниця Дара Корній, також лауреатка конкурсу «Коронація слова», емоційно радить усім прочитати роман «Бора»: «Із величезним задоволенням хочу порадити усім цю чудову книгу – по-перше - за позитив, якого сьогодні надто бракує в літературі, а по-друге - за душевність, її бракує ще більше».

Галина Вдовиченко – відома українська письменниця, лауреатка конкурсу «Коронація слова 2009». Також у 2009 році - отримала ІІ премію конкурсу «Книга року від журналу “КорреспонденТ”» та була відзначена премією «Дебют року» книготоргової мережі empik в номінації «Кращий автор».


Ніна Фіалко. «Примарне щастя» 
 У новій книзі тернопільська письменниця Ніна Фіалко запропонувала читачам національно-патріотичну п’єсу «Шлюб у підпіллі», написану в співпраці з Богданом Мельничуком, і власні оповідання та новели, так би мовити, на всі смаки.
Тут представлено тексти на містичній заробітчанські, трагічні й соціально-побутові теми. У створених у різні рокиоповіданнях багато «списано» з реальних людей, які живуть посеред нас. Звичайніісторії мало цікавлять письменницю, тому вона добирає неординарні, але цікавісюжети. Вам буде страшно і прикро, радісно і смішно, але заснути під час читаннянавряд чи зможете...  
 Роман Іваничук «Хресна проща». 
Для чиачів, яких цікавить історія українського народу літературна агенція "Піраміда" видала книгу Романа Іваничука "Хресна проща"

«Мечі харалужні поламаються у битвах, з часом іржа перемінить їх у червоний пісок, а Слово назавше залишиться в пам’яті народу, мов напис, видовбаний у камені… Зачахне трава, всохнуть дерева, чорнозем стане мертвою глиною, й навіть якщо народ утратить державу і воїни ізгоями стануть, Слово вічно будитиме сплячих і бодрим не дасть заснути!»

Ці слова є одним із лейтмотивів нової книги Романа Іваничука «Хресна проща», в якій оживає історія часів Данила Галицького, його сина Лева й славетного співця Митуси та відображено період Хрущовської відлиги. А об’єднує ці всі події Страдчівська печерська Лавра.

 

Володимир Яворівський. «Найдовша ніч Президента»
Новий твір  українського письменника і політика ввергає читача у вир думок та запитань, що нуртують у душах небайдужих українців не тільки під час «розмов на кухні».
Що є наші президенти? Що є наші вибори? Які механізми здобуття й утримання найвищої влади в країні? Що чекає її далі – невже справді Покрова надовго відвернеться від українського люду?

ВолодимирЯворівський. Найдовша ніч Президента. К.: Український письменник, 2011. - 96 с.



Уилбур Смит. «Ассегай»
Книги этого писателя из ЮАР, где его запрещают за «предвзятость и непристойность», по тиражам уступают разве что произведениям Дэна Брауна. В экзотическом калейдоскопе «Ассегая» мелькают отважный британский лейтенант и красавица принцесса, немецкие шпионы и крокодилы. Жестокий и увлекательный мир Африки начала XX века явно рассчитан на читателя, выросшего на Жюле Верне и Фениморе Купере.
Юный лейтенант Леон Кортни нарушил приказ командира - и отныне в армии ему не место. Но разве в Африке начала XX века мало дел для настоящего мужчины - молодого, бесстрашного, полного сил? Дядя Леона, полковник Баллантайн, предлагает ему стать сотрудником британских спецслужб на соседних, принадлежащих немцам территориях. Отныне официальное занятие Кортни - организация сафари для высокопоставленных немцев. Очень скоро Леону попадается и первая "крупная дичь" - граф Отто фон Мирбах, резидент германской разведки, планирующий организовать крупный мятеж. На карту поставлена не только жизнь самого Леона, но и судьбы миллионов людей.




Міла Іванцова «Родовий відмінок»

Роман, про який мова, здобув диплом конкурсу «Коронація слова-2009». Дія розпочинається у далекі 80-ті роки минулого сторіччя. Перша частина книги «Чистилище» – своєрідна композиційна прелюдія: в пологовому будинку напередодні Нового року зустрілися породіллі –  студентка Іринка, вірменка Арміда, Ольга, Віра, котра хотіла сина, а народила третю дочку, Світлана, яка перед пологами розлучилася з чоловіком, Наталя, дитина в якої  при пологах померла, а також рідні, лікарі, нянечки, акушерки... Один із головний вузликів сюжетної інтриги, що отримує подальший розвиток: від хлопчика з родовою вадою відмовляються батьки. «Усі вмить завмерли і напружилися. Ось воно!. Те, про що інколи кажуть з екрану телевізора, чого постійно побоюється персонал пологових будинків, чиє підозріло-насторожене ставлення так болісно зачіпає звичайних, незловмисних породіль. Ось воно – ВІДМОВА». Завдяки щасливому збігові обставин, хлопчика всиновлює Наталя.
Авторка не минає жодної промовистої деталі такої, здавалося б, буденної для жінок справи, як пологи, правдиво змальовує щирі почування молодих матерів: «Невже, нарешті?» – подумала Іринка і знову здивувалася тому, що вона – МАМА... Це було так дивно. Це змінювало геть усе в її житті. Далі вже ніколи не буде, як було. Чи це добре?». 
Події роману продовжуються через двадцять років (друга і третя частини роману – «Розсипані пазли» та «Інші часи»). Це – розповідь про дітей, котрі народилися в один день і долі яких  дивовижним чином (світ тісний, як горіхова шкаралуща!) переплелися у новому столітті й тисячолітті, і коли читала роман, кількаразово згадувала великого розумника Ейнштейна, котрий утверджував, що в природі нема нічого випадкового, а якщо нам щось таким здається, то це – наслідок неповноти наших знань.  На прикладі кількох родинних історій письменниця прагне заповнити зяючі прогалини читацького знання психології, зокрема, ближче до теми роману: сімейних, сексуальних, поколіннієвих стосунків.
Молодь проходить на життєвому шляху обов’язкові  періоди становлення і пошуку досконалості, що супроводжуються відчуттями загального незадоволення собою, болем у душі. Наявність фрустрації формує небажані риси характеру: агресивність, підвищену збудливіть або навпаки – пасивність, апатію, депресивні стани. Неспромога опанувати себе, марне очікування позитиву в молодому віці, невиправдано тотальне і скоріше зумовлене внутрішніми неусвідомленими процесами. Діти страждають через непорозуміння з батьками, відчуваючи відірваність від землі обітованної. Вони почуваються обділеними любов’ю, їм бракує поваги й розуміння, що (так їм видається) їх знеособлює, знезброює. Ці болючі процеси можна пояснити і зовнішніми факторами; вони, ці фактори вельми багатозначні: зміна поколінь у романі збіглася із розпадом радянської імперії та глобальною ядерною катастрофою у Чорнобилі. «Уже повертаючись з прогулянки, втомлені, але щасливі, дорослі всілися на парапеті фонтану, що неподалік від Головпоштамту  вгамували дітей, прилаштували їх у себе на колінах і усміхнулися до фотографа, щоб залишитися такими назавжди (...) – Антоне, яке число сьогодні? – Двадцять шосте. – Так і запишемо – двадцять шосте квітня тисяча дев’ятсот вісімдесят шостого року». 
  
Так пронзительно и чувственно, как эта писательница, о любви не умеет ­писать никто! Онор Лэнгтри была заботливой медсестрой, Майкл Уилсон — вете­раном войны. Их судьбам суждено было сплестись  ...




Д. Браун Точка обману
Американські вчені знаходять в Арктиці метеорит, що свідчить про наявність позаземного життя. Але є сили, які за будь-яку ціну прагнуть приховати відкриття. Співробітниці ЦРУ Рейчел доведеться  ...

Враження, емоції, почуття, перетворення та пристрасті від 10 митців, які створюють сучасну українську поезію. Це суцільні перетворення, а метаморфози — це і є найкраща поезія.  ...



Шарлотта Бронте  Шерли
Самый, пожалуй, «остросюжетный» роман Шарлотты Бронте. Роман, тонко сочетающий в себе классические готические мотивы – с мотивами, говоря условно, классически «детективными». Однако под гениальным пером Бронте увлекательный сюжет становится лишь блистательным обрамлением для тончайшей, идеально выверенной психологически истории непростых отношений мужчины и двух женщин – отношений, далеко выходящих за рамки традиционного «любовного треугольника»…




Ден Браун. «Цифрова фортеця»

Чудова новина для прихильників творів від неперевершеного майстра бестселерів Дена Брауна.
Українською мовою надруковано вже п’ятий трилер автора. Нова захоплююча історія про таємничий код, який неможливо зламати, має назву «Цифрова фортеця». 
Американець Ден Браун - автор численних бестселерів, включно з романом усіх часів «Кодом да Вінчі», що розійшовся 80-мільйонним тиражем. Журнал Time Magazine назвав Брауна одним із ста найвпливовіших людей світу. Він постійно з´являється на сторінках Forbes, People, New Yorker. Його романи читають 51 мовою, а в Україні продано понад 225 000 книжок, що були видані  українською мовою.
Американське видання The Midwest Book Review зазначило про «Цифрову фортецю» наступне: «Найкращий та найправдоподібніший техно-трилер останніх років. Уміння Дена Брауна змалювати в яскравих кольорах сіру ділянку  між свободою особистості й національною безпекою просто неповторне.  Уже через декілька сторінок у читачів побіжать мурашки шкірою».
Коли найпотужніша розвідувальна організація нехтує свободою особистості в сучасному інформаційному просторі, відстояти її - справа хакерів! Один із них створив вірус, який виведе з ладу суперкомп´ютер, що містить досьє на кожного інтернет-користувача. Чи вдасться математику Сюзанні Флетчер знешкодити його, щоб запобігти порушенню балансу влади? Як вилучити секретний код-антивірус із золотого персня хакера, загубленого десь в Іспанії?
Сюжет розгортається надшвидко, несподіванки чигають на кожному кроці, тож навіть найдосвідченіші читачі візьмуть під сумнів власні здогади. 




Звикаючи до божевілля

Ольга Лілік. Спогад. – Львів: Кальварія, 2010. – 120 с.
Кожен із нас по-своєму божевільний.
Кожен іноді бачить сни, які щось означають.
Кожен час від часу згадує своє дитинство, от тільки не у всіх воно було щасливим.
Повість «Спогад» молодої української письменниці Ольги Лілік – це розповідь про трохи дивакуватих юнаків і дівчат.
Головна героїня книги – Мишеня, яку через нестачу батьківського тепла постійно переслідують спогади та сумніви, переповнюючи настільки, «що можна втопитись». Міха, що любить «відходження» – мандрівки в невідь у пошуках «оболонки втраченої сестри» – і вірить у янголів. Дві найкращі подруги – Мавка та Жердина, – які водночас трохи схожі й дуже різні – і при цьому поєднані божевіллям. Усі вони вважають, що знаходяться «поза дужками». Життя цих «ображених» долею людей дивним чином переплітається, вони допомагають одне одному подолати важкі моменти, діляться своїми переживаннями та своєю дивакуватістю і тільки разом здатні пізнати щастя.
Ця повість дає поштовх для роздумів: про саме життя, про вплив батьків на дітей, про дружбу та любов, зрештою, про божевілля. Вона ховає в собі безліч художніх образів, а також своєрідну теорію про «зовнішнє» і «внутрішнє» єство всього, що нас оточує. Особливо вражає світосприйняття головної героїні – Мишеняти; її міркування – наче ліричні відступи, наповнені емоційними сплесками, почуттями, зізнаннями. Вони допомагають пірнути з головою у життя дівчини, пройнятися її душевним станом, дають змогу відокремити реальність від сну та спогадів. «Пам’ять втомлюється часто, особливо ввечері, адже саме тоді приходить час відпочинку», – говорить Мишеня. Але як можна відпочити, коли тиша регоче в обидва вуха, а надокучливі думки рояться в голові, як бджоли; коли здається, що життя вже втрачене і немає людей, які б чекали на тебе. Пам’ять не може відпочити – і коли вона переповнена, ти й справді божеволієш…
Герої втрачають близьких людей, не можуть заснути без полину, роблять картини з відбитків рук і ніг, відчайдушно волають уночі на лавці, палять сірники, мріють, що в них виростуть крила, запам’ятовують апельсиновий запах шампуню, ріжуть коліна, звикають до сигарет і кави, їдять вишні з кісточками, чекаючи, коли всередині виросте дерево, смокчуть барбариски, збирають спогади… Та серед усього цього врешті-решт наступає момент, коли, щоб жити далі, треба відпустити минуле, взяти за руку майбутнє і йти разом із ним уперед, звикаючи до його маленьких кроків.
Книга Ольги Лілік написана для молоді, для тих, хто вважає себе неординарними особистостями. На яскравих прикладах героїв читач може зрозуміти своє особисте божевілля і впевнитись у тому, що й з дивацтвами можна мати повноцінне життя.






Ліна Костенко книга поезій "Річка Геракліта"

Ліна Костенко видала свою нову поетичну книжку "Річка Геракліта". Збірку, яка містить понад 200 віршів, 50 з яких - першодрук, упорядкувала донька поетеси - теж письменниця, культуролог Оксана Пахльовська.

"Річка Геракліта" - вже третій спільний проект видавництва "Либідь" із Ліною Костенко. Попередні, перед'ювілейні видання - це "Берестечко" та "Гіацинтове сонце", під час роботи над якими і виникла ідея цієї книжки - як подарунку доньки мамі"
. "Річка Геракліта" особлива тим, що вийшла разом із диском, де свої твори читає сама Ліна Василівна. Музичний супровід здійснила молода талановита скрипалька Мирослава Которович. А післямову до книжки написав також молодий і талановитий літературознавець Дмитро Дроздовський.Назву книжці дав рядок з циклу Ліни Костенко "Осінні карнавали" ("Марнували літечко, марнували. А тепер осінні вже карнавали. Душа задивиться в туман і марить обрисами літа. Чи, може, це приснилось нам купання в річці Геракліта?"). "Це вірш не написаний. Це просто зітхнулося так мені. І я ніколи не думала, що цей вірш коли-небудь дасть назву книжці", - сказала авторка.

Ліна Василівна розповіла про роботу над нею: працювала над прозовим романом, "а віршами видавала собі премію" - ці нові вірші, поміж вибраного, і ввійшли до "Річки Геракліта". Вона укладена не за хронологічним, а за естетичним принципом. "До книжки свідомо не включені вірші на кшталт "Альтернативи барикад", за якими мене ідентифікують. Оксана відібрала поезії, де щось таке людське-людське, моє і ваше", - зазначила поетеса.

"Наш політичний момент зараз нам диктує якісь дражливі, страшні, неприємні емоції. А якщо ми переживатимемо якісь дуже красиві речі, ми будемо сильніші, ми випромінюватимемо самодостатність свого сприйняття зовсім інакшого світу", - переконана Ліна Костенко. "Оце бажання зовсім інакше сприймати світ і навернуло мене до цієї книжки", - додала вона.

За словами Оксани Пахльовської, формуючи збірку, вона намагалася спостерегти в поезії Ліни Костенко перетікання Часу - книжка і побудована у вигляді чотирьох поетичних циклів за порами року. "Але це не пори року в буквальному сенсі, не зима, весна, осінь чи літо, описані Поетом. Це переживання космічних станів людини, це її почуття, любов, втрати, інтуїція, пророцтва, дотик до абсолютного і дотик до кожної хвилини нашого життя", - сказала упорядник.

"Це річка, якої немає, і хоч не можна двічі ввійти в одну й ту саму річку, але насправді ми весь час входимо і щоразу інші. Ми щоразу є дедалі більшим синтезом наших почуттів, нашої пам'яті, втрат, надій, нашого минулого і нашого майбутнього. Тому причали Річки Геракліта - це місця і міста нашої пам'яті, все, що нам дороге", - зазначила, зокрема, щодо концепції книжки Оксана Пахльовська.


Флешка 2gb    Іздрик



Як зазначив Тарас Прохасько, це - найпрозоріша книжка найточнішого Іздрика. «Вона є підбіркою «Есею, шкіців та колажів Юрія Іздрика, вперше зібраних під однією обкладинкою» (сама обкладинка теж є бездоганним шкіцом і колажем того ж Іздрика)», - стверджує Прохасько. 
А ось що сам Юрко Іздрик говорить про цю книжку: «Найбільшою перепоною для написання цього тексту була необхідність вирішити: давати справжнє прізвище поета, про якого йтиметься, вигадувати напівпрозоре псевдо чи демонстративно обізвати героя паном Х.  З огляду на дедлайн і власну нерішучість, я зупинився на половинчастому варіанті, тож розповім історію про «поета Л». Кожен, хто хоч кілька разів зазирав у браму з написом «Сучасна українська поезія», однаково впізнає його, натомість ті, хто зазирає лише у вікна «Дому-2» (чи будинку навпроти), обійдуться без паспортних подробиць вітчизняної літератури: оно в інтернеті то «Клочкова зняла труси», то «Кличко приміряв бюстгальтер» – фанатикам чужої білизни є де розвернутися. Отже, буде історія про поета Л. та його демонів. Себто про демонів узагалі. Це лише бог у кожного свій. Демони ж у всіх нас спільні...». 
   
                    Марія Христина Строчі
        Мислити позитивно

 
Наші думки подібні на сліди автомобільних шин, які ми залишаємо на свіжій траві, коли кожного дня виїжджаємо з дому та повертаємося туди...” – пише  Марія Христина Строчі, психотерапевт з багаторічним досвідом, яка відкрила секрет позитивного милення.
Психологічні та фізичні проблеми – стверджує вона, – спричиняє неправильний спосіб мислення. Проте це можна змінити! Авторка книжки, яку ми  радимо прочитати , пропонує Вам навчитися позитивно мислити, сприймати події по-новому та з усмішкою рухатися вперед


Кевін Стід "10 помилок добрих батьків"

Незважаючи на те, що батьки хочуть якнайліпше виховати своїх дітей, часом вони допускають серйозні помилки у вихованні. Кевін Стід доступно, безпосередньо й по-дружньому пише: 
  • як любити дітей такими, як вони є; 
  • як розмовляти з дітьми й слухати їх;
  • як ненав'язливо заприятелювати зі своєю дитиною, не втративши батьківського авторитету.
Прочитавши книжку, Ви переконаєтесь, що можете бути чудовими батьками. Треба тільки захотіти перетворити виховання на свій життєвий пріоритет. А допоможуть у цьому методи й навички, описані в цій книжці.



Дара Корній "Гонихмарник"



Дара Корній написала свій роман «Гонихмарник» просто на прохання своєї доньки. Ось так, любляча мати може зробити заради власної дитини майже все – навіть написати бестселер.
Історія написання роману та несподіваного тріумфу – доволі унікальна. «Це мій перший «дорослий» роман, - каже Дара Корній (справжнє ім’я – Мирослава Замойська). – Донька Дарина захоплюється зарубіжною літературою про гобітів, Гаррі Поттера... Вона попросила мене написати роман про наших героїв, які жили б на нашій землі. Спробувала. Так народився роман «Гонихмарник». . Розповідь про зворушливу любов та людей з двома душами, що ходять поміж нами, вразила навіть володарку численних премій та перемог письменницю Люко  Дашвар: «Саме про Любов, про боротьбу між Добром і Злом роман Дари Корній «Гонихмарник». Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець справжньої української магії...».  
Талановита дослідниця теми містичного кохання Дара Корній може з легкістю стати українською Стефані Майєр, з її уславленою вампірською сагою. Адже Аліні, головній героїні «Гонихмарника» судилося зустріти свого Едварда Каллена – дивного незнайомця в чорному, тільки от п’є він не кров, а каву зі смаком гвоздики, любить волошки й дощі та зветься Кажан. З давніх-давен серед людей живуть дводушники - гонихмарники, істоти, що наділені надзвичайними силами. Вони можуть керувати хмарами, викликати дощ, бурю, град або відводити їх від села. Дівчина закохалася в хлопця, не здогадуючись, що він – гонихмарник. Цей роман для тих, хто хоче взяти кілька уроків справжньої української магії та любить мандрувати по дахах. 
                                                     Люко Дашвар " Мати все"
Історія професорської доньки, у якої було все: турботлива мама, коханий чоловік, гарна квартира, вдосталь грошей – ідеальне життя. Але – «багаті теж плачуть». Підступ і брехня – ось на чому «авторитарна» мати побудувала родинну ідилію. Назва «Мати все», як і назви усіх книжок Дашвар, що побудовані на грі слів, мають неперевершену властивість з ювелірною точністю передавати захований у сюжетні лінії зміст. В основу роману письменниця поклала реальну життєву історію, яку колись побачила на одеському пляжі і в якій, переконана письменниця, багато людей побачать своє власне невигадане життя.
Авторка передмови до роману, популярна телеведуча Ольга Герасим’юк, «проковтнувши» «Мати все» за ніч, емоційно зазначила: «Ось прочитайте це самі. Ось побачите за одну ніч. Буде боляче, бридко, солодко й дуже добре. І ви можете не зізнаватись, що це про вас».  Авторці вдається зазирнути в душі читачів, змусити відчувати, переживати – не бути байдужим. Певно, за це читачі люблять її твори і голосують за них красномовніше за будь-яких експертів – грошима з власних кишень».
Володимир Лис. "Століття Якова"
Володимир Лис не побоявся звернутися до ніби немодного сьогодні жанру родинної саги, більш того, написав роман майже реалістичний - психологічно дуже переконливий.
Володимир Лис - волинський журналіст, драматург і прозаїк. Народився 1950 року на Волині - в регіоні, де ще в ті часи діяла УПА. Він є автором радіоп'єс, працює в газеті. Роман "Століття Якова" здобув Гран-прі конкурсу "Ґранд-Коронація" в рамках конкурсу рукописів "Коронація слова" в 2010 році. В журі того конкурсу була письменниця Оксана Забужко, яка написала в передмові до роману: "Направду добра книжка".
Поліський селянин Яків таки доживає до столітнього ювілею, і в його біографію вмістилася і велика любов, і тяжкі втрати, й невідпокутні помилки, й страшні небезпеки.
Якраз на долю його покоління українська історія припасла таки дуже виснажливі випробування. Велика Історія сама непроханою приходила на обійстя галицьких і наддніпрянських селян, пускаючи з димом хати, розлучаючи сім'ї, вбиваючи невинних дітей... Попри все, Яків Платонович до глибокої старості не втратив здатності любити, не розгубив живого інтересу до мінливого довколишнього світу, не розучився допомагати тим, кого вважає слабшим за себе.
Володимир Лис майстерно вписує інтимну біографію героя у велику історію. Так що "Століття Якова" - це й розповідь про кохання, і соціально-психологічна драма і просто захопливий, насичений несподіваними поворотами сюжет, який не може залишити читача байдужим.
    Ліна Костенко   " Записки українського самашедшого"
Це перша нова книжка Ліни Костенко за останні 20 років мовчання і перший її прозовий роман. Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики.
 
                                                                                                                                                                 
Ірен Роздобудько. «Перейти темряву»
«Перейти темряву» - нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв... Він не кат - він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями... Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить...
На 154 сторінках захопливого роману - долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається ...перейти темряву.
 








11 коментарів:

  1. мені дуже сподобалась книга Ліни Костенко "записки українського сумашедшого , прочитала з задоволенням

    ВідповістиВидалити
  2. Всі чотири книги Люко Дашвар прочитала з задоволенням

    ВідповістиВидалити
  3. я раджу вам поринути в мексиканські пригоди двох друзів прочитавши книжку Максима Кідрука "Навіжені в Мексиці"

    ВідповістиВидалити
  4. З задоволенням читаю книги Дашвар Л., Корній Д., Роздобудько І., Матіос М., Лиса В., Кідрука М.та ін. Люблю читати твори , які цікаві за сюжетом і разом з тим розкривають сенс нашого буття. Про своє читання скажу словами письменниці Н. Сняданко " читаючи, вона не відпочиває,... не розважається, а ніби проживає з героями все, що трапляється з ними, і втомлюється так, ніби все це відбувалося з нею самою у реальному житті..." Читайте, а бібліотекарі вам стануть добрими порадниками.

    ВідповістиВидалити
  5. в читальному залі вже надійшло 6 номерів журналу "Личности" кожний номер прочитаний,журнал про відомі світові особистості ,про маловідомі сторінки їх життя і творчості.

    ВідповістиВидалити
  6. Читайте книгу В.Лиса "Століття Якова", в ній йдеться про історію нашого народу, велике кохання... Цікава буде,як людям старшого віку так і нашій молоді.

    ВідповістиВидалити
  7. постійно слідкую за новинками літератури, із нових надходжень до бібліотеки прочитав книгу Кевіна Стіда "10 помилок добрих батьків" Прочитавши книгу ви переконаєтесь,що можете бути чудовими батьками,треба тільки захотіти перетворити виховання на свій життєвий пріоритет.
    Володимир

    ВідповістиВидалити
  8. Прочитала книгу Міли Іванцової " Вітражі". Захоплююча історія, де є інформація, роздуми про життя письменниці Ф. Саган.

    ВідповістиВидалити
  9. Переглянула пропоновані книги. Вже вибрала. Необхідно заглянути до Вашої бібліотеки...

    ВідповістиВидалити
  10. Ми навіть не усвідомлюємо , як нам повезло , що ми живемо в один час з Ліною Костенко. Читайте

    ВідповістиВидалити
  11. Я перечитала майже всі твори Ніни Фіалко і вельми задоволена ними, як гостросюжетними і цікавими. Рекомендую і вам їх перечитати. Впевнена, що не пошкодуєте за втраченим часом.

    ВідповістиВидалити