неділя, 20 січня 2019 р.

Кращі детективи`2018 від «Кримінального чтива UA»


З року в рік одне й те саме: детективні та пригодницькі романи, які на Заході є фундаментом видавничої справи та книжкового ринку, в Україні лишаються на маргінесах. Більше двадцяти новинок на рік знайти просто нереально.

Деякі автори втомилися і йдуть, як В`ячеслав Васильченко. Деякі приходять, аби видатися в кількості 500 примірників, що нормально для поетичної книги і катастрофа для сегменту жанрової прози. Ще й стіна мовчання, на яку натикаються нечисельні автори: про них не пишуть не тому, що не хочуть, а тому, що не вміють, не розуміють контексту. Жодного зворотного зв`язку плюс грошей не заробиш.  
Тим не менше, сезон-2018 дозволив зібрати хоч традиційно невеличкий, але – як ніколи гідний врожай. У переліку, який подається нижче, вже другий рік нема творів формату «кращі з гіршого». Кожна книжка варта того, аби незабаром поповнити поки що уявне багатотомне серійне видання «Український гостросюжетний роман». Більшість – в історичних чи ретро-локаціях, а один – узагалі радянське ретро, яке може видатися досить суперечливим. Мовляв, чи треба нинішнім читачам показувати тоталітарні часи не в траурних, жалобних тонах. Попри це, все логічно: і авторський, і читацький інтерес до нашої далекої й не дуже історії досі в тренді. 
Нагадую: перелік письменників подається за абеткою, тому перша позиція не означає першого місця.
1.     Леся Демська. «Літо психіатра»
Невибагливий, демократичний за обсягом, не шедевр, а претензія лише одна: розважити читача на той час, поки читає. Саме такого детективу формату «на кожен день» катастрофічно бракує українському книжковому ринку. А книжковий бізнес і розвивався саме з такого старту: нічого особливого, просто розвага. Львівський психіатр лікує нерви в селі, де мало б бути спокійно й тихо, відповідно до міських легенд про село. Аж гульк – серійні отруєння, і підозрюється майже все село. Як тут не почати приватне розслідування, бо поліція ж далеко в місті…

 
Є такий вислів – маленький шедевр. Не люблю його, та в даному випадку дозволю собі вжити. Ретро-детектив, причому – радянське ретро. Ностальгія, в яку треба вдумуватися й зрозуміти глибинний посил автора: нема, за чим особливо сумувати. Так, у тій країні минуло дитинство багатьох з нас. Проте дитинство могло б пройти інакше, аби не піонери з комсомольцями, понурий радянський побут і маленькі трагедії планетарного масштабу. Сільський дільничний шукає крадених курей – а знаходить труп молодої односельчанки. Яку вбили не ті, кого вирахував сільський детектив. Бери вище – система. І все це з розказано від імені двох героїв, з легкою щемливою іронією. Назвете цей детектив психологічним – навряд помилитесь. 

3.     Ілларіон Павлюк. «Білий попіл»
Той рідкісний випадок, коли детективний роман вітчизняні книжкові оглядачі не обійшли увагою. Пояснення тому: автор-дебютант пропонує легку постмодерну гру. На це в українському культурному просторі відразу роблять мисливську стійку. Проте забувається інше. Ілларіон Павлюк новачок у художній прозі, проте досвідчений кіно-й телепродюсер, журналіст та сценарист. Тому інтрига й сюжет чітко репрезентують зразок жанрової, прямим текстом – розважальної прози. В якій розгублений український критик все одно шукатиме подвійні та потрійні денця. Бо не просто ж так автор наклав сюжет на код знаменитого гоголівського «Вія». Герой, якого звуть Тарас Білий, повинен знайти філософа Хому Брута – вбивцю панночки-відьми, доньки сотника Засухи. Що далі – читайте з задоволенням.
 4. Юрій Сорока. «Куля для вовкулаки»
Роман раніше не потрапив у загальний огляд лише тому, що книжка з`явилася перед кінцем року. Тим не менше, вона серед кращих. Це не дебют, Юрій Сорока вже кілька років тому видав непоганий детектив «Арахнофобія». Тепер він пропонує історичний детектив із елементами готики, обіцяючи продовження циклу. Сімнадцяте століття, Поділля, Меджибіж. Вбито Олександра, безпутного сина місцевого шляхтича Адама Синявського. Не просто вбито: все вказує на втручання потойбічних сил, справу лап та зубів вовкулаків. Лише колишній курінний отаман Семен Паливода може розібратися, хто кому лікантроп. І на першому етапі приватного розслідування козак – супермен таки бачить перевертнів на власні очі, ще й стає з ними до бою. Хай фінальну битву трошки псує метод «Бог із машини» - загальне враження від читання від того лишається гарним. 
5. Віктор Янкевич. «Тенета»
Ще один дебют – і знову вдалий. Ще й на актуальну тематику: мережева злочинність. Соціальні мережі вбивають буквально. Якась загадкова віртуальна Алла доводить до самогубства кількох молодих жінок, котрі пережили особисту маленьку трагедію. Серійний убивця-маньяк, яких ховається в інтернеті, а тому невловимий: вже цікаво. За вбивцею полює журналістка Раїса Рудь, і найкращий спосіб знайти маньячку – викликати вогонь на себе. Додатковий бонус для читачів – невеликий обсяг. Реально проковтнути за вільний вечір. 

понеділок, 14 січня 2019 р.

Чому останні роки свого життя Оскар Уайльд провів у вигнанні та під чужим прізвищем


"Якби мені довелося заповнювати переписний опитувальник, я б у графі "вік" написав "19 років", в графі "професія" – "геній", а в графі "недоліки" – "талант", – так говорив про себе один з найвідоміших письменників XIX століття Оскар Уайльд.
Впевненості у власну неперевершеність талановитому митцю не бракувало. І не дивно, адже він завжди перебував у центрі уваги та був улюбленцем суспільства.

Народився літературний геній в Дубліні у 1854 році. Зростав у достатку, його батько був відомим лікарем, а мати знатною світською дамою, яка писала вірші. Родина з дитинства привчила хлопця до високого мистецтва та до культу краси, який панував у домі.Йому симпатизували такі відомі постаті тодішнього літературного життя, як Еміль Золя, Віктор Гюго та Поль Верлен. А успіх і неймовірна слава прийшли до нього дуже рано та легко.
Оксар Уайльд
Оксар Уайльд
На початку 1980-х років Оскар Уайльд видав свою першу збірку віршів. На той час він вже був широко відомий завдяки своїм відвертим судженням та неординарній поведінці. 
Його дивакувате вбрання привертало увагу усіх навколо. В Уайльда був свій особливий стиль, який незмінно доповнювала пофарбована у зелений колір гвоздика в петличці.

Через три роки автор видав збірку оповідань, яка отримала назву "Злочин лорда Артура Севіля та інші оповідання", а також свій найзагадковіший та найвідоміший роман "Портрет Доріана Грея".У 1881 році він вирушив на так зване "завоювання Америки", де читав лекції та проповідував ідеї "нового відродження в англійському мистецтві". Після цієї поїздки він на деякий час переїхав у Лондон, проте згодом повернувся у Дублін, де й видав у 1888 році збірку "Щасливий принц та інші казки".
Це єдиний роман у доробку письменника. Твір, який приніс Уайльду світове визнання, він написав за рекордно короткий термін – всього за три тижні. Роман екранізували 25 разів. 
Портрет доріана грея
Одна з екранізацій роману "Портрет Доріана Грея"
Пік слави Уайльда припадає на кінець XIX століття. У цей час письменник звернувся до драматургії й написав цілу низку п’єс, про які із захопленням відгукувався сам Бернард Шоу. Проте це визнання і популярність письменника згасли впродовж такого ж короткого часу як і з’явилися.
У 1895 році англійський суд висуває Оскару Уайльду звинувачення у содомії та засуджує його до двох років ув’язнення та виправних робіт. Умови у в’язниці були жахливими, деякий час Уайльду забороняли читати і писати, його книги зняли з продажів і припинили ставити вистави за його п’єсами.
Від нього відвернулися усі, навіть сім’я: дружина разом із двома дітьми переїхали й Уайльд більше їх ніколи не бачив. Письменника звільнили з-під варти у 1897 році, але змусили покинути країну.
Дружина Оскара Уайльда
Дружина Оксара Уайльда 
Останні роки життя Уайльд провів у Франції. В чужій країні, колись екстравагантний літератор, який жодного дня не обходився без уваги, більше не хотів вирізнятися.
Він оселився у дешевому готелі в Парижі та почав називати себе Себастьян Мельмот. Страшна хвороба, від якої він згодом помер, швидко прогресувала: гострий менінгіт здолав Уайльда у 1900 році.
Поховали його на кладовищі для бідних, проте через десять років прах перенесли на Пер-Лашез, один з найвідоміших цвинтарів Парижа. Сьогодні його могила є одним із найбільш відвідуваних місць французької столиці.

Найкращі українські книжки 2018 року, які ніколи не пізно прочитати


 Цікаві українські книги 2018 року: список
Цікаві українські книги 2018 року: список / 24 канал
"Коханці Юстиції" Юрія Андруховича (книга року ВВС-2018) – черговий захоплюючий роман українського письменника, у якому майстерно замішано все: і паранормальне, і кримінальне, і історичне, і атмосферно-галицьке. Це історії злочинців-душогубців, які в різні часи постали перед судами різних імперій: австро-угорської, польської, німецької, радянської. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, слабкості і пристрасті засуджених коханців Юстиції, закладені різним дияволам душі і не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Все це – написано саме у тому смачному стилі, який уже зробив Андруховича класиком сучасної літератури.
"Коханці Юстиції" Юрія Андруховича

"Церебро"
 Андрія Бондара (увійшла до списку найбільш очікуваних книг Форуму видавців-2018) – оригінальна і незвична композиція із історій про ті життєві пригоди, які трапляються щодня. При чому, як пояснив сам автор, збірка побудована так, що вона починається із повністю реалістичних текстів із його життя, але реалізм із кожним наступним текстом пригасає, аж поки звична реальність не зникає повністю. Усі разом ці історії створюють особливий, затишний світ, до якого хочеться повертатися знову і знову. 
"Церебро" Андрія Бондара

"Омбре. Над темрявою і світлом"
 Лори Підгірної (бестселер року за версією мережі "Буква") – книга про таємниці, пригоди, лицарів та тамплієрів, дія якої розгортається у Кам'янці-Подільському. Архівний ревізор Едіта випадково знаходить реліквію ордену лицарів Храму, про яку всі у місті мовчать ніби за неофіційною змовою. Ця знахідка приводить її до загадкового артефакту, який свого часу тамплієри привезли на Поділля. Щоб розгадати його таємницю, доведеться позмагатись зі спецслужбами та таємними товариствами, які полюють на всі ці загадкові речі.
"Омбре. Над темрявою і світлом" Лори Підгірної
"Франческа" Доржа Бату (увійшла до списку найбільш очікуваних книжок Книжкового Арсеналу 2018 року) – документальна історія про неймовірно круту юну сицилійку, яка працює у NASA. Вона відповідає за траєкторії і орієнтацію сателітів, за підведення космічних кораблів на підхідні орбіти до міжнародних космічних станцій. Звучить серйозно. Але є одне "але" – Франческа не просто повелителька траєкторій. Вона – майстер потрапляння у незвичайні ситуації і людина-катастрофа. В умовах, коли космос дуже близько, це створює безліч кумедних та яскравих історій щодня.

"Франческа" Доржа Бату
"Афиновий ведмедик" Анастасії Волховської та Яни Фефелової (увійшов до списку найкращих книжок року за версією проекту підтримки дитячого читання "BaraBooka") – це книжка-календар, яка не лише розповість про пори року, а й навчить мріяти і знаходити радість у кожному дні. Взагалі, вона написана для дітей. Але це саме той випадок, коли дитяча книга іноді вкрай корисна для дорослих. Бо іноді дуже круто зрозуміти, що твій друг – надзвичайний чорничний (або ж афиновий) ведмедик, разом із яким можна дивуватись кожному дню. Головне – правильно розділити задачі: у Капітошковий день треба стрибати по калюжах, радіти Дню розглядання неба крізь кольорові скельця, Дню польотів на парасолі. Словом, це історія про те, як навчитись робити свої дні радісними.
"
Афиновий ведмедик" Анастасії Волховської та Яни Фефелової
"Твій погляд, Чіо-Чіо-сан" Андрія Любки (входить до списку найкращих книжок 2018 року за версією Українського ПЕН-клубу) – психологічний трилер про ту країну, у якій ми живемо, де гроші важливіші за людські життя, а володіння владою звільняє злочинців від будь-якої відповідальності. І навіть коли усе зрозуміло, але ніколи не можна бути впевненим до кінця. П'яний суддя на пішохідному переході збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ, без особливих зусиль уникає покарання. Чоловік загиблої більше за все прагне помсти, тому його не можна купити чи залякати. І легендарний Пучіні та погляд мадам Батерфляй має до цього всього безпосереднє відношення.

"Твій погляд, Чіо-Чіо-сан" Андрія Любки
"Лазарус" Світлани Тараторіної (входить до списку найпопулярніших книг року за версією мережі "Буква") – колоритна історія про Київ початку ХХ століття, де вільно співіснують люди та нечисть — упирі, чорти, перевертні, лісовики, польовики і водяники. Люди керують Імперією, нечисть чекає на повернення свого легендарного царя — Змія. Одного дня цей звичний уклад змінюється і результат вимальовує історію у жанрі детективно-історичного українського фентезі, яке дуже захоплює.

"Лазарус" Світлани Тараторіної

вівторок, 8 січня 2019 р.

Що читати на вихідних: 9 грудневих новинок українських видавництв

“Прорив у швидкості читання. Книжка за день — це реальність”, Пітер Камп

Наш формат

Ваша книжкова полиця забита вщент, але підступитися до неї немає часу? Пітер Камп запевняє, що навчитися читати швидко можна, і для цього не обов’язково бути генієм. Для цього він створив посібник, в якому детально описана техніка скорочитання, яку, за словами автора, здатен опанувати будь-хто.
Воевивидь, варто довіряти Кампу, адже він досліджує способи швидкісного читання вже понад 20 років. За цей час Камп устиг заснувати власну компанію Peter Kump Reading Consultants, яка дає поради топ-менеджерам великих корпорацій та поважним чиновникам, зокрема представникам Білого дому.
.

"ТЕУРА. Софія Яблонська"

Родовід

Чудова нагода познайомитись із непересічною постаттю Софії Яблонської – української письменниці, операторки і мандрівниці. Попри те, що вона була плодовитою мисткинею і, мабуть, першою українкою, яка у 1930-х роках побувала в далеких Африці, Азії й Океанії, на батьківщині досі про неї відомо доволі мало.
Саме тому видавництво “Родовід” вирішило повернути Яблонську в український мистецький дискурс і випустило альбом, який репрезентує її творчість. Крім детальної біографії Софії, до видання увійшли її світлини з навколосвітньої подорожі, які надала онука Яблонської, котра мешкає в Парижі, – Наталі Уден. Ще одна особливість альбому в тому, що передмову до нього написала Оксана Забужко.

"Мій друг кит повернувся", Бенджі Девіс

Nebo Booklab Publishing

Продовження зворушливої історії про відвагу та дружбу, яка розчулить і дитину, і дорослого. В центрі сюжету – самотній хлопчик Ноі, який живе у відлюдному місці на березі моря зі своїм татом. Якось улітку він познайомився з китом, якого викинуло на берег після шторму. Ноіпотоваришував з китом, але невдовзі повинен був попрощатися зі своїм новим другом, тому що він мав повертатися у морські глибини. Коли прийшла зима, Ноі майже щодня приходить на пляж, чекаючи на кита.
.

"Kateryna", Тарас Шевченко

Основи

“Кохайтеся ж, чорнобриві, та не з москалями…” – писав свого  часу Тарас Шевченко, навіть не підозрюючи, наскільки  актуальним буде цей рядок через майже 180 років.
Видавництво “Основи” продовжує поповнювати свою колекцію нових версій класики української літератури. Цього разу це добре відома зі шкільних років поема Тараса Шевченка про знедолену дівчину, яку покинув напризволяще з дитиною на руках коханий. Аби осучаснити книгу і зацікавити історією іноземців, твір переклали англійською й доповнили ілюстраціями, які створив молодий художник Микола Толмачов.

"Дуже дивний будинок. 99 романів", Ярослав Мельник

Фоліо

У своїй останній книзі Ярослав Мельник пропонує поглянути на себе і своє оточення з несподіваної точки зору, аби з’ясувати, як не деградувати в сучасному світі. У його мініатюрних романах досить незвично переплітаються серйозність, ліризм та іронія, деталі побуту, духовність та фізіологія. Часом тексти Мельника можуть шокувати своєю відвертістю, польотом думки та уяви. Але якщо ви загартований читач, сміливо беріться до цієї книги.
Ярослав Мельник – українсько-литовський письменник, лауреат престижних премій. Його роман "Далекий простір" став "Книгою року-2013" за версією BBC Україна та "Книгою року-2017" у Франції. Також Мельника знають за антиутопічним романом "Маша, або Постфашизм", який став бестселером.

"Ейлін", Отесса Мошфег

Vivat

Книга визнаної у світі американської письменниці Отесси Мошфег нарешті вийшла і в Україні. Роман  “Ейлін” розповідає про 7 днів з життя дівчини, яка мешкає у маленькому містечку й працює в колонії для підлітків. Вона втратила матір, потерпає від пиятик батька і мріє переїхати до мегаполіса.
На перший погляд сюжет здається доволі буденним, однак те, що ця книга потрапила до фіналу Букерівської премії 2016 року, свідчить про неабияку майстерність авторки.
.
.

"Прокрастинація", Бурка Джейн Б., Юен Ленора М.

Видавництво Старого Лева

Що робити, коли у вас купа справ, але ви все одно скролите Facebook і знаходите приводи відкласти нагальне на потім? Психологині Джейн Б. Бурка та Ленора М. Юен стверджують,  що прокрастинатор – це не вирок. Вони написали книжку з перевіреними на власній практиці способами збільшити свою ефективність, а значить  – досягти успіху набагато швидше. Ця книга – не сухий лікбез, а сповнений іронії порадник, який допоможе вберегти нерви і не робити місячний звіт в останню ніч перед здачею.
.
.

"Гра", Ірина Тетера, Олександр Онуфрієв

Брайт Букс

Режисер Олександр Онуфрієв написав сценарій психологічного трилера, за яким планував зняти свій перший повнометражний фільм. Потім він дав його почитати письменниці Ірині Тетері, яка вирішила створити з тексту роман.
У центрі сюжету – 40-річний Максим. Він вигадав гру та зібрав клуб із восьми однодумців. Правила прості: той, кому дістанеться піковий туз, стає "вбивцею". Одного дня межа між реальністю і фантазію розмиється настільки, що гравці втратять контроль над собою.
.
.

"Олмейрова примха. Вигнанець з островів", Джозеф Конрад

Tempora

Нещодавно видавництво “Темпора” випустило фундаментальне видання, під обкладинкою якого – перші два романи англійського письменника, який народився в Україні, Джозефа Конрада.
Ці книги свого часу принесли Конраду визнання на лондонській літературній арені, але разом з тим дали підстави називати його "екзотичним письменником".
За словами видавців, вони поставили за мету повернути творчість Джозефа Конрада до України, яка вже майже століття лишається обділеною увагою читача.



Бесіди Богдана Залізняка

Богдан Залізняк. Діалоги тривають…: Книга інтерв’ю. Т. 5. – Львів: Каменяр, 2018. – 342 с.
Життя – це не тільки те, що людина прожила, але й те,що вона пам’ятає, й те, що вона про це розповідає.
    Габріель Ґарсія Маркес

Обираючи дорогу, ми її не обираємо. Дорогу життя дарує нам Бог, а ми вже самостійно її мостимо, утверджуємо своєю працею, трудами цілого життя, бо відстань до мети – велика. Інколи йдемо, та не бачимо, не відчуваємо своєї дороги: ще не час, не ті обставини й нагода, а можливо, й не шукали.
Бесіди, думки-діалоги життя… Думки – живі й розумні істоти: «Думки – наче миттєві штрихи до внутрішнього портрета людини, стану її душі» (Андрій Содомора). Володіємо мертвими речами, споглядаємо розмаїття навколишнього світу, немовби мертвого, тому що не осмислюємо, не розуміємо законів його життя. Богдан Залізняк зрозумів важливість бесіди, думки-життя, живого спілкування, бо ж думки – це не просто пульсування свідомості, що спонукає до мисленного діяння, а й згусток енергії слова, рідного слова, рідної мови, дарованої нам Богом: «Мова – це необхідне удосконалення мислення і природний розвиток властивих тільки людині здібностей» (Олександр Потебня). Є над чим задуматися: «О. Потебня у праці “Думка і мова” стверджував, що мова не є засобом вираження готової думки. Мова – це насамперед діяльність, адже слово може модифікувати думку: “Коли створюється слово, тоді в мовцеві відбувається певна зміна того стану думки, яка існувала до свідомості”… Тому мовець не передає своєї думки іншому, а лише дає імпульси до пробудження власних думок співрозмовника: “Внутрішня форма слова, яке вимовляє той, хто говорить, дає напрям думці того, хто слухає, але лише збуджує цього останнього, дає тільки спосіб розвитку в ньому значень, не визначаючи меж його розуміння слова”» (Микола Ільницький, Мар’яна Гірняк, «Співзвучності і дисонанси, або діалог О. Потебні та Ф. Де Сосюра». В кн. Миколи Ільницького, «Знаки доби і грані таланту»).

пʼятниця, 28 грудня 2018 р.

Створили бібліотеку аудіокниг українською мовою, які начитали зірки




В Україні запустили першу онлайн-бібліотеку, де книги українських класиків зачитували ведучі, актори та музиканти, в тому числі Даша Коломієць, Валерій Харчишин і Євген Галич.
Як зазначають автори проекту «Слухай», аудіокнига – це економно та екологічно, тому що такий формат не потребує знищення дерев. Також це зручно, тому що книга завжди у вас під рукою, у вільному доступі та не займає багато місця. А ще це корисно, тому що аудіальна інформація добре засвоюється та розвиває уяву.
У бібліотеці наразі 100 творів – це проза та поезія українських класиків, а також сучасних письменників, які самі й займалися озвучкою. Зокрема це шедеври Івана Франка, Панаса Мирного, Валер’яна Підмогильного, Олени Теліги, Лесі Українки, Миколи Хвильового, Григорія Квітки-Основ’яненка та інших видатних українців. Серед сучасників руху – Катерина Бабкіна, Ольга Деркачова, Євген Лір. З озвучкою творів допомагали теле- та радіоведучі, актори та музиканти – Даша Астаф’єва, Валерій Харчишин, Богдан Бенюк, Даша Коломієць, Олександр Ярмак, Євген Галич.
Послухати все це можна тут.https://sluhay.com.ua/