вівторок, 23 серпня 2016 р.

Т. Гундорова «Невідомий Іван Франко. Грані ізмарагду»




Цьогоріч 27 серпня виповнюється 160 років від дня народження та 100 років від дня смерті Івана Яковича Франка, який є для нас хрестоматійною і, водночас, маловідомою постаттю.
Як насправді звали великого Каменяра? На перший погляд - дивне запитання. Однак, насправді прізвище Франко звучало з наголосом на першому складі, але через співзвучність його з прізвищем фашистського диктатора Іспанії Баамонде Франко було прийняте «мудре» рішення компартійними босами перенести наголос у прізвищі Івана Франка на останній склад і тільки таким дозволити вживати його в радянській літературі. Не всі знають, що насправді вдома і в рідному селі Нагуєвичах Франка звали зовсім не Іваном чи Івасиком, а Мироном. Відоме оповідання «Малий Мирон» є повністю автобіографічним.
Про ці та інші цікаві факти з життя Франка ви дізнаєтесь, коли прочитаєте книгу Т. Гундорової «Невідомий Іван Франко. Грані ізмарагду».

Олена Сисюк

пʼятниця, 19 серпня 2016 р.

Названо лауреатів премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури іменіТараса ШевченкаНаціональної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій.
З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президентСергій Дзюба), котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 52 держав.
Отже, відбулося засідання Комітету з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік, до складу якого увійшли: Василь Слапчук – голова журі, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, члени Комітету: Марко Роберт Стех – літературознавець, письменник, доктор славістики в Канадському інституті українських студій (м. Торонто, Канада), Войцех Пестка – письменник, лауреат міжнародних літературних премій (м. Варшава, Польща), Ігор Павлюк – письменник, доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури НАН України, професор Львівського національного університету імені Івана ФранкаЄвген Баран – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, літературознавець, Петро Сорока – письменник, критик, доцент Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, лауреат міжнародних премій. Цього року надійшло понад чотириста подань і пропозицій з України та закордону. Кандидатури відомих письменників Бенедикта Дирліха та Віри Чорний-Мешкової на здобуття премії висунула Міжнародна літературно-мистецька Академія України.
Названо цьогорічних лауреатів. Ними стали:
1. Кінорежисер, письменник Кшиштоф Зануссі (Польща) – за книгу «Час помирати»;
2. Заступник голови Національної спілки письменників України, поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч Володимир Шовкошитний (м. Київ) – за історичну трилогію «Кров – свята»;
3. Літературознавець, директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Євген Нахлік (м. Львів) – за наукову книжку «Від преромантизму до постмодернізму»;
4. Письменник Віктор Неборак (м. Львів) – за книгу «Лексикон А. Г.»;
5. Зарубіжні письменники, перекладачі, журналісти, громадські діячі, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду української літератури: – верхньолужицький та німецький письменник, перекладач Бенедикт Дирліх (Німеччина) – за визначну літературну діяльність; – письменниця, сценарист, головний редактор журналу «Новий Світ» Олена Жукова (Канада) і письменник, публіцист, головний редактор газети «Перекрёсток Виннипег», заступник головного редактора журналу «Новий Світ» Михайло Співак (Канада) – за подвижницьку літературну діяльність, спрямовану на зміцнення дружби між народами; – українська та македонська письменниця, перекладач, громадський діяч Віра Чорний-Мешкова (Македонія) – за переклад «Кобзаря» Тараса Шевченкамакедонською мовою; – письменник Ауезхан Кодар (Казахстан) – за концепцію казахської філософії як діалогу з традицією в монографії «Степове Знання» (Астана, «Фоліант», 2004 р.); – письменник Георгій Дзюба (Російська Федерація) – за вагомі дослідження творчості Миколи Гоголя, зокрема літературознавчу книжку «Повесть о коллежском советнике П. И. Чичикове»; – письменниця, публіцист Галина Феліксон (Ізраїль) – за поетичну книгу «Отражение – Відображення» (у співавторстві з Олегом Гончаренком) і численні проукраїнські патріотичні статті в періодиці Ізраїлю та інтернет-виданнях; – іранський письменник Сограб Рагімі (Швеція) (посмертно) – за подвижницьку літературну діяльність;
6. Письменниця, перекладач, професор, доктор культурології Євгенія Більченко (м. Київ) – за поетичну творчість, яка пропагує загальнолюдські цінності, значний науковий доробок та небайдужу громадянську позицію; 7 
7. Головний редактор Чернігівської обласної газети «Деснянська правда», поетеса Людмила Пархоменко (м. Чернігів) – за значну творчу діяльність;
8. Письменник, літературознавець, перекладач, видавець Микола Мартинюк (м. Луцьк) – за внесок у зближення та популяризацію європейських культур і літератур у численних творчих міжнародних видавничих та перекладацьких проектах;
9. Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Галина Яструбецька (м. Луцьк) – за монографію «Динаміка українського літературного експресіонізму»; доктор філологічних наук, доцент Галина Левченко (м. Житомир) – за монографію «Міф проти історії: Семіосфера лірики Лесі Українки»;
10. Письменник, публіцист, художник, філософ, травознавець Іван Просяник (с. Курінь Бахмацького р-ну Чернігівської обл.) – за глибинне розкриття у своїх працях етнокультурних скарбів цілительства українського народу, вдале філософське поєднання земних начал природи з космічними законами буття, також за книжки «Зело таємниче», «Златоцвіт» і «Скарбниця молодечої сили»; письменник, перекладач Олег Гончаренко (м. Мелітополь Запорізької обл.) – за переклад повісті казахського письменника Ауезхана Кодара «Поріг неповернення» українською мовою і книжки віршів «Собор одкровень» та «Астрофізми Вічної Гончарні»; письменник, перекладач, науковець Володимир Ільїн (посмертно) (м. Київ) – за книжки віршів та визначну перекладацьку діяльність.

вівторок, 16 серпня 2016 р.

Андрій Любка написав нову книжку про самотність

Наприкінці серпня світ побачить нова книжка українського письменника і перекладача Андрія Любки «Кімната для печалі». Це збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм останнього є самотність.
«Після «Карбіда» мені захотілося написати абсолютно несподівану книжку, – розповідає Андрій Любка. – Якщо та була веселою й кримінальною, то «Кімната для печалі» – це таке саудаде й фадо, ностальгія й меланхолія. Здається, ці оповідання за настроєм найближче до моїх віршів. Щось на кшталт «Ти прокинешся зранку в кімнаті для печалі і скажеш: ця твоя здорова їжа колись мене вб’є».
  В збірці автору вдалось здобути нову висоту. «Унікальні, не схожі одна на одну й ні на що інше історії закликають нас відмовитись від пошуків логічних виправдань окремих вчинків та життя загалом. Вони вчать відчувати серцем та діяти за його покликом.  

пʼятниця, 5 серпня 2016 р.

Добірка бестселерів, які можна прочитати українською мовою.



Айн Ренд "Атлант розправив плечі"

В 1957 році світ вперше побачив антиутопічний роман Айн Ренд "Атлант розправив плечі". Лише через три дні після появи на ринку він зайняв 6-у сходинку в списку бестселерів The New York Times. Саме цю книжку назвали в 1991 році другою після Біблії, яка спричинила поштовх до змін в житті американських читачів.

Українською мовою книга вийшла лише у 2015.


"Атлант розправив плечі" можна назвати однією із найскладніших книг для сприйняття. Влада намагається побудувати соціалізм, але промисловцям та бізнесменам це не подобається. Однак є людина, яка може допомогти в цій ситуації, і це — нікому невідомий Джон Голт. Він залишається таким навіть тоді, коли з’являється на сторінках книги, як дійовий персонаж. Його роль — показати, що, окрім емоцій, у людини є розум, який може допомогти їй знайти правильні рішення.

Кондо Марі "Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди"


Приблизно за 67 тижнів книга "Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди" займала 1-е місце в рейтингу бестселерів The New York Times, вона перекладена 35 мовами світу.

Суть полягає в усвідомленні того, що всі ми живемо у постійному безладі, однак для того, щоб змінити власне життя — достатньо змінити своє мислення. І саме ця книга допоможе вам. Разом з її автором Кондо Марі ви приберете раз і назавжди!


Ентоні Дорр "Все те незриме світло"

Десять років, присвячених написанню зворушливій історії про сліпу дівчину із Франції Марі-Лор та німецького хлопця із дитячого будинку Вернера, увінчались для автора роману "Все те незриме світло" Ентоні Дорра успіхом. За рейтингом USA Today бестселер зайняв перше місце, а ще — отримав Пуліцерівську премію та став кращою книгою за версією газети The New York Times.


Франція, Друга світова війна, під час якої головні герої намагаються вижити та врятувати своїх близьких. Усі випробування, які випадають на долю, змінюють їх, дають надію та забирають її. 

Однак протягом усієї розповіді Дорр дає зрозуміти читачу, що будь-яка війна рано чи пізно закінчується, і будуть ті, які пережили весь жах заради світлого майбутнього та мирного життя.

Пола Гоукінз "Дівчина у потягу"

Спочатку може здатись, що психологічний трилер "Дівчина у потягу" занадто затягнутий, однак, мабуть, це такий задум британської письменниці Поли Гоукінз. Адже чим більше сторінок ви перегортаєте, тим заплутанішим та більш захопливим стає сюжет.


Рейчел Уотсон, яка зловживає алкоголем через розлучення, кожного дня їздить потягом ніби-то на роботу, але насправді лише для того, щоб створити видимість руху в житті.

Проїжджаючи повз один із будинків, вона постійно бачить щасливу подружню пару. Однак, через деякий час дружина, у якої були свої таємниці, зникає, і колишній чоловік Рейчел може знати набагато більш, аніж намагається нав’язати їй.

За рік від написання трилера "Дівчина у потягу" 34 країни придбали права на переклад, а уже восени має з’явитись фільм. 

Джоджо Мойєс "До зустрічі з тобою"

Лише кілька тижнів минуло після видання роману "До зустрічі з тобою" як він став справжнім хітом. Понад 5 000 000 читачів із різних куточків нашої планети прочитали цей бестселер.


Без любові життя людини було б сірим та й, мабуть, не мало б змісту. Саме це читач вловлює з кожної сторінки книги, головні герої якої кохали наперекір усім проблемам та труднощам. Адже коли жива надія, то можна пережити навіть найскладніші удари долі.

Луїза усвідомлює, що не кохає свого хлопця. Але навіть поруч з таким думками навіть уявити не могла, що зустріне чоловіка, який змінить її життя.

Вілл — в минулому успішний бізнесмен, підкорювач висот, однак після аварії прикутий до інвалідного візка.

Спочатку здасться, що це звичайний любовний роман, однак повірте, закінчення буде абсолютно не таким, як ви собі уявите.

Янн Мартель "Життя Пі"

"Життя Пі" — роман-притча про юнака, який протягом декількох місяців боровся за власне життя посеред відкритого океану в шлюбці з дикими звірами. Ця історія демонструє наскільки сильною може бути віра людини, як досягається ціль в умовах, коли здається, що виходу нема, як людина може витримати все, якщо "вижити"  — її ціль.


За книгу "Життя Пі" канадський письменник Янн Мартель отримав Букерівську премію. Вона була видана більше, аніж у 50 країнах, та продано понад 10 мільйонів примірників.

Донна Тартт "Щиголь"

В 2014 році американська письменниця Донна Тартт отримала Пулітцерівську премію за роман "Щиголь", за творіння, в якому є все, чим наповнене ХХІ століття.





Здається, що життя Тео Деккера  — це суцільна катастрофа, і зі своїми проблемам герой залишатись сам-на-сам. Єдине, що пов’язує Тео з минулим, єдине, що стане його надією на порятунок, але й водночас прокляттям, це картина "Щиголь", яку він виніс колись із музею. 
http://www.uamodna.com/articles/7-naykraschyh-svitovyh-bestseleriv-ukrayinsjkoyu/

вівторок, 2 серпня 2016 р.

27 серпня минає 160 років з дня народження українського каменяра та Мойсей нашого народу – Іван Франко. Для Львова він став особливою постаттю, оскільки із своїх 60-ти років він 40 прожив тут.




1. Львів – місто Франка, де він прожив сорок років зі своїх шістдесяти. У цьому місті він творив і навіть був ув’язнений у темницю. Він присвячував Львову вірші, був ним щиро захоплений. Тому можна сміливо казати, що  місто Львів — місто Івана Франка. Сьогодні у місті ім’я письменника носить один із найбільших університетів.
2. Першим сильним почуттям юного Франка було кохання до попівни Ольги Рошкевич. Але після його арешту батьки дівчини заборонили Франкові спілкуватися з нею.
3. На сніданок Франко любив каву із булкою, на обід – квашені овочі та легкий суп з додаванням квасу, кропиви, грибів. Він ніколи не палив, а випити міг хіба що пива чи чарку вина «Золота Ріца».
4. Івана Франка заарештовували тричі. Першого разу він провів у камері з кримінальними злочинцями 11 місяців. А після другого арешту, в 1880 році, ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень в готелі він – без єдиної помарки! – Написав повість "На дні" і на останні гроші відіслав її до Львова, після чого три дні жив на три центи, знайдені на березі річки Прут. А коли їх не стало, лежав без пам'яті, без сил. Врятував Франка старий служитель готелю.
5. Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях. Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими мовами. Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур. Вільно володів 14 мовами.

6. У 1900 році Іван Франко викупив на околиці Львова, яку називали Софіївкою, на вулиці Вінцента Понінського, 4, 9 сотих землі і розпочав будівництво своєї вілли.
7. Іван Франко та науковець і політик Михайло Грушевський були сусідами, мешкаючи наприкінці XX ст. в збудованих поруч віллах елітного львівського району «Софіївка».
8. У Франка було багато псевдонімів – Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, (близько 100 псевдонімів). Іван Франко писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.
9. На честь Франка місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ. Ім'я письменника (вулиця Івана Франка) носять вулиці у Києві, Вінниці, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Сімферополі, Керчі, Луцьку, Львові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Черкасах, Чернівцях, Хмельницькому, Пермі та Луганську, Кіровограді. А в Росії ім’я письменника носять вулиці в Москві, Липецьку, Пермі, Тулі, Уфі, Чебоксарах та Іркутську. Ім'я письменника також носить вулиця в Монреалі.
10. Спочатку Івана Яковича Франка поховали в чужому склепі. Лише через 10 років його було перепоховано в окрему могилу. На могилі Франка зведено пам'ятник, на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».
voemisto.tv/news/sogodni__den_narodzhennya_ivana_franka_10_tsikavyh_faktiv_pro_kamenyara_72490.html

пʼятниця, 29 липня 2016 р.

Літній марафон читання

28.07.2016 року в парковому містечку 
вперше під відкритим небом працівники міської бібліотеки провели літній марафон читання для молодих мам "Блюз книжкових новинок", мета якого залучення нових користувачів, популяризація книги та читання.На галявині був організований книжковий пікнік, де кожен бажаючий міг почитати книги та переглянути журнали, відкрити для себе когорту цікавих письменників.
Бажаєте відпочити, стати більш обізнаними, корисно та цікаво провести час? Запрошуємо до біблітеки! 
ЛІТО ТРИВАЄ! ПРИЄДНУЙТЕСЬ!