Віктор Франкл, "Лікар та душа"
Віктор Франкл — знаменитий австрійський психотерапевт, котрому довелося пройти через пекло Аушвіца, де він був змушений виборювати зміст для життя в очікуванні неминучої смерті. Франклові поталанило залишитися живим і вийти на волю, а плодом жахливих років його полону стало народження нового напрямку в екзистенційному психоаналізі, який він назвав логотерапією, або ж «лікування сенсом» і котра стала справжньою революцією в лікуванні людських душ. Книга «Лікар і душа» є своєрідним введенням у тему логотерапії для широкого загалу, котра читається як натхнене філософське ессе про людину і життя. Франкл одним із перших серед психотерапевтів почав говорити про те, що фізичного і психічного рівня для повного розуміння людської природи недостатньо — потрібен також духовний рівень, або ж, як ще називає його автор, «рівень змісту». Ділячись досвідом, Франкл показує, як його колеги та пацієнти, опинившись перед тією чи іншою життєвою проблемою, що проявлялася у вигляді неврозів, депресій та інших розладів, віднаходили сили жити далі — при чому, не в якості жертви, а в якості переможця. Такою є сила логосу, сенсу.
Філіп Рот, "Американська пастораль"
Книжка одного з найбільших романістів ХХ століття, Філіпа Рота, пробиває до самої глибини: тільки справжній майстер, працюючи з незначними деталями побуту, може сконструювати такий міцний капкан для читача. «Американська пастораль» — це спроба письменника Натана Цукермана відтворити внутрішній світ шкільного кумира Сеймура «Шведа» Левова, русявого єврея, котрий, як ніхто до нього, увібрав у себе чесноти працьовитого і успішного середнього класу в Америці. Успішний в спорті, на війні і в бізнесі, Швед стає з часом втіленням ідеального сім’янина, а його дружина, діти та їх здобутки — його ідеальними продовженнями. З перспективи віку Натан починає підозрювати, що його дитячий ідол міг бути просто порожньою оболонкою, однак особиста зустріч Цукермана і Шведа раптово змушує письменника задуматися, яке життя прожив Сеймур Левов насправді. Швед помирає швидше, аніж встигає дати хоч якусь відповідь, а Цукерман, охоплений нав’язливим бажанням зазирнути в душу своєму героєві, береться відтворювати його внутрішню біографію за допомогою літературного таланту. Перед нами вимальовується історія родини заможних євреїв, власників галантерейної фабрики із Нью-Джерсі, праведне існування яких вдрузки розбиває неповнолітня донька Шведа Меррі. Меррі стає послідовницею екстремістської лівацьої організації, що бореться проти війни у В’єтнамі, організовує теракт і спричиняється до вбивства людини. Точка шоку, крізь яку проходить вся родина Левових після теракту, зриває покривало блаженства й умиротвореності з життя Шведа. Перед нами — велична і трагічна картина розпаду не лише окремої родини, а самої Мрії, яку спробували збудувати для себе американці. Філіп Рот описує цілу епоху, від післявоєнного розквіту США і до кінця дев’яностих: від великих сподівань до розпаду моралі, вибуху злочинності й насильства, вирощеного самим суспільством.
Роб Іставей, "Як запам’ятовувати (майже) все і завжди"
Книга Роба Іставея інтригує назвою, однак може дещо ошелешити простотою і деякою незавершеністю своїх рекомендацій. Сто шістдесят сторінок — чи справді цього достатньо, аби «запам’ятовувати (майже) все і завжди»? Втім, для уважного читача ця книжка може стати справжньою знахідкою, якщо вловити головний посил автора: зрозумівши принцип, за яким будуються мнемонічні прийоми, ми можемо навчитися вигадувати власні техніки. Книжка містера Іставея — прекрасна нагода потренуватися у тому, як працювати з методами запам’ятовування, а відтак почати практикувати їх у щоденному житті. Активна пам’ять — такий же навик, як читання і письмо, на вивчення яких ми потратили кілька років. Чому б не потратити на опанування кількох простих мнемонічних технік пари місяців, аби серйозно вдосконалити свою здатність запам’ятовувати інформацію? Дана книжка — своєрідний підручник для тих, хто відповів собі на цю пропозицію ствердно, зі своїми задачами і тестами, які допоможуть відстежувати етапи свого вдосконалення.
Марґарет Етвуд, "Сліпий убивця"
За вісім тисяч років до того, як зікронці колонізували планету Земля і поклали початок нашій цивілізації, на їх рідному Зікроні сліпий убивця готується перерізати горло повногрудій красуні, позбавленій язика для задоволення жорстоких божеств Космосу — натомість рятує її й утікає у щасливе майбуття. Це — короткий зміст «Сліпого убивці», роману, який нібито пише Лора Чейз, героїня Марґарет Етвуд. Фантастичні оповіді в дусі «Марсіанських хронік» Е.Р.Берроуза, доповнені сповіддю таємної коханки бунтівника-лівака, загнаного у підпілля, посмертно приносять Лорі Чейз, котра молодою загинула у автоаварії, небувалу літературну славу. Айріс, старша сестра Лори, що пережила своюсестру на цілих півстоліття, долучає «Сліпого убивцю» до своєї власної сповіді, адресованої онуці. Вона підіймає на світло таємниці давно забутих шлюбів, політичних махінацій, кримінальних злочинів і любовних інтриг. Що більше ми входимо у роман Етвуд, то більше відкриваємо алюзій між карикатурним, гротесковим «Сліпим убивцею» з планети Зікрон і тою гіркою історією, котру довелося засвідчити самій Айріс. Етвуд пише блискуче, жорстоко, розуміючи, що ніхто не вартий прощення, але кожен заслуговує на милість. За цей роман вона отримала Букеровську премію.
Немає коментарів:
Дописати коментар