Війна скидає з облич людей маски, оголяє їхні душі та робить свій розподіл на добро і зло... Настя вважала, що має міцну й дружну родину, що вони завжди допомагатимуть одне одному і будуть разом у найскрутнішу годину. Але весна 2014-го показала, хто чого вартий... Сєвєродонецьк опинився під владою сепаратистів. Наче безодня розкрилася, і Настині діти опинилися по різні боки барикад... Кожен зробив вибір, і шляхи рідних людей розійшлися. Чи можливо здолати прірву, яку проклала між ними війна?
пʼятниця, 26 червня 2015 р.
Талан С. Оголений нерв
Війна скидає з облич людей маски, оголяє їхні душі та робить свій розподіл на добро і зло... Настя вважала, що має міцну й дружну родину, що вони завжди допомагатимуть одне одному і будуть разом у найскрутнішу годину. Але весна 2014-го показала, хто чого вартий... Сєвєродонецьк опинився під владою сепаратистів. Наче безодня розкрилася, і Настині діти опинилися по різні боки барикад... Кожен зробив вибір, і шляхи рідних людей розійшлися. Чи можливо здолати прірву, яку проклала між ними війна?
понеділок, 22 червня 2015 р.
пʼятниця, 19 червня 2015 р.
Журнал "Огородник"
«Огородник» - це щомісячний журнал для всіх, хто хоче вирощувати овочі, фрукти й одержувати щедрі врожаї, мріє створити затишну садибу. Тут ви знайдете поради щодо утримання домашніх тварин і птиці, рецепти здоров’я, смачних страв. Також для вас консультація юриста, домашня майстерня, споруди та ремонт, ландшафтний дизайн, агрошкола. В журналі друкуються безкоштовні оголошення читачів.
Журнал почитати можна в читальній залі нашої бібліотеки.
журнал "Огородник" №6 червень 2015 читати онлайн
Вічна пам'ять героям! Положій Євген
Перед вами — «Книга пам’яті». В ній — історії загиблих в АТО воїнів Сумщини. Журналісти газети “Панорама” особисто зустрілися і поспілкувалися з батьками, родичами, друзями полеглих героїв, щоб, як сказав ініціатор проекту Євген ПОЛОЖІЙ “створити живі історії про звичайних героїв, які волею долі потрапили в незвичайні та надзвичайні обставини”. На жаль, вже коли видання-Реквієм було готове до друку, надійшли нові трагічні звістки. Тому, на превеликий жаль, автори проекту продовжують працювати і додавати сторінки…
В електронному варіанті книга доступна на сайті видання
четвер, 18 червня 2015 р.
Запрошуємо до читання нового номеру журналу "Міжнародний туризм"
Розповідає про заморські дивовижні і вітчизняні цікавіни, природні та рукотворні чудеса планети, знайомить з відомими мандрівниками і художниками, представляє провідні туристичні фірми та торгові марки, публікує матеріали про автоподорожі, спорт, здоров'я, товари для відпочинку та комфорту, пропонує сотні варіантів відпочинку.
Журнал знаходиться у фонді читального залу бібліотеки.
четвер, 11 червня 2015 р.
Анна Гавальда. Я би хотіла, щоби хтось мене десь чекав.
Ніжна французька душа
Дванадцять новел. Жіноче обличчя на обкладинці. Книжка, сповнена французького шарму. Так виглядає дебютна збірка письменниці Анни Гавальди. Кохання, кохання, сум, знову кохання і знову сум. Ця книжка як білий зефір, який обов’язково принесуть вам на десерт. Сама авторка ще в першій новелі «Трохи про Сен-Жермен-де-Пре» іронічно зауважує: «Ви ж любите такі історії. Про випадкові зустрічі з чоловіками, яким вдалося вас переконати, ніби вони неодружені та не цілком щасливі». Так, більшість жінок любить такі історії, жінки дійсно тяжіють до любовних романів. Тому письменниця і створила павутиння сумних і одночасно життєрадісних сюжетів. Зробила все, щоб зачепити ніжну жіночу душу, але не пошкодити її, хіба що трошки розчулити.
Гавальда знає, що жінки ненавидять чоловіків, які майже кожну вільну хвилину витрачають на есемески іншим жінкам.
Гавальда впевнена, що жінка завжди прагне до ліпшого: «Навіть у найстрашнішій щось є. Щонайменше бажання бути гарною».
Гавальда не сумнівається, що солдат неминуче потребує кохання: «Мені хотілося б, щоб хтось мене чекав. Це, зрештою, не так і складно».
Ще авторці заманулося описати почуття чоловіка, якого кинула жінка, і він ніяк не може її забути, незважаючи на щасливий шлюб, трьох діточок і спокійне стабільне життя. Про це йдеться в новелі «Минали роки»: «Вона була його єдиним коханням, і цього вже ніщо не змінить. Вона викинула його, як громіздку і непотрібну річ. Вона жодного разу не простягла йому руки, не написала ні слова, щоб допомогти йому оговтатися від удару, щоб сказати йому, що не така вона й прекрасна. Що він обманювався. Що він вартий кращої, ніж вона». Але історія була би не такою драматичною, якби ця злодійка від любові не з’явилася у житті цього порядного сім’янина знову і знову. Як «фам фаталь», що тривожить душу, але приречена на болючу смерть.
Підписатися на:
Дописи (Atom)