Українські книги-ювіляри 2011 року

450 років (1556 - 1561)       

Створення рукописної книги «Пересопницьке Євангеліє» – визначної пам’ятки староукраїнської мови та мистецтва, одного з перших українських перекладів канонічного тексту із старослов’янського оригіналу, здійсненого Михайлом Василевичем та архімандритом Пересопницького монастиря (на Волині) Григорієм. Книжка стала символом української державності, на ній президенти присягають на вірність народу України. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. На державному рівні святкування ювілею Пересопницького Євангелія відбудеться у серпні 2011 року

430 років (1581)       

Перше повне видання «Острозької Біблії», видрукованої староукраїнською мовою в Острозі друкарем Іваном Федоровим на кошти К. К. Острозького

365 років (1646)       

Вихід пам’ятки української культури XVII ст. «Перло многоценное» - збірки творів (прозових і віршованих) релігійно – моральної тематики. Написана і видана вченим – богословом і педагогом Кирилом Ставровецьким (Транквіліон, ? – 1646)

165 років (1846)       

Опублікування у Москві О. Бодянським «Історія Русів» («История русов или Малой России») – визначна пам’ятка історичної прози і публіцистики другої пол. XVIII ст., що відтворює події в Україні від найдавніших часів до 1769 р., написана російською мовою з українізмами (авторство не встановлено

150 років (1861)       

Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) уклав посібник для навчання грамоти українською мовою в недільних школах «Букварь южнорусский»

135 років (1876)       

Нечуй – Левицький І. С. ( 1838 – 1918). Повість «Микола Джеря»

125 років (1886)       

Карпенко – Карий І. (1845 – 1907). П’єса «Безталанна»

125 років (1886)       

Шевченко Т. Г. (1814 – 1861). Поема «Гайдамаки»

115 років (1896)       

Ольга Кобилянська (1863 – 1942). Роман «Царівна»

110 років (1901)       

Леся Українка (1871 – 1913). Поема «Одержима»

100 років (1911)       

Леся Українка (1871 – 1913). Драматична поема «Лісова пісня»

Бориса Олійника висуватимуть на Нобелівську премію в галузі літератури

Кандидатуру відомого поета і громадського діяча Бориса Олійника висуватимуть на Нобелівську премію в галузі літератури 2012 року.

З цією ініціативою від імені громадськості виступив професор Інституту філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка Павло Рудяков під час заходу, що відбувся в Українському фонді культури.
“Наша ініціатива зумовлена тим, що творчість Бориса Олійника як поетичне, естетичне явище відповідає високим критеріям Нобелівської премії. Так само моральному кодексу Нобелівського лауреата, який негласно існує в Комітеті з присудження премії, відповідає і громадянська позиція Бориса Ілліча”, — підкреслив Рудяков.

Він зазначив, що Україна має декілька представників від різних поколінь українських письменників, які заслуговують на висунення на Нобелівську премію в галузі літератури. “І постать Бориса Олійника – видатного поета, академіка, громадського діяча – поза конкуренцією, на першому місці у цьому ряду”, — наголосив науковець.
Громадську ініціативу підтримало зібрання, на якому були присутні науковці Інституту літератури НАНУ, актив Українського фонду культури, члени Національної спілки письменників, Товариства “Україна – Сербія”, представники дипломатичних представництв в Україні.

Далі, за словами Рудякова, буде сформовано робочу групу, яка звертатиметься до авторитетних інституцій у пошуках тієї, що візьме на себе почесну місію висунути кандидатуру Бориса Олійника на здобуття Нобелівської премії.

Він нагадав, що подання кандидатур на премію в галузі літератури вносяться фахівцями в галузі літератури та мовознавства – членами академій і товариств приблизно такого ж рівня, як Шведська академія. “Можливо, це буде якийсь інститут Національної академії наук, один з університетів або Спілка письменників України”, — сказав Павло Рудяков, запевнивши, що висунення відбудеться однозначно.
Презентація мала на меті ознайомити читацьку публіку та фахівців з цією унікальною працею, яка щойно вийшла у Белграді. Утім, вона справедливо спричинила розмову про можливість і необхідність для України мати свого Нобелівського лауреата, оскільки, як відомо, за 20 років незалежності від України було висунуто тільки Ліну Костенко.

Джерело: ЛітАкцент

Літературний огляд

Віктор Янукович оновив Комітет зі щорічної премії "Українська книжка року"

Глава держави Віктор Янукович своїм Указом у п'ятницю затвердив новий персональний склад Комітету зі щорічної премії Президента України "Українська книжка року". Текст документа оприлюднено на Офіційному інтернет-представництві Президента України.
Комітет очолив (за згодою) Іван Драч - письменник, голова Товариства зв'язків з українцями за межами України "Україна - Світ". Його заступником у Комітеті стала Ганна Герман, радник Президента України - керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України.

Загалом до складу Комітету зі щорічної премії Президента України "Українська книжка року" увійшло 15 осіб - письменників, науковців, керівників громадських організацій і органів влади.

Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Премію з літератури отримав Тумас Транстремер

Лауреатом Нобелівської премії з літератури  за 2011 рік став шведський поет Тумас Транстремер. Премія присуджена з наступним формулюванням: "Завдяки його насиченим прозорим образам ми змогли побачити реальність по-новому".
Тумас Транстремер є найбільшим шведським поетом XX століття, автором 12 збірок віршів і прози. Його перша поетична збірка "Сімнадцять віршів" був опублікований в 1954 році. Талант Транстремера відзначений багатьма літературними преміями, у тому числі премією Петрарки. Він також є професійним піаністом і музикознавцем. На початку 1990-х поет пережив інсульт, в результаті чого у нього відняло права частина тіла. Після цього Транстремер навчився писати лівою рукою.
Транстремера спочатку називали одним з фаворитів. Крім того, високі шанси на отримання премії були у сирійського поета Адоніса і японського письменника Харукі Муракамі, а також у Віктора Пєлєвіна.

Минулого року Нобелівську премію присудили перуанському письменнику Маріо Варгас Льоса.

Останній раз премія була присуджена поетові в 1996 році: нагороду отримала полька Віслава Шимборська.

Розмір премії складає 10 мільйонів шведських крон (близько 1,4 мільйона доларів). Офіційна церемонія нагородження пройде 10 грудня в Стокгольмі.

Відділ обслуговування Кузнецовської міської публічної бібліотеки м-н.Перемоги,23

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

         Вітаємо всіх працівників та користувачів бібліотек з святом !
                                               Увага! 
 29-30 вересня безкоштовний запис користувачів  у бібліотеку

Всеукраїнський день бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України № 471/98 від 14 травня 1998 року.

Перші бібліотеки в Київській Русі стали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства в 988 році. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована в 1037 році Ярославом Мудрим. В цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця 11 століття стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.

Під час монголо-татарської навали книги гинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва. На цій книзі приносили клятву французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції), Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 і 1076 років, Мстиславове євангеліє 12 століття.

У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення Галицько-волинського князівства (приблизно з 13 століття). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.

З появою книгодрукування в середині 15 століття відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки придбали в 16 столітті, великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У 17 столітті була організована бібліотека Київської академії. У 18 столітті значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацькі старшини, єпископи, монастирі, різні школи.

У другій половині 19 - початку 20 століття в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 році мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914 році власні читальні діяли у 75% українських населених пунктах Галичини, в 1939 році мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.

У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.

Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.

Кількість бібліотечних працівників становить більше 53 тисяч чоловік. Послугами книгосховищ користуються більше 17,5 мільйонів читачів.