пʼятниця, 3 травня 2019 р.

Дружити, а не бити: Книжки, які долають булінг

Юлія Чернієнко, письменниця, дебютувала підлітковою повістю «Помста»

За сюжетом – дівчинка Міра в жилетці з вибухівкою зачиняє двері класу на ключ, щоб напередодні випускного винести всім однокласникам вирок за роки знущань з неї. Героїня потерпала від кривдників так довго, що зважилася на радикальний крок. Чи натисне вона на кнопку детонатора – те, що тримає читача в напрузі.
На запитання, чи дозволила б Мірі, якби вона існувала насправді, повторити вчинок, описаний у книжці, письменниця однозначно заперечує:
«Якби я зустріла Міру в реальному житті, то стала би для неї подругою. Думаю, завдяки нашій дружбі допомогла б їй усвідомити свою цінність, навести лад у своїх думках і подолати ізоляцію, в якій вона опинилася. Вчинити так, як вона – не змогла б. І не через слабохарактерність, як можна подумати. Мене б спинили власні моральні принципи. На місці Міри я б, перш за все, розібралася в собі. Доклала б усіх зусиль, щоб стати настільки внутрішньо сильною особистістю, що було б чхати на шпильки й знущання однокласників. І все ж таки постаралася б знайти друзів – якщо не серед однолітків, то серед дорослих.Підліткова література нині саме розвивається, але «Помста» не була історією на замовлення. На жаль чи на щастя – я не та авторка, яка керується технічними завданнями. Герої приходять у моє життя й переходять у книжкове. А я – місточок, завдяки якому це стає можливим. Зі свого досвіду роботи бібліотекаркою впевнено кажу: книги мають терапевтичний ефект. Одним вони допомагають уникнути несприятливих ситуацій, іншим – впоратися з наслідками травматичних досвідів».


«Невдаха, або Ласкаво прошу до мого світу» А. Доломан (Зелений пес, 2016)

«Не озирайся і мовчи» М. Кідрук (КСД, 2017)

Герої містичного роману з елементами жахів і техно – чотирнадцятирічні Марк і Соня цілими днями пропадають у локальній паралельній реальності, ховаючись від підліткової жорстокості і родинних негараздів. І такий їх спосіб вирішення проблем обертається фатально.

«Сіль для моря, або Білий Кит» А. Нікуліної (Віват, 2017)

Чотирнадцятирічна Ліза не знаходить спільної мови ні з батьками, ні з однолітками. По-справжньому вона живе лиш у віртуальному світі соцмереж, де хлопець із красивим ніком Білий Кит нібито розуміє її, а насправді – послідовно доводить до самогубства.

«Пампуха» А.Шавлач (Академія, 2018)

Поштовх до булінгу школярки з нестандартною фігурою дає шкільна вчителька – поборниця здорового способу життя. З Гані глузують, її переслідують: у школі, в соцмережах, на вулиці… Унаслідок цього в дівчинки з’являються харчові розлади, самотні прогулянки й багатогодинний перегляд мультфільмів. А потім – погана компанія. Врешті Гані вдається відшукати й створити нову себе, знайти справжніх друзів і порозумітися з мамою.

«Обзивають мене Мурахоїдом» К. Нестлінґер (Теза, 2016, пер. Олександр Мокровольський)

Тезі має великий ніс, мишачі очиці й крихітне підборіддя. Їй важко звикнути, що всі глузливо обзивають її Мурахоїдом. Через це дівчинка замикається в собі. Однак, це не заважає їй втрапляти в кумедні ситуації й пригоди.

«Диво» Р. Дж. Паласіо (Віват, 2018, пер. С. Колесник)

Огест Пуллмен народився з рідкісною формою генетичної мутації: його риси обличчя наче переплутані, а тому потворні й жахають людей. Десятирічний хлопчик переносить двадцять сім операцій та йде до звичайної школи, де, очевидно, починають з’являтися проблеми… Врешті Огест долає труднощі і знаходить своє місце у світі.

Серія книг А. Аудгільд Сульберґ про дівчинку-альбіноса Анне Беа

У першій повісті «Хто проти суперкрутих» героїня потерпає від знущань однолітків, а особливо – від трійці крутелиць зі свого класу. Ця книга вчить не боятися бути собою й цінувати друзів, які підтримують за будь-яких обставин.

«Чучело» В. Желєзніков (Энас-Книга, 2015)

Повість, що стала класикою. Вона про складні взаємини дівчинки з однокласниками, які цькують її через «зраду» та про сильний характер героїні, яка взяла на себе провину іншого.

«Володар мух» В. Ґолдінґ (КСД, 2015, пер. Соломія Павличко)

Автор добре зображує закони колективу хлопчаків, неконтрольованих дорослими. Ця книга допоможе старшому підлітку зрозуміти, як у формуються лідери й чому дехто стає переслідованою жертвою. 

«Моя бабуся просить їй вибачити» Ф. Бакман (#книголав, 2018, пер. Ольга Захарченко)

Семирічна Ельза потерпає в школі через свою інакшість. Щоб відволікти дівчинку від цих проблем, її смертельно хвора бабуся вигадує пригоду-завдання – доставити листи різним людям, коли її (бабусі) не стане. Так Ельза знаходить підтримку і друзів.

«Недоторка» Т. Корнієнко (Час Майстрів, 2015)

Головна героїня повісті – восьмикласниця Алевтина Диряєва страждає від панічного страху перед брудом та бактеріями, через що з неї знущаються однокласники. Все змінюється одного дня, коли Аля закохується в Івана Романова. До речі, саме цей хлопець має план, як вилікувати Алю. Книга має неочікувану щасливу розв’язку.


середа, 27 березня 2019 р.

Читання подовжує життя

Вчені Єльського Університету (США) прийшли до висновку, що читання подовжує життя людини на два роки.Книголюби, які бажають подовжити своє життя, повинні читати всього півгодини на день, заявляють дослідники з Єля. Згідно з даними вчених, люди, які читають більше 3,5 годин в тиждень, збільшують на 23% свої шанси залишитися в живих протягом наступних 12 років.У дослідженні взяли участь три з половиною тисячі добровольців. Вчені розділили учасників дослідження старше 50 років на три групи. У першій знаходилися ті особи, які не читають зовсім, у другій і третій - читають менше і більше 3,5 годин в тиждень. Спостереження проводилися протягом 12 років.Група вчених з'ясувала, що найбільшими любителями читання є жінки з вищою освітою і хорошим доходом.Вчені з Єльського Університету рекомендують, крім преси, що теж приносить користь, читати художню літературу. Вони ставлять в приклад Білла Гейтса, який читає по одній книзі на тиждень.

Українська книжка здобула бронзу на світовому конкурсі книжкового дизайну


Книжка «Я так бачу» (Р. Романишин, А. Лесів) творчої майстерні 
«Аґрафка» здобула бронзову медаль на конкурсі «Найкрасивіші книги світу».

Цього року журі міжнародного конкурсу оцінило понад 600 поданих
 книжок із 32 країн. Україна є однією з 10 країн, що отримала нагороду.
Серед інших переможців – книги з Нідерландів, Австрії, Польщі,
 Чехії, Росії, Японії, Китаю, Німеччини та Швеції. На цьому конкурсі
 Україна перемагає вперше. Організаторами однієї з наймасштабніших 
подій у сфері книжкового дизайну став німецький фонд «Мистецтво книги».
«Це не перша міжнародна перемога творчої майстерні «Аґрафка»,
 але перша перемога України у найпрестижнішому конкурсі світового 
дизайну за всі роки. Але також це й перемога українського конкурсу
 «Найкращий книжковий дизайн», в якому книжка здобула минулого
 року гран-прі, адже це свідчить про те, що наше журі відчуває дизайн 
в унісон зі світом», – зазначила Оксана Хмельовська, координатор
 міжнародного ярмарку «Книжковий Арсенал», де було представлено 
видання «Аґрафки».