понеділок, 2 грудня 2019 р.

В Україні з’явилася перша онлайн-бібліотека українських аудіокниг

В Україні створили онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою «Слухай».
До бібліотеки увійшло 100 аудіокниг класичної української прози та поезії зі шкільної програми і твори сучасних письменників з авторським начитуванням.
У бібліотеці аудіокниги Ольги Кобилянської, Квітки-Основ’яненка, Івана Франка, Панаса Мирного, Валер’яна Підмогильного, Максима Рильського, Олени Теліги, Дмитра Павличка, Лесі Українки, Миколи Хвильового та сучасна література Ольги Деркачової, Євгена Ліра, Наталії Сняданко, Христини Козловської, Марка Лівіна та Катерини Бабкіної.
Твори начитали ведучі, актори та музиканти, серед яких Валерій Харчишин, Даша Астаф’єва, Богдан Бенюк, Даша Коломієць, Олександр Ярмак, Євген Галич.
Слухати аудіокниги з бібліотеки можна буде з 20 грудня після офіційної презентації проекту.
Джерело: inspired.com.ua
В Україні з’явилася перша онлайн-бібліотека українських аудіокниг

вівторок, 19 листопада 2019 р.

«Краща книга України» 2019

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначило переможців 2019 року.



  • Гран-прі конкурсу присуджено  ПП «Емма» за повне видання поезій та поетичних драматичних творів Тараса Шевченка «Кобзар», в оформленні якого використано малюнки художника Амвросія Ждахи.
  • У номінації «Моя країна» перемогу отримало видавництво «Генеза» за книжку С. Андрющенко та С. Железняк «Звичаї нашого роду. Традиції української кухні».
  • У номінації «Життя славетних» відзнаку отримало дослідження літературознавця Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова» (видавництво «Дух і Літера»).
  • Бестселером року стала книга спогадів українського державного діяча Володимира Горбуліна «Мой путь в зазеркалье. Не только путевые заметки», яка вийшла у ТОВ «Брайт Букс».

Також «кращими» книжками у різних номінаціях стали роман Леоніда Мосендза «Останній пророк» (ДП ДСВ «Либідь»), книга Алекса Хавра у перекладі Ольги Кожушко «А потім прийшов Цезар» (видавництво «Фабула») та «Мистецтво війни в ілюстраціях» Джесіки Гейґі у перекладі Марії Козиренко (видавництво «Фабула»), збірка Наталії Мазур «Забавлянки. Віршотворені ігри для спілкування з дитиною, пробудження, годування, купання, масажу», книга С. Курилова «Сам в океані» (ТОВ «Час Майстрів»), а також збірка вибраних творів одного з найважливіших українських поетів XX–XXI століть Тараса Федюка «Цеглина» (ТОВ «Видавництво «Навчальна книга – Богдан»).

Цього року для участі у конкурсі у 10 номінаціях надійшло 52 роботи від 17 видавців. За словами організаторів, конкурс проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання.

Читання книжок: чому це важливо та як почати читати кожен день

У 2017 році, за різними даними, найбільше книжок прочитали у Китаї та Індії – у країнах, які швидко розвиваються в економічному та технічному плані.
50 % українців не прочитали жодної книги за 2017 рік. Кожен п'ятий бере книжку в руки щодня. Фахівці наголошують, що це надто мало.
Декілька факторів, які змотивують вас читати
  1. Читання паперових книжок покращує пам’ять та поповнює словниковий запас.
  2. Якщо читати по 15 хвилин перед роботою, то значно покращується рівень концентрації.
  3. Книга стимулює фантазії та вчить мислити образами.
  4. Люди, які читають легше адаптуються у соціумі.
  5. Книжки знижують стрес та покращують сон.
Дослідники університету Мічигану з'ясували, що люди, які читають щодня по 30 хвилин живуть приблизно на два роки довше, ніж ті, хто не читають взагалі.
Але читати треба щодня, щонайменше 12 років поспіль і не газети чи журнали, а книжки.
Для дітей корисна форма читання – 15-20 хвилин на день.
Як виробити звичку читання кожен день:
  1. Відстежуйте скільки читаєте щодня.
  2. Завантажте спеціальні додатки, на яких можна позначити, де саме зупинився та скільки та коли прочитав.
  3. Прочитуйте кілька сторінок за першої ж нагоди – у черзі до лікаря або по дорозі на роботу.
  4. Подружіться з людиною схибленою на книжках. Вона точно порадить щось варте уваги.
Читати перед сном – гарна та корисна звичка, щоб не відволікатися на соцмережі залишайте телефон поза межами спальні.
Головне – читайте лише те, що вам подобається. Якщо книжка не приносить задоволення, то сміло відкладіть її, не дочитавши.

вівторок, 29 жовтня 2019 р.

З’явилася Конституція у коміксах

У мережі з’явилася електронна книжка «Конституція у коміксах», яку можна безкоштовно качати та розповсюджувати.
Як показали останні вибори, українці здебільшого погано розуміють функції різних гілок влади, свої права та обов’язки, тому книжка, яка розрахована на дітей, стане у пригоді також батькам, в тому числі народним депутатам та працівникам Офісу президента.
«Конституція у коміксах» – проект видавництва «Зелений Пес» за підтримки Українського культурного фонду. Проект має освітню мету – у легкій сучасній формі дати дітям основи знань про Конституцію України, політичний лад, права та обов’язки.
Головні герої коміксів – двійнята Романа та Марко, школярі, які на простих життєвих прикладах розбираються у тому, як працює Конституція України. Їм допомагають у цьому мама-юрист, тато-програміст, бабуся-вчителька та дідусь-професор. Комікси супроводжуються ситуативними діалогами.
Автори книжки – відомі письменники Брати Капранови.
Консультантом виступив колишній суддя Конституційного суду Володимир Кампо.
Художник – Олександр Костенко (м.Дніпро).
Електронну книжку можна скачати за адресою.


Улюблений сайт літературної критики

понеділок, 28 жовтня 2019 р.

Що читають відомі українці

Зараз українська мова квітне на сторінках багатьох книжок вітчизняних видавництв: в класиці, в сучасній літературі, в українських і перекладних творах. Українські лідери думок не можуть нарадуватися такій ситуації і часто публікують рекомендації до читання. Тож далі добірка книжок, які радять успішні українці у 2019 році.

Тоні Моррісон "Кохана"

тоні моррісон
Важкий, проте дуже захопливий роман, заснований на реальній історії. Дії відбувалися наприкінці Громадянської війни, у часи рабовласництва. У центрі подій темношкіра рабиня, яка втекла від господарів. Проте тодішні закони були проти неї та її дітей.
Цей роман увійшов до списку 100 найкращих книжок усіх часів за версією Норвезького книжкового клубу, отримав Національну та Пулітцерівську премій.
Володимир В'ятрович
Володимир Вятрович  український науковець-історик, публіцист, дослідник історії визвольного руху, громадський діяч, екс-голова Українського інституту національної пам'яті
Володимир про роман "Кохана":
"Важко відірватися" – звична реакція читача на цікаву чи веселу книгу, із карколомним, захоплюючим сюжетом.
Ця зовсім інша. Читати важко, але не через стиль авторки (він неймовірний), а через описане нею. Іноді навіть боляче. І тим неменше від тексту важко відірватися.
Неймовірно сильна книга, авторку якої відзначили і Пулітцером, і Нобелем. Рекомендую. Знайдіть в собі силу прочитати і не пошкодуєте – станете сильнішими.
Дякую "Фабула" за видання нової класики літератури українською."

Ієн Мортімер "Століття змін"

Структуровані історичні факти, які дають привід замислитися. Автор наглядно зображує, у які століття і чому відбувалося найбільше змін, як це вплинуло на хід історії. Більш того, читаючи цю книжку, можна помітити циклічність подій. Дійсно є над чим подумати.
Положинський
Лідер гурту "Тартак", співак, шоумен, радіоведучий Сашко Положинський
Сашко Положинський про "Століття змін":
"Легко і цікаво написана, а також дуже інформативна. Містить багато цікавої інформації. Мені дуже подобається, що ця інформація подається частково в контексті тих цивілізаційних змін, які відчуваються ще й зараз на нашій планеті і в нашому суспільстві також. Тому я би радив цю книжку теж".
луценко
Український політик і державний діяч, колишній Генеральний прокурор України Юрій Луценко
Справжній книжковий фанат Юрій Луценко добре знається на літературі. За його спиною не одна сотня прочитаних книжок і власні мемуари. Як і Сашко Положинський, Юрій не залишився байдужим до науково-популярної книжки "Століття змін".
"Дуже рекомендую. Факти, цифри, таблиці, прості розрахунки дають нове бачення історії".

Гаррі Паркер "Анатомія солдата"

анатомія солдата
Дебютний роман, який полонив усю Англію. Автор – учасник війн в Афганістані та Іраку, втратив обидві ноги під час бойових дій. Актуально, зворушливо, боляче, сильно.
дмитро ярош
Дмитро Ярош – український громадсько-політичний діяч, колишній лідер організації "Правий сектор", народний депутат України VIII скликання, радник Начальника Генерального штабу України.
Дмитро Ярош про книжку "Анатомія солдата":
"Книга англійського офіцера Гаррі Паркера вражає... Раджу її прочитати всім, хто був, є і буде на Війні. "Дух животворе, плоть нічтоже".

Микола Гоголь "Миргород"

Збірка "Миргород" – про улюблену автору сільську патріархальну ідилію. Про добрих та відкритих людей, їх побут. Про Запорізьку Січ, патріотизм та мужність. Про містику, загадковість та людські страхи. Усі найвідоміші оповідання Миколи Васильовича в одній книзі.
жадан
Український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, музикант Сергій Жадан
Сергій Жадан про збірку "Миргород":
"Гоголь до рук мені теж трапив у ранньому дитинстві, таким чином сформувавши мені оптику та визначивши ставлення до багатьох речей. Саме завдяки Гоголю я досі вірю в русалок. Навіть не намагайтесь переконати мене, що їх не існує."

Сергій "Колос" Мартинюк "Капітан смуток"

капітан смуток
"Капітан смуток" – перша книжка Сергія Мартинюка, лідера гурту "Фіолет". Проте всі, хто її прочитав, в один голос стверджують, що вона незвичайна, захоплива та навіть якась магнетична.
андрухович
Український поет, прозаїк, кандидат філологічних наук Юрій Андрухович
Ось що каже про роман "Капітан смуток" Юрій Андрухович:
"Ніяк не можу повірити, що фронтмен гурту, музику якого я не витримую довше двох хвилин, і автор цієї прози, від якої часом так важко мені відірватися, – одна й та ж людина. Цей солодкавий і, на жаль, такий типово український "дівчачий рок" в моїй уяві ніяк не хоче корелювати з жорсткістю та мудрістю, справжністю та цинічною ніжністю, а головне – з максималізмом романного письма. Так, нерівного, стрибкоподібного. Так, іноді штучного. Але все ж переважно міцного і зрілого. Тож роздвоєння нехай залишається на моєму сумлінні. Всіх же нас, хто читає книжки, та ще й українською, годиться привітати з новим іменем, новим романом, новим героєм. І страшенно цікаво, як усе складеться далі".
Український літературний ринок зараз переживає ренесанс після тривалої стагнації. Приємно розуміти, що все більше людей віддають перевагу державній мові та читають відповідні книжки. Нарешті у нас з’явилася можливість активно розвиватися: це стосується і авторів, і видавництв, і читачів. Все більше людей жадають зробити внесок у розвиток української літератури, підтримати її. Що це, як не привід для гордості?
Автор: Тимур Курганов

https://24tv.ua/pid_obkladinkoyu_tag6912/

пʼятниця, 11 жовтня 2019 р.

Вісім цитат володарки Букерівської премії-2018 Ольги Токарчук

Ольга Токарчук:
№1
«Мені здається, що історія з одного боку формується літературою, а з іншого боку ця пам'ять трансформується політиками»
№2
«Мій батько походить з тих територій Західної України, де змішалися в єдиному плавильному казані величезна кількість культур і народів. Вони перетиналися і довгий час жили спільно. І якщо взяти три путівники, що написані польською, українською і єврейською мовами – у них представлені кардинально відмінні образи тих земель»
№3
«Офіційна історія» йде в супереч тому, якою насправді була Польща у XVIII столітті і як насправді виглядала польська присутність на Сході. Бо у пересічній ментальності поляка це були часи, які описав Генріх Сенкевич у своїх повістях – це героїчні шляхтичі, аристократи та полька кавалерія, які борються за якісь цінності, за дух Польщі. Такий собі героїзм. Натомість ніхто не пам’ятає, що на той час були ще селяни, євреї, які жили своїм життям. Все було перемішаним і не було таким однозначним».
№4
«Зараз у Польщі точаться процеси, які можемо спостерігати і в усьому світі. У нас також відбувається консервативна революція. Є намагання повернутися до тих часів, коли не існувало Європейського Союзу. Прагнуть знову повернути кордони між національностями і замкнутися лише у християнських цінностях, тільки у католицизмі. Хочуть знову сповідувати те, від чого Європа і світ давно відійшли. І цьому, нажаль, сприяє влада яка тепер є у Польщі».
№5
«Я можу зрозуміти таку позицію, адже людиною зараз керує перед усім страх. Страх опинитися у цьому новому світі, де не має чітких орієнтирів, де все змінюється. Цей страх призводить то того, що в психології називається регресією, повернення до того, що знайоме і освоєне. Це тепер відбувається і у Польщі. Для мене і багатьох людей, яких я знаю, є дуже дивним, що у Польщі повернення до цієї «стабільності» дуже схоже на повернення до «комуністичного минулого». Це повернення до дивного і абсурдного світобачення, яке було колись. У висновку, процес призводить до того, що люди починають проголошувати теорії, які на нашу думку є абсолютно неприйнятними, це теорії: ксенофобські, антифеміністичні, ксенофобічні, націоналістичні, антилюдські загалом».
№6
«Кожен письменник хотів би щоб його знали за книжками, а не як об’єкт хейтерських атак в інтернеті. Нажаль я стала об’єктом таких атак. Після виходу книги почалися такі речі. І мені навіть погрожували вбивством. Але чому це все сталося? Я пояснила, для кожного свідомого поляка, три загальновідомі історичні речі: по-перше, що Польща проводила колонізаторську політику у XIX столітті у східних землях, які зараз є територією України, після цього мене обізвали «бандерівською курвою». По-друге, поляки мали великий гріх щодо євреїв. Ми не є перед ними абсолютно чистими. І по-третє, це абсолютно очевидна, кріпосницька система, яка панувала у тодішній Речі Посполитій. Система була рабською. Це зрозуміло, бо написано в кожному підручнику історії, але за це я також була звинувачена. Звинувачення, що пролунали на мою адресу, звісно для мене і моїх знайомих стали шоком. Але не тільки тому, що адресатом була я, а взагалі це був шок для поляків і польських письменників, які зрозуміли, що тепер ми не можемо говорити відверто і існує якийсь вид цензури. Але багато людей мене підтримують і не залишають саму. Багато людей зрозуміли, що нам з мережі інтернету загрожує вербальне насилля, яке йде від людей з невисоким рівнем знань, але з великою агресією. Ця подія показала полякам, що ми дійсно маємо велику небезпеку перед націоналістичними і ксенофобськими проявами, а найкращою платформою для цього є інтернет».
№7
«Я не наївна людина і розумію, що читаючи книги одне одного ми не покращимо наші стосунки, але я відчуваю, що українці з певним побоюванням ставляться до поляків. Та це другорядні речі, які дуже малою мірою репрезентовані у нашій країні, адже величезну кількість українців ми бачимо на вулицях, у кав’ярнях, вони працюють у Польщі. Люди з ними стикаються у повсякденному житті і прихильно ставляться. Я пишаюся тим, скільки українців з’явилося у Вроцлаві. Звісно не можу говорити за них, але мені здається, що їм там добре. Отже, ми наскільки близькі одне до одного, що нам дуже легко інтегруватися. Але ані дружби, ані кохання, ані подружжя не можна збудувати на брехні. І тому ми мусимо говорити відверто про те, що було в минулому. Ми маємо торкатися всіх тих моментів, які болять і нам, і вам. Лише таким чином разом можемо дійти якогось порозуміння. Треба скинути з себе вантаж того непорозуміння. І тільки після цього можна збудувати нові, свіжі відносини».
№8


«Я вважаю, що не можна говорити про злочини всього народу, адже за злочини відповідає хтось один».

четвер, 10 жовтня 2019 р.

Нобелевский премію з літератури отримала польська письменниця з українським корінням

У Стокгольмі оголосили лауреатів нобелівської з літератури за 2018 та 2019 роки. Польська письменниця українського походження Ольга Токарчук отримала премію за 2018 рік, а австрійський письменник Петер Хандке за 2019 рік.
"Ольга Токарчук, нагороджена премією 2018 року в області літератури, ніколи не розглядає реальність як щось стабільне або вічне. Вона конструює свої романи в напрузі між культурними протилежностями; природа проти культури, розум проти божевілля, чоловік проти жінки, дім проти відчуження", - йдеться у рішенні нобелівського комітету.
57-річну Ольгу Токарчук названо провідним польським романістом свого покоління, вона отримала премію "за нарративну фантазію, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетин кордонів як форму життя".
76-річний австрійський письменник Петер Хандке отримав премію "за впливову роботу, яка з мовною винахідливістю дослідила периферію та специфіку людського досвіду".
2018 року премію не вручали через скандал у Шведській академії, яка вручає Нобеля з літератури.
Чоловіка однієї з членкинь академії звинуватили у зґвалтуванні, а пізніше засудили за це до двох років в'язниці. Тож вручення премії перенесли на 2019 рік через "зменшення суспільної довіри".
Академія після скандалу змінила склад колегії, яка обирає лауреатів, включивши кількох нових членів.
Лауреат Нобелівської премії з літератури отримає грошовий призу у дев'ять мільйонів шведських крон (понад 900 тисяч долларів), а також медаль і диплом.
Премію, яка має вручатися щорічно, заснували в 1901 році. Відтоді її не вручали лише сім років - під час Першої та Другої світових війн, але тільки минулого року - через скандал.
Серед фаворитів на Нобелівську премію з літератури називали канадську письменницю та поетесу Маргарет Етвуд, авторку популярного роману "Розповідь служниці", польську письменницю українського походження Ольгу Токарчук, канадську поетесу Енн Карсон, російську письменницю Людмилу Уліцьку, франкомовну письменницю з карибського острову Гваделупа Маріз Конде, кенійського письменника Нгугі ва Тхіонго, японського письменника Харукі Муракамі, албанського письменника Ісмаїла Кадаре.

Хто така Ольга Токарчук

Ольга ТокарчукКопирайт изображения
Image captionОльга Токарчук розповіла кілька років тому, що її родина походить з Тернопільщини
Ольга Токарчук народилася у 1962 році у Сулєхові.
Майбутня письменниця закінчила факультет психології Варшавського університету та деякий час працювала психотерапевтом.
Пані Токарчук є автором 8 романів та двох збірок оповідань. Деякі з її творів перекладені українською мовою, зокрема, "Мандрівка людей книги", "Правік та інші часи", "Гра на багатьох барабанчиках", "Останні історії", "Веди свій плуг понад кістками мертвих", "Бігуни".
У 2018 році вона отримала Міжнародну Букерівську премію. Голова журі, британська письменниця Ліза Аппіньянезі назвала Ольгу Токарчук "письменницею чудової дотепності, уяви та літературного стилю".
У прес-релізі на сайті Міжнародної Букерівської премії "Польоти" назвали "романом з епізодами з XVII сторіччя до сьогодення, пов'язаними темами подорожей та людської анатомії".
В інтерв'ю виданню Молодіжне перехрестя у 2010 році письменниця розповіла про своє походження: "Моя бабця Ольга Токарчук була українкою, дід - поляком, після війни родина розпорошилась, частина лишилась тут, інша замешкала у Польщі, а ще частина - у Франції... Я не знаю української, хоча батько знає... І тут у Львові маю родину, недалеко від Збаража. А взагалі Токарчуки походять з Токів біля Тернополя".
Письменниця критикує політику чинного польського уряду партії "Право та справедливість", зокрема, щодо відмови приймати біженців.

Хто такий Петер Хандке

Петер ХандкеКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Австрійський письменник Петер Хандке народився 1942 року в австрійській землі Карінтія.
"Протягом 50 років, підготувавши велику кількість творів у різних жанрах, лауреат з літератури 2019 року Петер Хандке зарекомендував себе як один із найвпливовіших письменників Європи після Другої світової війни", - йдеться у повідомленні нобелівського комітету.