Найзагадковіша книга

   Ця книга залишається загадкою вже більше п'яти століть. Автор її невідомий, мова незрозуміла. Текст манускрипту написаний унікальним алфавітним листом, яким немає аналогів, і рясно рясніє дивними символами безліччю ілюстрацій.

   Велика кількість криптографів намагалися розшифрувати цей текст, але розгадки немає до цих пір. Вдалося встановити, що першим власником книги, про якого щось відомо, був імператор Рудольф II Богемський (1552-1612), який купив її у невідомого торговця в 1586 р за 600 золотих дукатів (трохи більше 60 тисяч сьогоднішніх доларів).

  Наступним власником книги був алхімік Георгса Бареша. Він не зміг перевести текст і назвав цю книгу сфінксом. За заповітом Бареша, книгу успадкував колишній ректор Карлового університету в Празі Йоганн Маркус Марці. Після смерті Марци манускрипт перейшов у власність інституту Кирхера - Римського єзуїтського університету (Римська колегія). У 1870 р король Італії Віктор Еммануїл II захопив папську державу, і книгу перевезли в єзуїтський коледж на віллу Мондрагон, де її в 1912 р випадково виявив торговець книгами Вілфрід Михайло Войнич. Згодом рукопис отримала назву «Манускрипт Войнича». 

   У 1930 р він помер, і манускрипт перейшов у спадок його дружині - англійській письменниці Етель Ліліан Войнич, найбільш відомої за романом «Овід». На сьогоднішній день книга знаходиться в Бібліотеці рідкісних книг і рукописів Байнеке Єльського університету.

  Розміри книги 6 на 9 дюймів. У ній 240 пергаментних сторінок (припускають, що колись їх було 270). Зашифрований текст написаний від руки пером, яким також виконані чорнові начерки малюнків, на які пізніше була нанесена фарба.

 Книга розділена на п'ять частин. Перша, найбільша, займає половину тома і відома як ботанічний розділ. На кожній сторінці є один або два малюнки різних рослин і текст, який складається з декількох параграфів. Не завжди можна визначити, яке саме рослина зображена. Деякі можуть виявитися неймовірним відкриттям.

   Наступна частина містить зображення сонця, місяця і зірок. Її вважають астрономічним (або астрологічним) розділом. Далі йде біологічний розділ, де вміщено малюнки з області анатомії: схожі на кровоносні судини трубки і канали, а також мініатюрний зображення оголеної жінки.

   Четвертий розділ названий фармацевтичним, оскільки в ньому зображені коріння, листя та інші частини рослин, а також ємності, схожі на аптекарські судини. П'ята, остання частина - рецепти. Складається з декількох параграфів, кожний з яких відзначений зірочкою на полях.

    Прескотт Каріер, криптоаналітик Військово-морських сил США, встановив, що манускрипт написаний двома стилями, названими їм різними мовами. У своєму висновку він відзначав, що книга була створена двома людьми, або через одного чоловіка, який писав текст з багаторічною перервою. Найчастіше авторство книги приписують Роджеру Бекону.

  Численні спроби знайти правдоподібне рішення загадки манускрипту огорнули рукопис аурою незбагненної таємниці. Результати статистичного аналізу книги показали велику ймовірність того, що використано невідому мову. Дослідження показують, що текст написаний відповідно до закону Ципфа, який пов'язаний з періодично повторюваними в тексті словами.

    Навряд чи автор, створюючи текст в XVI ст. (Якщо це всього тільки не безглузда абракадабра), міг враховувати базові основи мови.

   Доведено, що манускрипт - оригінал. Що він написаний осмисленим, але невідомою мовою. Але висновок не наблизив нас до розгадки цілей його створення. Ніхто не став би використовувати такий складний, що не піддається дешифрування текст, якби інформація в ньому не була або дуже небезпечною, або особливо секретної.

Джерело: http://alisa2002marina.blogspot.ru/2017/02/blog-post_33.html#more