Радимо прочитати

Щодня поруч з нами відбувається тисячі важливих історій. Ми ніколи б не здогадались про них, якби не література. Саме вона відкриває нам таємні дверцята в життя і серця інших людей.

УП.Життя рекомендує новий книжковий огляд, який спеціально для нас зробили книжкові експерти з "Читомо" – в ньому є нова книжка Марії Матіос, нонфікшн про тираноборство, роман про пригоди карпатських духів та ще дещо.

Радек Рак. Легенда про зміїне серце

"Легенда про зміїне серце" – це історія реального селянського повстання, написана в стилі магічного реалізму. Цей роман казковий за формою та іронічний за змістом, що додає в твір привабливу реалістичну гірчинку. А у 2020 році ця книжка здобула одну з найпрестижніших польських літературних нагород "Nike". 

"Легенда про зміїне серце" розповідає історію селянина Якуба Шелі, реального ватажка антишляхетського повстання на Західній Галичині. Якуб терпить побої та знущання свого пана Вікторина, закохується в дівчину з безбарвним волоссям, яка сіє магію навкруги, і мріє про те, щоб посісти панське місце. Те, що в реалістичному романі залишалося б нереалізованим бажанням, яке герой запиває горілкою і пробує реалізувати розбійницькими оборудками (згадайте Чіпку з класичних "Хіба ревуть воли…") у романі химерному стає можливим. Якуб має здобути собі зміїне серце (натомість власного, яке він необачно подарував коханій). І тоді герой і справді зможе посісти бажане місце в соціумі. Або це тільки йому так здається.

В цей роман майстерно вплетені казки про зміїний народ, відьомські історії, магічні трансформації та різноманітні химерні матерії. Але розповідаючи казкові оповідки автор і сам їх підважує – чого, мовляв, не розкажуть люди під горілкою, знайшли кому вірити.

Лорен Ґрофф. Матінка

В культурі середньовіччя жінкам було відведено другорядні ролі. Максимум, що вони могли – бути об’єктами куртуазної любові-поклоніння. Американська письменниця Лорен Ґрофф, авторка популярного роману "Долі й фурії", перекладеного українською, вирішує повернути середньовічним жінкам владу. Її роман "Матінка" показує жіночий світ середньовіччя, світ абатства, в якому немає місця й потреби в чоловіках.

Головною героїнею "Матінки" є пріореса Марі, вона ж Марі де Франс, одна з найвідоміших середньовічних поеток 12 століття. Про цю жінку є дуже мало реальної інформації, що дозволяє Лорен Ґрофф досхочу фантазувати про ідентичність і амбітність цієї постаті. Ми зустрічаємо Марі в той момент, коли вона прибуває до абатства. 17-річна дівчинка, яка кілька років прикидалась власною матір’ю, щоб в неї, як в байстрючки, не забрали маєток. Некрасива, надто висока та ще й надто освічена. Ба більше вихована в найкращих феміністичних традиціях сміливими жінками, в яких є щось від амазонок. Марі прибуває до бідного абатства, яке вона поступово доведе до розквіту.

Марта Веллс. Щоденники вбивцебота. Всі системи: небезпека

Книжкова серія американки Марти Веллс "Щоденник вбивцебота" здобула одразу три головні премії з фантастики – Hugo, Nebula і Locus. А отже, не звернути увагу на український переклад цих книжок просто неможливо.

Перша книжка серії розпочинає історію бота, що хакнув свій модуль контролю. Він не бездумна й бездушна машина, а істота доволі таки сором’язлива, що складно переживає близькість з людьми, своїми клієнтами. Він мріє про чергову порцію нових серіалів, всіма засобами уникає спілкування з людьми і намагається з’ясувати, що сталося в його минулому і хто винний у різанині, яку він влаштував. А паралельно цей герой виконує функції охоронця людей. От тільки чи захищає він їх тому, що так запрограмований, чи вбивцебот обирає це сам?

Світ "Щоденника вбивцебота" – майбутнє, в якому всім заправляють корпорації. А ми як читачі бачимо цей світ з позиції ботів. Чим вони займаються, поки не мають виконувати людські команди? Як вони розуміють людей? Чи можуть ці створіння мати права, ідентичність і точку зору? Не занурюючись в глибокі філософські питання Марта Веллс штовхає нас до роздумів про те, що взагалі таке ідентичність, як працює мислення, чим люди відрізняються від популярного нині штучного інтелекту? Тож проблематика цієї фантастичної серії перегукується з класичним питанням фантастики "чи мріють андроїди про електричних овець". 

Марічка Крижанівська. Танго з духами

"Танго з духами" – захопливий пригодницький роман про авантюрний Львів 1930-их, золоту лихоманку Довбушевих скарбів та фантастичний світ прадавніх карпатських духів. Якщо свого часу в "Тінях забутих предків" Коцюбинського вам бракувало інтриг і динаміки, "Танго з духами" – чудова нагода дати гуцульським сюжетам другий шанс.

Цей роман складається з двох сюжетних ліній. Перша відбувається у прадавні часи у світі духів. Тут триває кривава помста і боротьба за владу. Вічні духи, як і люди, відчувають біль, зрадженість, любов і ненависть. От тільки сила робить емоції цих демонічних істот небезпечними для світу. Арідник, Блуд, Нічниця й багато інших карпатських персонажів ведуть боротьбу не на життя, а на смерть. А друга лінія відбувається у світі людей в 1930-ті. Професор Львівського університету вирушає на пошуки скарбів Довбуша в компанії акторки вар’єте, її неповнолітнього брата і художника з явною пристрастю до чарки.

Як і новий фільм "Довбуш", це роман приваблює своєю гостросюжетністю й цікавістю до карпатської культури, історії й міфології. Ця книжка чудово підходить для читання у відпустці, коли ви проїжджатимете Ворохту, Криворівню, Писаний Камінь, Терношорську Ладу та інші відомі гуцульські локації. "Танго з духами" населяє популярні туристичні місця захопливими сюжетами й додатковими сенсами. А дух старого Львова в цій книзі перегукується з атмосферою авантюрних романів Юрія Винничука.

Юлія Мак. Толіки

"Толіки" – ковток ностальгії за дитинством і підлітковими роками у світі, сповненому безтурботності. Це яскрава подорож у час 90-их і ранніх нульових з його жуйками, серіалами й музикою на касетах.

Героїнею цього роману є Ірка, яка щоліта приїжджає з Луцька до своєї бабці в село на Львівщині. В селі на неї чекають неймовірні пригоди з її старшими братами, яких дівчина узагальнено називає Толіками. Разом вони витоптують собі в кукурудзі халабуду, переживають перші закоханості й перші розчарування. А ще як відповідальні старші брати, Толіки вчать Ірку найважливішого й опікуються нею. Наприклад, оберігають її на сільських дискотеках і вчать, як пити алкоголь (і чому його не варто змішувати).

Атмосфера літніх канікул – це здебільшого матеріал для дитячої й підліткової літератури. Проте ця тема трапляється і в дорослих книжках. Скажімо, в популярному романі Євгенії Кузнєцової "Спитайте Мієчку" жінки тікають у сільське життя, щоб пожити трохи без дорослих міських проблем під крилом люблячої бабці й дитячих спогадів. Так чи інакше, а за селом закріплюється статус ідилічного місця.

Марія Матіос. Мами

Марія Матіос – авторка культової "Солодкої Дарусі" й одна з найпопулярніших сучасних українських авторок випустила новий роман. "Мами" – це книжка про матерів, які втратили своїх дітей. Кілька років тому загинув син Марії Матіос, і книжку присвячено його пам’яті.

Це книга-голосіння, яка оголює страшний біль. Цей біль змушує жінок, як в народних піснях, каменіти, перетворюючись на живі статуї. "Мами" розповідає історії 5 матерів. Найбільшої за обсягом частиною цього роману є історія мами Сидонії. Вона сільська медсестра, мати-одиначка, син якої пішов добровольцем на початку російсько-української війни. Сидонія переживає справжнє пекло, коли дзвінки від сина припиняють надходити, а знайти будь-яку інформацію про нього виявляється майже неможливим.

Це складний текст, який показує, яким жахом для близьких виявляється отримати справу про смерть сина, написану канцелярською мовою. Як складно жити у світі, який рухається далі, коли твоє горе застеляє собою весь світ. Як повільно ми як суспільство вчились називати війну війною і говорити про неї, натомість маскували реальність за евфемізмами, а проблеми – за розважальним контентом. Мама Сидонія проходить всі стадії горювання й прийняття втрати сина. І врешті шукає свій шлях далі, намагаючись допомогти живим бійцям з ПТСРом.

Олеся Хромейчук. Смерть солдата. Історія, розказана його сестрою

"Смерть солдата" – документальна книжка історикині Олесі Хромейчук про її брата Володимира Павліва, який пішов добровольцем на фронт і загинув у 2017 році. Ця книжка є сильним зразком документалістики європейського рівня. Її авторка ретельно нотує всі події, переживання й рефлексії, з якими їй довелось зіштовхнутись від початку російсько-української війни.

Олеся Хромейчук з підліткових років проживає за кордоном, тож початково ця книжка публікувалась для західної аудиторії. В 2021 році перша версія книжки вийшла в німецькому видавництві "ibidem", а в 2022 – в британському "Monoray". Це видання відповідає на цікавість Заходу до України. А мова "Смерті солдата" є мовою західної аудиторії. Наприклад, Олеся Хромейчук розповідає, що сама довгий час вважала волонтерство шляхом до бездіяльності держави. Або ж вона описує, як хотіла переконати брата в жодному разі не йти на війну. Ці слова можуть звучати обурливо в українському просторі, бо не є звичним нам способом говорити про волонтерство чи війну. Проте вони є щирим оголенням переживань авторки. І саме завдяки цим словам стає зрозуміло, як війна і смерть брата змінили погляди авторки на світ та її переконання

Алдо Андреа Кассі. Убити тирана

Феномен тиранії й тираноборства має кількатисячну історію. Як західна цивілізація почала засуджувати тиранію? Чому для вбивць тиранів не передбачена юридична кара? І чому тирани досі існують? Із цими питаннями розбирається викладач юридичної антропології та історії права Алдо Андреа Кассі.

Книжка "Убити тирана" розглядає історію тиранії та тираноборства від античності й до наших днів. Початково в давньогрецькому світі слово "тиран" не мало сучасного негативного забарвлення. Але тиран стрімко набирав рис східного деспота, тобто постаті, що в грецькій культурі була за визначенням супротивником і ворогом античної демократії та цивілізації. Зокрема Геродот у своїй "Історії" розповідає про лідійського царя Гіга, тиранія якого стала наслідком жадоби до панування. Ця жадоба пробуджувала тваринний бік людини, схиляла віддаватись своїм слабкостям. Водночас визначальною рисою тирана є страх бути усуненим супротивником. Тож тираноборці у цій схемі постають позитивним персонажем, бо вони стають захисником демократії, зокрема демократичної передачі влади.

Діана Клочко. Сховане мистецтво

Українському мистецтву систематично не щастило бути побаченим, пізнаним і оціненим. І це стосується не лише часів Російської імперії та СРСР, коли все українське заборонялось, принижувалось і нищилось. Сьогодні далеко не всі мистецькі твори доступні для огляду українців. Що ховають від широкої аудиторії музеї та колекціонери? І як зробити українське мистецтво видимим? Про це розмірковує мистецтвознавиця Діана Клочко у своїй новій книзі "Сховане мистецтво".

В цьому виданні читачі побачать мистецькі об’єкти, які ніколи не експонувались в музеях, а також зможуть прочитати експертні коментарі до них. "Сховане мистецтво" відкриває нам нові сторінки українського живопису, показує, як музейники й колекціонери працюють з незнаним мистецтвом і пробують знайомити глядачів із ним. Наприклад, книжка розповідає, як художник Олександр Ройтбурд оновлював простір Одеського художнього музею. Як вводив в обіг мистецтво 1990-их, особисто знайоме художнику, але раніше не експоноване. Як поєднував в одному просторі різних митців, щоб вони заговорили до нас. Ця книжка подає цікаві розмови з експертами в галузі мистецтва – галеристом Павлом Гудімовим, професоркою Тамілою Печенюк, живописцем Петром Бевзою та багатьма іншими.

джерело:  https://life.pravda.com.ua/culture/2023/10/7/256922/

Що почитати: найцікавіші книжкові новинки осені 2023

 

                       1. «Танго з духами», Марічка Крижанівська

Це наповнена пригодами та загадками історія людей, що вірять в дива, в таємничі скарби та давні легенди. На заплутаних стежках Карпатських гір переплітаються долі професора, археолога, співачки вар’єте, контрабандиста та художника, ласого до чарки. Всі вони шукають скарб Олекси Довбуша. Та чи здійсняться їх бажання? Чи, може, вони знайдуть щось інше, набагато цінніше?

2. «Не музи, а м’язи. 50 вправ із творчопису», Марія Титаренко

У кожного письменника свої власні рецепти вдалих текстів. Деякі з них вважають, що потрібно чекати музу. А деякі беруть все в свої руки і качають м’язи. Та не звичайні м’язи, а креативні!

Марія Титаренко вважає, що музу чекати можна довго. Тож в цей час краще вдосконалювати свої вміння, виконуючи вправи, що розвивають творче мислення, допомагають знайти авторський стиль та прокачують навички письма.

3. «Сховане мистецтво: есеї, розмови, коментарі», Діана Клочко

Ця книга буде цікавою любителям мистецтва та історії України. Багато творів, що заборонялись радянською владою, ховали на потім, до кращих часів. Такого «схованого мистецтва» накопичилось дуже багато. Не знаючи його реальних обсягів, ми не можемо повною мірою осягнути, наскільки багата наша культурна спадщина.

Ось як Діана Клочко пише про роботу живописця Олександра Ройбруда, якому присвячений один із розділів книги:

                                           4. «Толіки», Юлія Мак

«Про тих, хто перемотував касету олівцем» — написано поряд з назвою книги, і цим все сказано. Початок нульових і літні канікули в селі. Книга, яка повертає в приємне минуле, коли ще тільки почали з’являтись мобільні телефони і майбутнє малювалось яскравими фарбами. Ірка та її друзі пізнають разом не тільки дитячі пригоди з сіном та кукурудзою, а також підліткові проблеми дорослішання. Куди далі заведе їх життя? Що станеться з Толіками, коли вони стануть дорослими? Про це ви можете дізнатися, прочитавши книгу, яка обов’язково залишить приємний післясмак.

5. «Нікого немає в лісі. Історії про людей, будівлі і психіатрію», Христина Шалак

Це історії не про хвороби, а про людей. Саме тому вони виглядають настільки живими, немов зійшли не зі сторінок книг, а із самого життя. Насправді ж, так і є. Христина Шалак знайомить нас з реальними людьми, з їх переживаннями та мріями, що показані крізь призму хвороби. А ще в книзі багато роздумів про те, як психіатрія відображається в архітектурі та впливає на неї.

                                         6. «Мами», Марія Матіос

Ця книга водночас важка і лагідна, як обійми мами. Тут описані історії та переживання жінок, які втратили найдорожче — своїх дітей. Серед книжкових новинок осені 2023 вона, мабуть, найхвилююча, бо здатна торкнутися серця кожного, хто її прочитає. Письменниця порушує гострі питання, які не прийнято задавати. Тому неможливо залишитися байдужими до історій головних героїнь.

7. «Господь не любить веганів», Ганна Городецька

Історія про жабу, у якої в житті не все гаразд. Ні з роботою не ладиться, ні з особистим життям. Навіть книгу гарну знайти не може, всі книги немов про неї написані, аж читати не хочеться. А ось її сестра фея горя не знає, має гарну роботу, житло в центрі та хлопця вегана. Як тут не позаздриш! Читаючи книгу «Господь не любить веганів», ви іноді будете ловити себе на думці: та це ж про мене. І не дарма, іноді ця жаба сидить в кожній з нас, особливо коли нам дуже хочеться бути феями.

Джерело: https://www.tviysvit.com.ua/knizhkovi-novinki-oseni-2023/

Хто отримав Нобелівську премію з літератури 2023 року: став відомий переможець

 

Нобелівську премію з літератури 2023 року присудили Йону Фоссе (Норвегія). Він отримав нагороду "за новаторські п'єси та прозу, які висловлюють невимовне".

Голова Нобелівського комітету Андерс Олссон заявив, що Фоссе "поєднує вкоріненість у мові та природі свого норвезького походження" і його цінують за те, що він "викриває людську тривогу та амбівалентність в її основі" у своїх творах.

Цьогорічний лауреат народився 1959 року в Норвегії. Його величезний творчий доробок написаний норвезькою мовою нюношк і охоплює різноманітні жанри: п'єси, романи, поетичні збірки, есе та дитячі книжки.

Він також є одним з найвідоміших і найпопулярніших драматургів світу. Його прорив як драматурга стався з постановою п'єси Nokon kjem til å komme (1996; "Хтось прийде") Клодом Режі в Парижі 1999 року.

Центральним прозовим твором Фоссе є Trilogien ("Трилогія"), що складається з Andvake (2007), Olavs Draumar (2012) і Kveldsvævd (2014). Це жорстока сага про кохання і насильство із сильними біблійними алюзіями. За цю історію письменника нагородили Літературною премією Північної Ради 2015 року.

Однак найбільшим прозовим твором Фоссе залишається Septology ("Септологія"), яку він завершив у 2021 році. Роман обсягом 1250 сторінок написано у формі монологу, в якому літній художник розмовляє із самим собою, як з іншою людиною. Твір розвивається, здається, нескінченно і без перерв між реченнями, але формально скріплений повторами, повторюваними темами та фіксованим часовим проміжком у сім днів. Кожна його частина починається тією самою фразою і закінчується тією самою молитвою до Бога.

Джерело: https://suspilne.media/586891-hto-otrimav-nobelivsku-premiu-z-literaturi-2023-roku-stav-vidomij-peremozec/

10 книжок, які ми будемо читати цього літа

 "30 віршів про любов та залізницю", Сергій Жадан

Нова довгоочікувана збірка Сергія Жадана — це 30 віршів, присвячених романтиці залізниці, поетична ода мандрівкам та дорозі. У книжці Сергія Жадана читачі знайдуть поезії, що писалися протягом багатьох років, прямо чи опосередковано пов’язані із залізницею. Тут і поезія про військових, які вирушають потягами на фронт, в найзапекліші місця нашої боротьби; і про закоханих, які знаходять та втрачають одне одного. "Під тихий стук коліс та пізні гудки пасажири рахують засніжені пагорби, сонні долини, заміські будівлі, а заклопотані провідники блукають вагонами й розганяють сновидіння".

"Непокірні", Емілія Гарт

Дебютна книжка молодої британсько-австралійської письменниці Емілії Гарт вийшла на початку цього року і одразу стала помітною серед книжок про жіночий спротив. Роман "Непокірні" — це історії трьох незвичайних жінок протягом п’яти століть і водночас захопливий роман про жіночу стійкість і про світ, який змінюється.

Події роману розпочинаються 2019 року. Юна Кейт посеред ночі тікає з Лондона до старого котеджу Вейворд, успадкованого від далекої тітки, аби сховатися від аб'юзивних стосунків. У фамільному маєтку дівчина починає знайомитися з непростою історією своєї родини — зокрема прародички, яку в XVII столітті звинувачували в тому, що вона відьма...

"Війна всюди однакова", Славенка Дракуліч

Славенка Дракуліч — відома хорватська письменниця і журналістка, в фокусі уваги якої останні 60 років — політика, ідеологія, і, звісно, війни, як в Югославії, так і в Європі. "Війна всюди однакова" — збірка есеїв, написана авторкою з 1991 року і до наших днів, зокрема і про російсько-українську війну. Есеї Славенки Дракуліч описують серію воєнних ситуацій, побачених із "жаб’ячої" перспективи, тобто з точки зору звичайної людини. Тому героями книжки стають біженці, які намагаються освоїтися в чужій країні, де їм не раді; матері, надломлені очікуванням синів, які, можливо, і не повернуться; зґвалтовані жінки, які відмовляються мовчати; обставини, які перетворюють звичайних людей на жорстоких злочинців; медіа і їхня роль в осмисленні воєнних подій.

"Сучасна українська проза та поезія в Vogue Ukraine Edition"

Вірші та проза з книги Vogue Ukraine Edition — це магічні історії з хепіендом і оповідання-притчі, історичні рефлексії та замальовки сьогодення. Це проза, створена у мирний час, і вірші, народжені впродовж війни. Під обкладинкою зібрані голоси сучасних українських прозаїків і поетів: Сергія Жадана, Євгенії Кузнєцової, Мар'яни Савки, Ірини Цілик, Оксани Забужко, Тетяни Малярчук, Олі Русіної, Ірини Славінської, Тетяни Власової, Людмили Горової, Катерини Калитко, Олександра Михеда, Мирослава Лаюка, Гаськи Шиян, Міріам Драгіної, Ірени Карпи, Ольги Купріян та Ганни Улюри.

"Переможці", Фредрік Бакман

 "Переможці" — завершальна частина трилогії про хокейну команду та життя містечка Бйорнстад, "Ведмеже місто" та "Ми проти вас".

Події розпочинаються через два роки після описаного у другій частині трилогії: "поки жителі містечка Бйорнстад намагаються подолати минуле, великі зміни вже на горизонті. Хтось повернеться додому після тривалої відсутності, хтось закохається, хтось спробує налагодити шлюб, а хтось піде на все, щоб врятувати своїх дітей".

"Чорнильно-чорне серце", Роберт Ґалбрейт

Шанувальники детективів добре знають ім'я Роберта Ґалбрейта, під яким ховається блискуча письменниця і "мати" Гаррі Поттера Джоан Роулінг. "Чорнильно-чорне небо" — шостий і найдовший роман у серії про детектива Корморана Страйка. У цьому романі, що вийшов на початку 2023 року, Корморан Страйк зі своєю напарницею має розслідувати складну історію — вбивство авторки популярного коміксу "Чорнильно-чорне серце" Еді, яку переслідувала таємнича особа з інтернету, а потім жінку знайшли мертвою на острові, де відбуваються події її коміксу.

"Мрія про Антарктиду", Маркіян Прохасько

Письменник Маркіян Прохасько 2019 року здійснив свою мрію — вирушив в експедицію в Антарктиду, на українську станцію "Академік Вернадський", — і написав про це захопливу історію. Текст Прохаська — водночас і публіцистика, і репортаж: від розповідей про те, як люди знайшли південну землю 200 років тому, до того, як потрапити на континент у наш час; від мальовничих описів навколишнього світу в Антарктиці до пояснення складних процесів, які безпосередньо стосуються кожного мешканця планети.

"Бунт проти імперії: українські шістдесятники", Радомир Мокрик

У "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" вийшла важлива книжка, яка пропонує читачам "мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників — молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської відлиги. Ця робота — заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами.

"Словник війни", укладач Остап Сливинський

Головна цінність збірки письменника Остапа Сливинського – це те, що всередині неі зібрані голоси реальних українців. Працюючи над збіркою, автор зібрав свідчення про війну її безпосередніх свідків.

"Серед людей, чиїми голосами промовляє "Словник війни", — ті, що змушені були покинути домівки й пуститися в невідоме; волонтери й медики; військові; громадські активісти й митці — дуже різні, але об’єднані спільним переживанням і єдиним поривом люди, чиє життя змінила війна", – розповідаю її упорядник. Важлива книжка, яка допомагає усвідомити те, що ми проживаємо тут і зараз.

"Фриланс здорової людини", Тетяна Гонченко

Журналістка Тетяна Гонченко присвятила свою книжку одному з найактуальніших явищ нашого часу — роботі на фрилансі. Авторка провела два десятки інтерв’ю з досвідченими виконавцями та наймачами, щоб вивести формулу комфортного фрилансу. Вийшла добірка історій і лайфгаків для тих, хто давно мріяв звільнитися в нікуди. Якщо фриланс — те, що вас манить, але здається незрозумілим чи небезпечним, почитайте досвід, яким ділиться Тетяна.

Джерело:https://vogue.ua/article/culture/knigi/10-knizhok-yaki-mi-budemo-chitati-cogo-lita-52481.html