«Там, де співають раки» – Делія Оуенс

 

Коллін Гувер "Шкодуючи за тобою"

Емоційна історія про втрату, провину і складну любов між матір’ю та донькою.

Усе життя Морґан намагалася бути «правильною». Вона рано подорослішала, відклала власні мрії й побудувала стабільний світ заради сім’ї. Її шістнадцятирічна донька Клара прагне протилежного — свободи, спонтанності й права на власні помилки. Їхній дім тримається на єдиному балансі — Крісові, чоловікові та батькові, який згладжує конфлікти й обʼєднує дві вперті натури.

Та одна трагедія руйнує все. Після загадкової автокатастрофи правда про життя, яке здавалося надійним, починає розсипатися. Коли біль стає нестерпним, підтримка приходить із найнесподіваніших джерел. Але чи можна віднайти довіру там, де оселилася образа?

Роман «Шкодуючи за тобою» Коллін Гувер — це історія про те, як легко втратити близькість і як важко її повернути. Про другий шанс — для кохання, для розуміння, для себе. І про те, що іноді найбільше ми шкодуємо не про зроблені помилки, а про невисловлені слова.

Книга зацікавить читачів, які полюбляють гострі психологічні драми та історії про сучасних жінок, які тримають в напрузі до останніх сторінок.

 

Тема війни росії проти України у художній, мемуарній, документальній літературі

 

Дара Корній – мольфарка української прози

 

Мирослав Дочинець "Лад"

 

Золоті ради-поради.

Не переїдайте! Голодний звір хитріший і спритніший за ситу людину. З мисочкою запарених злаків, жменею фініків і квартою вина римські легіонери бігли в повній амуніції 10 кілометрів, врізалися у ворожі ряди і билися півдня без перепочинку…А від переситу і розпусти патриціїв Римська імперія впала.

Найкраще, найздоровіше для людини житло – з глини. З того, що й сама зліплена. Найгірше – з бетону, в якому металева сітка.

Не треба далеко ходити за ліками. Природа нам підготувала їх у сусідстві. Верба – одна з перших рослин, вона після всесвітнього потопу першою зазеленіла на берегах. Не перелічити, від чого помічна верба: головний біль, невралгія, неврози, ревматизм, печінка, шлунок, подагра, застуда...

Столову ложку подрібненої верби залити 0,5 л окропу і варити на слабкому вогні хвилин п’ять. Настояти. Пити по столовій ложці тричі на день.

Свіжі листки прикладають до мозолів. Порошком з кори присипають рани і зупиняють кровотечі. З відвару кори або гілочок роблять ванни для ніг за варикозного розширення вен, а також при екземах, фурункульозі, пітливості, облисінні.

Кілька гілочок освяченої в церкві верби посадіть на обійсті.

Живіть у місцевості, де чисте повітря. Якщо це не вдається, бодай частіше бувайте там.

Після вечері я ще півгодини прогулююся садом.

Коли їсте, не запивайте. Не пийте ні до, ні після їди.

Щоб не ходити з дитиною по лікарнях і аптеках, віддайте її в руки Природи. З малих літ навчіть ступати по землі босоніж. Це найсильніший гарт. Обгоріла дитина на сонці – це піде на користь; вкусила бджола чи мурашка – теж добре; пожалилася кропивою, покупалася в прохолодній воді, подряпалася колючкою, з’їла падалицю в саду – значить, загартувалася від недуг, стала міцнішою, сильнішою духом.

Коли ріжете овочі ножем, вони частково втрачають земну поживу. Краще їх їсти і варити цілими. Цибуля вдвічі корисніша, якщо її роздушити руками або дерев’яною дощечкою.

Не обов’язково пити чай. Він висушує тіло. Для мене найкраща заварка – з молодих гілочок груші. Такий чай дуже пахучий і лікувальний. Виводить солі та зайву воду, знімає болі в запалених суглобах, додає чоловічої сили.

Кип’ятіть молоді грушеві пагони 10-15 хв.

Я лише раз у Сибіру був у лікарні, коли мені перебило ногу. Зате в аптеках майже не бував. Лікуюся сам і лікую інших. Ліки ці дуже прості, дешеві і доступні. Наприклад, вода. Вона освіжить мозок, підсилить серце і заспокоїть нерви. Зауважте: не якась інша рідина, а саме чиста вода. І не менше літра щодня, а краще 2 літри. А кава, чай, солодкі напої, пиво підточують серце.

Ходити багато треба. При ходінні ступні труться і живлять цим мозок.

Не допустіть грип у ваш дім. Для цього треба лише нарізати дрібно часник і цибулю й покласти на полотнину в усі куточки хати. І обов’язково біля вхідних дверей. Поганий вірус не зайде до вашої оселі.

Якщо ви втомлені, слабі, хворобливі, просто дайте організмові відпочити. Нехай простішим стане харчування. Для цього слід їсти якусь одну страву щодня. Наступного дня – іншу. Хоча б тиждень-другий.

Якщо в домі немає ні ліків, ні грошей, а ви занедужали, нічого не бійтеся. Попросіть добру людину, а ще краще дитину, аби принесла вам гілочок верби. Подрібніть їх і заваріть. Цей золотавий напій пахнутиме літом і вашим дитинством. Він здолає застуду, зніме озноб, очистить тіло і заспокоїть душу. Це – природний аспірин та анальгін.

Не переробляйтесь. Після кількох днів важкої роботи – перепочинок. А в недільний день забудьте про всі клопоти.

Цибуля помічна від усіх хвороб. Дрібно нарізану цибулину залити пляшкою спирту. Настоювати 3 доби у темному місці, процідити і пити з водою по 15-20 крапель тричі на день до їди. Така настоянка стимулює роботу всіх органів.

Ліки з цибулі. Цибулину натерти на терці і залити півлітра гарячого молока. Настояти в теплому місці. Ввечері перед сном випити одну половину, а вранці натщесерце – другу половину.

Чоловік, що живе з двома жінками (має коханок), вмирає набагато раніше, ніж його жінки.

Якщо чоловік вживатиме щоденно хоча б третину склянки соку або пюре гарбуза, то довго відчуватиме себе сильним. На цей рахунок маю ще одну підказку – не носіть тісної і теплої спідньої білизни. Природа так побудувала чоловіка, що його приналежність виступає з тіла. Тож весь час повинна бути на прохолоді, на повітрі.

Наші батьки добре знали: для доброго здоров’я чоловікові слід вживати сало з цибулею, а в піст – кашу або квасолю з олією. І обов’язково – цибулю. І щодня. Цибуля дразнить язик і шлунок. А значить – і чоловіка.

Із трикнижжя "Лад" - про вчення і духовний путь карпатського мудреця-цілителя Андрія Ворона.

Усі реакції

7

Фредрік Бакман "Що мій син має знати про світ"

 

«Що мій син має знати про світ» — один із дебютних творів Фредріка Бакмана. Це смішна та зворушлива повість в есеях і нотатках, написана татом до його маленького сина, а можливо — й до самого себе. Це легка й іронічна книжка про батьківство, страхи і помилки, дурнуваті ситуації і життєві переосмислення, а також — про любов. Бо так часто вона стає точкою опори у цьому неідеальному світі.

В книжці автор ділиться власними роздумами та життєвими уроками про батьківство, які породило в ньому немовля: недоспані ночі, підгузки, автокрісла, колискові, правила дитячого харчування і розвитку. А скільки ще попереду: друзі, дорослішання, життєві пригоди...

Деякі з цих життєвих уроків стосуються його досвіду як батька, пов’язаного з вихованням дитини, інші про те, як пережити місяці/роки позбавлення сну. Всі правила батьківства, життя та любові.

Світлана Талан - українська сучасна письменниця

 Свої романи Світлана Талан пише у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостро-соціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.