Національна премія України імені Тараса Шевченка
Ця премія вважається найвищою відзнакою не лише за твори літератури, але й мистецтва загалом. Премію засновано ще в 1961 році – тоді нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії. Першими письменниками, які отримали Національну премію імені Тараса Шевченка, стали Павло Тичина та Олесь Гончар. З того часу Шевченківською премією було нагороджено більше 500 осіб та колективів. Окремими номінаціями премії є «Художня література», яка включає прозу, поезію, драматургію, та «Документальна та науково-критична література», в яку входять есеїстка, критика, бібліографії, мемуари, журналістика тощо. Розмір Шевченківської премії, згідно останнього указу Президента, складає 130 тис. грн. (хоча ще рік тому вона була 170 тис. – зменшення пояснили фінансовою кризою), а в радянські часи вона складала 2500 карбованців. Крім грошової винагороди, лауреат отримує диплом і почесну медаль лауреата. Ця премія вважається найпрестижнішою державною відзнакою в Україні.
Письменники - лауреати Національної премії України
ім. Т.Шевченка
ім. Т.Шевченка
(1962-1999)
П.Тичина
В.Сосюра
Г.Тютюнник
А.Малишко
М.Бажан
І.Вільде
П.Панч
П.Воронько
К.Гордієнко
М.Ушаков
П.Загребельний І. Драч
О.Коломієць Д.Павличко В.Земляк Ю.Мушкетик М. Стельмах А.Дімаров П.Білецький Б.Олійник Л.Вишеславський
0. СизоненкоВ.Маорійський М.Вінграновський Р.Іваничук В.Фащенко
Є. Гуцало
В.Забаштанський
Л.Костенко
В.Шевчук
Г.Тютюнник
С.Пушик
Л. Махновець
Д.Білоус
В.Стус
І.Дзюба І.Білик
Б.Антоненко-Давидович
І.Багряний
В. Дрозд
Ф.Роговий
І.Калинець
Т.Мельничук
П.Мовчан
Р.Лубківський
С.Колесник
М.Жулинський
В.Коломієць
М.Руденко
С.Сапеляк
Л.Талалай
Л.Коваленко
В.Маняк
Г.Логвин
В. Голобородько
І.Світличний
Н.Світлична
І.Чендей
Р.Конквест
Р.Рахманний (Олійник) Л.Большаков В.Овсійчук О.Апанович
0. Лупій Б.Захарченко В.Симоненко Р.Федорів Г.Кочур Є.Сверстюк В.Базилевський В.Міняйло
І.Жиленко Р.Іванченко В.Чорновіл В.Дончик В.Агеєва В.Моренець Г.Шонь А.Кравченко Ю.Козалів В.Мельник М.Наєнко П.Скунць
0. Ульянов Р.Андріяшик Д.Кремінь Д.Наливайко
1. Гнатюк Б.Нечерда
Ю.Шерех (Шевельов)
- ЛАУРЕАТИ 2000 року
Гнатюк Іван Федорович письменник за книгу "Стежки-дороги"
Нечереда Борис Андрійович - письменник (посмертно), за збірку поезій "Остання книга"
Шерех (Шевельов) Юрій Володимирович літературознавець, за книги "Третя сторожа" та "Поза книжками і і книжок"
ЛАУРЕАТИ 2001 року
Пашковський Євген Володимирович - письменник, за роман "Щоденний жезл "
Попович Мирослав Володимирович - філософ-культуролог, за книгу "Нарис історії культури України"
ЛАУРЕАТИ 2002 року
Білоконь Сергій Іванович - культуролог, за науково-публіцистичну книгу "Масовий терор як засіб державного управління вСРСР"
Римарук Ігор Миколайович - письменник, за книгу поезій "Діва Обида" '
ЛАУРЕАТИ 2003 року
Герасим'юк Василь Дмитрович - поет, за книгу віршів "Поет у повітрі"
Медведь В'ячеслав Григорович - прозаїк, за роман "Кров по соломі"
ЛАУРЕАТИ 2004 року
Барабаш Юрій Якович - літературознавець, за монографію "Коли забуду тебе, Єрусалиме...". Гоголь і Шевченко"
Слапчук Василь Дмитрович - поет, за книги віршів "Навпроти течії трави" і "Сучок на костурі подорожнього
ЛАУРЕАТИ 2005 року
ВОРОБЙОВУ Миколі Панасовичу, письменникові - за книгу поезій "Слуга півонії";
КОЦЮБИНСЬКІЙ Михайлині Хомівні. літературознавцеві - за книгу "Мої обрії" в 2-х томах;
КРИМСЬКОМУ Сергію Борисовичу, культурологові - за книги "Философия как путь человечности и надежды" та "Запити філософських смислів";
МАТІОС Марії Василівні, письменниці - за роман "Солодка Даруся";
СЛАБОШПИЦЬКОМУ Михайлу Федотовичу, письменникові -за роман-біографію "Поет із пекла".
2006рік
1. Анатолій Кричинський -Херсонський поет
2. Григорій Гусейнов - «Господні зерна» документальна праця в 9-ти книгах.
3.Ігор Качуровський -поет,перекладач,літературознавець із Мюнхена
2007 рік
1.Дмитро Стус літературознавець - книга «Василь
Стус: життя , як творчість»
2.Тарас Федюк поет - книга «Обличчя Пустелі»
2008рік
1.Любов Голота письменник - роман «Епізодична
пам’ять»
2.Петро Перебийніс поет- збірка поезій «Пшеничний годинник»
3.Віра Селянська письменниці , громадянці
Федеративної Республіки Бразилії за книги
"Сьома печать", "Ромен-зілля"та
переклади творів укр.літератури португальською
мовою
Федеративної Республіки Бразилії за книги
"Сьома печать", "Ромен-зілля"та
переклади творів укр.літератури португальською
мовою
2009рік
1.Павло Гірник поет – книга віршів «Посвітається»
2.Володимир Мельниченко публіцист – документально-публі- цистичні книги «Тарас Шевченко: «Моє перебування в Москві»,»На славу нашої преславної України»
(Тарас Шевченко і Осип Бодянський
2010рік
1.Оксана Пахльовська письменник,культуролог, професор Римського
університету «Ла Сап'єнца», науковий співробітник Інститу л-ри НАН України – за книгу публіцистики «Ave Еuropa!»
2.Галина Пагутяк письменниця – за роман "Слуга із Добромиля"
3. Дмитро Іванов поет – за книгу поезій «Село в терновому
3. Дмитро Іванов поет – за книгу поезій «Село в терновому
вінку»
4. Михайло Андрусяк письменник – за художню трилогію , присвячену
визвольним войнам- "Брати грому", "Брати вогню" ,
"Брати просторів"
2011 рік
визвольним войнам- "Брати грому", "Брати вогню" ,
"Брати просторів"
1. Роман Горак і Микола-Ярослав Гнатів за книгу « Іван Франко»
2012 рік
1.Петро Мідянка за збірку поезій «Луйтра в небо» (2010, “Темпора”, серія «Бібліотека “ЛітАкценту”»)
2. Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей «Джури» (2007-1010 рр., «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»).
2013 рік
БОГОМАЗОВУ Дмитру Михайловичу, режисерові-постановникові ‑ за вистави «Гамлет» У.Шекспіра Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В.Василька, «Гості прийдуть опівночі» А.Міллера Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра та «Щуролов» О.Гріна Київського театру «Вільна сцена»;
КОВАЛЕНКУ Леоніду Никифоровичу (Леоніду Горлачу), поетові ‑ за книгу поезій «Знак розбитого ярма»;
ПЕЧЕРНОМУ Петру Петровичу, художникові ‑ за серію керамічних тарелей за мотивами творів Тараса Шевченка.
2012 рік
1.Петро Мідянка за збірку поезій «Луйтра в небо» (2010, “Темпора”, серія «Бібліотека “ЛітАкценту”»)
2. Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей «Джури» (2007-1010 рр., «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»).
2013 рік
БОГОМАЗОВУ Дмитру Михайловичу, режисерові-постановникові ‑ за вистави «Гамлет» У.Шекспіра Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В.Василька, «Гості прийдуть опівночі» А.Міллера Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра та «Щуролов» О.Гріна Київського театру «Вільна сцена»;
КОВАЛЕНКУ Леоніду Никифоровичу (Леоніду Горлачу), поетові ‑ за книгу поезій «Знак розбитого ярма»;
ПЕЧЕРНОМУ Петру Петровичу, художникові ‑ за серію керамічних тарелей за мотивами творів Тараса Шевченка.
«Коронація слова» «Коронація слова» – це всеукраїнський конкурс романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання, заснований у 1999 році компанією «Крафт Фудз Україна» як конкурс рукописів романів та кіносценаріїв. З 2005 року конкурс почав приймати п’єси, а з 2008 – лірику. Конкурс став дуже популярним серед письменницької братії – у 2000 році журі отримало 758 романів і 426 кіносценаріїв, а у 2003 – вже 923 романи і 604 кіносценарії. Пояснити це можна, зокрема, і тим, що для участі в конкурсі не обов’язково бути відомим письменником – твори новачків приймаються нарівні з професійними доробками. Однак головною вимогою є те, що твір, поданий на конкурс, не повинен раніше публікувактися. Свого часу конкурс відкрив для широкого загалу таких відомих сьогодні письменників, як Ірен Роздобудько, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр та інші. Преміальний фонд становить 120 тисяч гривень – дипломанти отримують по тисячі, а переможець номінації «Романи», він же власник Гран-прі, – 20 тисяч гривень.
Переможці конкурсу «Коронація слова — 2013»
Повний список переможців та дипломантів дивіться на сайтіhttp://koronatsiya.com/peremozhci-konkursu-koronaciya-slova-2013/
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2010» та «Гранд Коронація слова - 2010»
ГРАНД РОМАНИ "СТОЛІТТЯ ЯКОВА" Володимир Лис Луцьк
ГРАНД КІНОСЦЕНАРІЇ "АТЕСТАЦІЯ" Юлія Боднарюк Чернівці
ГРАНД П'ЄСИ "КАР’ЄРА" Валентин Тарасов Київ
Номінація "РОМАНИ"
І Премія Із сьомого дна Ярослава Бакалець Село Ралівка, Самбірського р-ну, Львівської обл.
ІІ Премія Орлик, син Орлика Тимур Литовченко Київ
ІІІ Премія Гонихмарник Мирослава Замойська Львів
Дипломанти
По дорозі на Фреюнг Наталія Кудря місто Локмарія, острів Бель-іль-ан-мер, Франція
Арахнофобія Юрій Сорока Хмельницький
У пошуках Оґопоґо Леся Воронина Київ
Тринадцята жінка Фрейда Лілія Бондаренко Миколаїв
Розвідбат Олександр Лопатенко м. Дубно, Рівненської обл.
Кінець гламуру або Dolce Vita Вероніка Хідченко Львів
1 000 000 $ Артем Антонюк Суми
Номінація "ПІСЕННА ЛІРИКА ПРО КОХАННЯ"
І Премія Стояли поруч Володимир Шинкарук Житомир
ІІ Премія Лист Ігор Жук Київ
ІІІ Премія Гравітація Тала Пруткова Київ
Дипломанти
Коломия-Чернівці-Станіслав-Тернопіль Володимир Кузь Чернівці
Золоте весілля Георгій Даценко Київ
Столик на двох Анатолій Кичинський Херсон
Абетка Людмила Савчук Хмельницький
День, поки ти … Тала Пруткова Київ
Я випала з життя Тетяна Винник м. Ніжин, Чернігівської обл.
Наївна пісня Ігор Жук Київ
Привітаноньки Іляна Корнєєва Київ
Номінація "КІНОСЦЕНАРІЇ"
І Премія Креденс Ія Мислицька, Валентин Васянович Київ
ІІ Премія Ляхова криниця Едуард Богуш Київ
ІІІ Премія Московський Клондайк Володимир Ткаченко м. Сміла, Черкаської обл.
Дипломанти
Псих з «Аляски» Сергій Бутинець м. Червоноград, Львівської обл.
Президент Ігор Козир Запоріжжя
Апостольські відвідини Олексій Тімофеєв Київ
Гайя Олена Макаренко Київ
Як заволодіти чарівною білявкою Наталія та Олександр Астремські Київ
Номінація "П'ЄСИ"
І Премія На прізвисько Цинцінат Едуард Богуш Київ
ІІ Премія Реквієм для кларнета без оркестру Богдан Мельничук, Олег Мосійчук Тернопіль
ІІІ Премія Віщий сон, або Мудрий Іванко Богдан Мельничук, Володимир Фроленков Тернопіль
Дипломанти
Амбасада Людмила Богата село Ручки, Гадяцького р-ну, Полтавської обл.
Перверсія Катерина Аксьонова Львів
Фігура a-la Синді Кроуфорд, або Таємниця нев’янучої вроди Вікторія Мельник Краматорськ, Донецької обл.
Майстер Анастасія Шевердіна Луганськ
Соло з полонини Тетяна Гаркуша Київ
Дипломанти "Вибір видавців-2010"
Комашина тарзанка, Наталка Сняданко
Твоя дитинка, Ірися Ликович
Дивна така любов, Анна Багряна
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2009»
Номінація «РОМАНИ»
III премія: Іван Богун - Юрій Сорока
Дипломанти:
Переможців не судять - Олександр Єсаулов
Мій друг Юрко Циркуль та інші - Валентин Бердута
Надія: сплутані пазли - Світлана Горбань, Наталя Лапіна
Яскраве життя і надзвичайні пригоди Зоряної Мальви - Владислав Івченко
Мрійні небокраї - Петро Дараманчук
Віч-на-віч - Ростислав Мусієнко
Via Combusta (Випалений шлях) - Маріанна Маліна
Дипломанти "Вибір Видавців-2009":
РАЙ. Центр - Люко Дашвар або Ірина Чернова
Святий Йосиф Обручник (Роман про Святу Родину) - Марія Влад
Сім днів і вузол смерті, Сергій Пантюк
От я вся — я свято, Станіслав Бондаренко
Отто, Принц Львівський, Олекса Росич
Рожевий і ще раз рожевий, Христина Лукащук
Потойбічна суперниця, Михайло Рошко
Світ тримається на … , Людмила Іванцова
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
I премія: Фросина любов - Віктор Абузяров
II премія: Оксана - Олександр Денисенко
III премія: Страхорама - Наталія Шевченко, Олександр Шевченко
Дипломанти:
Острів Крір - Олена Негреску
22-24 - Роман Бондарчук, Алла Тютюнник, Дар'я Аверченко
Форма життя - Ганна Костильова, Олег Гаєнко, Ідея - Ігор Стеколенко
Правила мінус - Олександр Жовна
Деменція - Наталія Шевченко, Олександр Шевченко
Номінація «П’ЄСИ»
I премія: Червона свитка - Гарольд Бодикін
II премія: Веселкове диво - Марія Баліцька
III премія: Несамовиті - Надія Ковалик
Дипломанти:
Вбити наречену - Ірен Роздобудько
Батьківська хата - Іван Нагірняк
Переступи поріг - Леся Білик, Леонід Білик
Трагікомедія - Остап Соколюк
Прозорий будинок - Ольга Рекетенець, Наталя Топіха
Номінація «ПІСЕННА ЛІРИКА ПРО КОХАННЯ»
I премія: Осінній кіберпанк - Тарас Антипович
II премія: Я буду тебе чекати - Оксана Михальчук
III премія: Я шепотіла... - Олеся Сінчук
Дипломанти:
Дощі - Наталія Котович
Я вірю в тебе... - Галина Ярема
Осінній романс - Валентина Романенко
Подорож по дахах - Юрій Волощак
Романс байдужості - Ігор Жук
Дипломанти Вибір Композиторів:
Виший мені, мамо! - Олександра Самарцева
SMS-кохання - Віталій Перетятько
Зимова казка - Юрій Кисіль
Лювлю цю мить - Петро Сорока
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2008»
Номінація «РОМАНИ»
I премія: Острів Сильвестра - Володимир Лис
II премія: Дорога, або афганське рондо - Марія Маслєчкіна
III премія: Шахмати для дибілів - Михайло Бриних
Дипломанти:
Фіолетові діти - Маріанна Маліна
Примха - Люко Дашвар
Кривава осінь у місті Лева - Наталія Шевченко та Олександр Шевченко
Долина Бельведеру - Весела Найденова та Ярослав Яновський
"… Будить хиренну волю" - Ярослав Яріш
Смугастий , мов життя - Ганна Ручай
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
I премія: Ангел з патефоном - Василь Босович та Олександр Столяров
II премія: Справа про диявола та вбиту наречену - Світлана Тяпіна
III премія: Виступ - Кирило Устюжанін
III премія: Немодні небеса - Марина Чижова
Дипломанти:
Рятуй мене, мамо! - Наталія Флерчук
Харків'яни та гості нашого міста - Андрій Зланіч
Шевченко Катерина ХХІ - Андрій Кокотюха
Так не буває ... - Олег Галетка
Біла скеля (сцени з життя Тараса Шевченка) - Юрій Сорока
Номінація «П’ЄСИ»
I премія: Судний день. Батурин - Станіслав Стриженюк
II премія: Помилка Марка Фабія - Едуард Богуш
III премія: П.П. (Прагнення притомності) - Богдан Підгірний
Дипломанти:
"В Парижі красне літо … " - Олександр Гаврош
Прикол - Галина Опришко
Божевільна бригада - Віталій Райнюк
"Кайдашева сім'я" - сценізація за повістю І. Нечуя-Левицького - Микола Босак
Чумацький шлях - Володимир Гайдай
Дипломант "Вибір видавців-2008":
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2007»
Номінація «РОМАНИ»
I премія: … Майже ніколи не є навпаки - Марія Матіос
II премія: Село не люди - Ірина Чернова
III премія: Бранці мороку - Наталка та Олександр Шевченко
Дипломанти:
Погоня - Юрій Логвин
Вовчук. Мій роман - Тетяна Щербаченко
Еклер із цукровою глазур'ю - Олег Галетка
Долина єдиної Дороги - Тарас Микітчак
Тримай мене, ковзанко - Марія Ткачівська
Клітка - Борислав Леськів, Олександр Ручко
Сьоме небо леді Арс - Леонід Білик
Чомусь Мар і Хуана - Вікторія Чумак
Карпатське золото - Анна Казакова
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
I премія: Країні не вистачає космонавтів або "Не спати, дихати!" - Ольга Когут
II премія: Вкрадене нещастя - Євген Чвіров
III премія: Язиката Хвеська - Андрій Кокотюха
Дипломанти:
Че Гевара - Лада Стародубцева
Вій - Ігор Бузько
SKLEP GOTLIBA - Володимир Решетов
Закон Танго - Ольга Боєва
Оленка, Катруся та Милобуль Безсмертний - Валерій Герланець
Номінація «П’ЄСИ»
I премія: Допит небіжчика - Ігор Негреску
II премія: Ромео і Жасмин - Олександр Гаврош
III премія: Шевченко під судом -Станіслав Росовецький
Дипломанти:
Козак Мамай і ключі від Раю - Артем Вишневський
Петропалацик - Євген Чвіров
Соло для двох - Віктор Рибачук
Калина та песиголовці - Надія Марчук
Шпигунські пристрасті - Валерій Герланець
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2005»
Номінація «РОМАНИ»
І премія: Темна вода - Андрій Кокотюха
ІІ премія:Зоопарк або діти до 16 - Андрій Кокотюха
ІІІ премія: Міф - Роман Костенко
Дипломанти:
Формула - Ігорь Бузько
Puzzle- Олена Шапаренко
Білий слон - Марія Римар
Дабл Ю або Двійник - Володимир Бедзира
На лезі радості - Валентина Михайленко
Ігри - Ярослава Литвин
Помститися імператору - Тимур Литовченко
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
І премія:Вечірняя - Ігор Негреску
ІІ премія:Не бийте свого президента - Ігор Козир
ІІІ премія:Бранець - Валентин Тарасов
Дипломанти:
Віють вітри - Богдан Теленько
Стигмати - Любов та Ігорь Липовські
Ціна життя - Олег Білявський
Театр тіней - Володимир Петрище
Рудіший рудого - Василь Мельник
Номінація «П’ЄСИ»
І премія: Єврейський годинник - Сергій Кисельов та Андрій Рушковський
ІІ премія: Стежечка Святого Миколая - Лариса Діденко
ІІ премія: Про потяг, валізи, мотлох та дещо більше - Артем Вишневський
Дипломанти:
Реторта - Марина Соколян
Коли повертається дощ - Надія Мірошниченко
Голубий дель таплан - Інна Волосевич
Педрада - Олександр Пальченко
Імперія обкрадених - Олександр Бойцов
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2004»
Номінація «РОМАНИ»
І премія:Амністія для хакера - Олексій Волков
І премія: Гудзик - Ірен Роздобудько
ІІІ премія: Шукачі скарбів - Андрій Кокотюха
Дипломанти:
Третє поле - Василь Кожелянко
Крутая плюс - Марина Мєднікова
Лицар тихого полювання - Віктор Коренчук
Посібник для повії-початківки - Антоніна Рипунова
Сакрал - Ірина Хомин
Ілюзоріум - Олександр Шевченко
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ та П’ЄСИ»
І премія: П'єса - Скажена співачка з невідомим - Валентин Тарасов
ІІ премія: П'єса - Пенсійні справи - Володимир Сердюк
ІІІ премія: П'єса - П’ять нещасних днів - Ігор Липовський
Дипломанти:
Кіносценарій - Портрет - Василь Мицько
Кіносценарій - Обідранці - Кирило Остюжанін
Кіносценарій - Найгірший у світі татко - Ігор Козир
П’єса - Vita varia est(Життя мінливе) - Олег Гончаров
П’єса - Посібник з полювання на дідусів - Лариса Денисенко
Кіносценарій - Перелесник - Ганна Пустовойт
Кіносценарій - Баба - Владислав Чабанюк
Кіносценарій - Народжена вогнем - Христина Ярошенко
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2003»
Номінація «РОМАНИ»
І премія: Останній герой - Олександр Вільчинський
ІІ премія: Синдром набутого імунітету - Ярослава Івченко
ІІІ премія: Повзе змія - Андрій Кокотюха
Дипломанти:
Жінка для стіни - Володимир Лис
Учора і завжди - Наталія Очкур
Аутсайдери - Олександр Шевченко
Балада для Кривої Варги - Марина Соколян
Павук -Олег Шмід
Полювання на дрохв - Петро Лущик
Заметіль - Анна Хома
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
І премія: Дума про трьох братів - Ярослава Горбач
ІІ премія:Кіт з капустою - Володимир Ткаченко
ІІІ премія:Пролом - Сергій Мирний
Дипломанти:
Світлячки - Надія Кошман
Єгорка - Юрій Голіченко
Будинок з химерами - Наталія Мар тиненко
Портрет психа Вереса - Василь Сліпчук
Де ти його знайшов - Євген Чвіров
Окупація - Ігор Козир
Маестро Березовський - Юрій Ляшенко, Юрій Обжелян, Павло Мовчан
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2002»
Номінація «РОМАНИ»
І премія: Розділили Марина Гримич (Егоїст) та Лариса Денисенко (Забавки з плоті і крові)
ІІ премія: не вручалася
ІІІ премія: Кляса - Павло Вольвач
Дипломанти:
Мама, донька, бандюган - Андрій Кокотюха
Терористка - Марина Мєднікова
Теорія тероризму - Ігор Козловський
Провина - Анна Хома
Ініціація - Іван Підгірний
Останній караван - Юрій Обжелян
Суто літературне вбивство - Олександр Вільчинський
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
І премія: Останній забій - Олексій Росич
ІІ премія: Відь - Андрій Мушта
ІІІ премія: КЛАС - Григорій Штонь
Дипломанти:
Смерть олігарха - Марина Мєднікова
Комерційне каяття - Андрій Гордєєв
Жетон - Богдан Жолдак
Легенда про Кия - Ольга Кузакова
Солона зірочка, або Чумацький шлях - Володимир Гайдай
Хор - Ольга Самолевська
Пацюкоїд - Євген Чвіров
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2001»
Номінація «РОМАНИ»
І премія: Елементал - Василь Шкляр
ІІ премія: Репетитор - Ганна Хома
ІІІ премія: Охоронець - Сергій Батурин
Дипломанти:
Чорний іній - Валентин Строкань
Маска - Володимир Лис
Варфоломієва ніч - Марина Гримич
Назустріч - Ольга Компанієць
Гра з тінню - Михайло Ткачук
Обличчя - Зоя Ігіна
Зло - Людмила Баграт
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
І премія: Візит до Папи - Юлія Боднарук
ІІ премія: De folt - Григорій Штонь
ІІІ премія: Останній квартал - Юрій Обжелян
Дипломанти:
Лихоліття - Ольга Кузакова
Аналіз крові - Володимир Сердюк
Дванадцять копійок - Кирило Устюжанін
Дорога - Олександр Жовна
Дурням щастить лише раз - Оксана Гірняк
Усвідомлена необхідність - Володимир Зав’ялов
Як Колобок визволяв принцесу з лап дракона Ковтай-Не-Жуючи - Володимир Мартинов
Переможці конкурсу «Коронація слова - 2000»
Номінація «РОМАНИ»
І премія: Правила гри - Алла Сєрова
ІІ премія: Пастка для жар-птиці - Ірен Роздобудько
ІІІ премія: Сутінки удвох - Наталя Шахрай
Дипломанти:
Романа - Володимир Лис
Відпочинок для Цезаря - Петро Михайлов
Біг - Микола Панасик
Ти чуєш, Марго? - Марина Гримич
Купуйте бублики - Олена Стяжкіна
Євангеліє від Євгенія - Віктор Абузяров
Таємниця заклятого ставу - Данута Олейнікова
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»
І премія: Сто тисяч за кохання - Василь Трубай
ІІ премія: Криза середнього віку - Володимир Зав’ялов
ІІІ премія: Медаліст - Анатолій Карась
Дипломанти:
За кривду гір - Василь Портяк
Чорнобильський Робінзон - Мирослав Слабошпицький та Олег Ремпінський
Додекалог, або ж Доба Нулів - Геннадій Краснокутський
Експеримент - Олександр Жовна
Не зникай, Отагамо - Надія Симчич
Чоловік в кредит - Марія Бушан
Скарб - Богдан Жолдак
|
нагородження лауреатів премії імені Лесі Українки
2010 року на здобуття Премії Кабінету Міністрів України ім. Лесі України за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва було висунуто понад 40 творів. 23 твори - у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва», 14 - у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва», 3 - у категорії «Театральні вистави для дітей та юнацтва» та один у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва».
Напередодні 140-річного ювілею Лесі Українки були названі імена лауреатів Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2010 рік.
У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» премія присуджена Марії Григоренко (псевдонім – Марія Пономаренко), авторці творів «Жайвір», «Сонячна країна – моя Україна», «Усміхнений сонях». Авторка за освітою - журналіст. Тривалий час працювала редактором на радіо, а згодом – багатотиражки Житомирського льонокомбінату. Протягом багатьох років Марія Антонівна пише вірші для малят. Є лауреатом премії Дж.Сороса за посібник «Школа професора Маківки», лауреатом премії Наталі Забіли від журналу «Малятко» за 1997 рік, лауреатом обласної премії «Дідусеві казки» 2009 р.
Вірші Марії Пономаренко навчають дітей важливим речам: любити маму й тата, змалечку привчатися працювати дбайливо ставитись до природи, надають уроки чемної поведінки. Її твори вчать малят що добре, що погано.
У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» премію присуджено художниці Марині Пузиренко за ілюстрації до книги Ернста Теодора Амадея Гофмана «Лускунчик». Художниця намалювала дивовижний світ, в якому вразливе до усілякої неправди дитяче серце розуміє мову рослин, тварин і речей, а сама дитина щиро співчуває покривдженим і сміливо бореться з кривдниками.
Марина Пузиренко у 1993 році закінчила факультет художньої графіки Харківського педагогічного університету ім. Г. Сковороди і плідно працює художником-ілюстратором у видавництвах «Талант», «Фактор», «Ранок», «Синтакс». Художницею проілюстровано вже понад 20 дитячих книжок. За ілюстрації до книги Г.Х.Андерсена «Дюймовочка» Марину Пузиренко відзначено спеціальною нагородою на 17 Міжнародній книжковій виставці «Форум видавців у Львові» у 2006 році, а видання визнано кращою книгою року для дітей. У 2008 році книга «Азбука храбрости» Н.Чуб з талановитими ілюстраціями Марини Пузиренко - інтерактивна книжка, яка допомагає малюкові позбутися найпоширеніших дитячих страхів - темряви, павуків, лікарів та т.ін. - стала лауреатом Київського міжнародного книжкового ярмарку «Книжковий світ».
У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» премію присуджено творчій групі Рівненського академічного обласного театру ляльок за виставу «Лісова пісня», яка є гімном красі природи й людини. Маленькі глядачі потрапляють у казкову країну, де є свої звичаї і закони, свої поняття про добро і зло. Акторські роботи Франчески Барабаш (Мавка), Олександра Шила (Лукаш), Василя Євтушенка (Лісовик), Олени Подолець (Доля і Леся Українка) та Лесі Микитюк (Килина) вражають щирістю, глибиною відтворення почуттів, тонким розумінням задуму видатної письменниці.
У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» премію імені Лесі Українки отримує художник-постановник Оксана Карпус за ляльковий фільм «Театральний роман». Літературною основою для створення мультфільму стала казка відомих сучасних письменників Марини та Сергія Дяченків. Використовуючи усі засоби об’ємної анімації, режисер спромігся створити талановитий, насичений візуальною фантазією яскравий і щирий фільм, у якому всі художні компоненти спрацьовують на позитивний результат: навчити дітей (і, між іншим, дорослих) доброти, вірності, любові до мистецтва.
Нагадаємо, що літературну премію імені Лесі Українки заснував уряд Української РСР, коли 1971 року відзначали 100-річчя від дня народження Лесі Українки.
2004 року затверджено нове «Положенням про Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», згідно з яким вона «присуджується щороку за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання». Крім грошової винагороди, лауреатові (лауреатам) вручається також диплом лауреата.
Прес-служба Держкомтелерадіо
Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г.Сковороди „Сад божественних пісень”
2012 року
Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство „Світязь” і Чернігівський інтелектуальний центр за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій.
Серед лауреатів минулих років – Микола Жулинський, Михайло Слабошпицький, Кость Москалець, Віра Вовк, Роман Гром’як, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Юрій Барабаш, Петро Сорока, Сергій і Тетяна Дзюби, Роман Колісник, Олександр Деко, Володимир Кашка, Йосип Струцюк, Іван Корсак, Сергій і Всеволод Ткаченки, Михась Ткач, Богдан Мельничук, Ярослав Поліщук, Олександр Клименко та інші відомі письменники, науковці, перекладачі, журналісти, актори, художники, музиканти, працівники освіти і культури, громадські діячі та меценати з України, США, Канади, Росії, Бразилії, Ізраїлю, Болгарії, Чехії і Польщі.
Цього року надійшло понад двісті подань і пропозицій з усіх регіонів України та закордону. Зокрема, кандидатуру Раїси Лиші запропонував відзначити відомий письменник, правозахисник, доктор філософії, головний редактор газети «Наша віра», президент Українського пен-клубу Євген Сверстюк. А кандидатури Димитра Христова та Ріти Кіндлерової на здобуття премії висунула міжнародна громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр», яка нині об’єднує 48 українських і зарубіжних письменників, журналістів та науковців (керівник – Сергій Дзюба).
Отже, названо цьогорічних лауреатів. Ними стали:
1. Письменник, перекладач, лауреат Національних премій Димитр Христов (Болгарія) – за книгу поезії „Без кордонів” (Україна) та антологію „Нова украинска поезия” („Нова українська поезія”, вірші 32 поетів у перекладі болгарською мовою), видану в Болгарії;
2. Ректор Луцького Національного технічного університету, доктор технічних наук, професор Віктор Божидарнік (м. Луцьк) – за визначний внесок в розвиток національної науки і культури та ряд винаходів, запатентованих 2011 року;
3. Перекладач, науковець Ріта Кіндлерова (Чехія) – за ідею та втілення у життя антології сучасного українського оповідання „Експрес Україна” чеською мовою;
4. Письменниця, літературознавець Людмила Тарнашинська (м. Київ) – за книгу філософської поезії „Його Величність Час”;
5. Доктор філологічних наук, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Луїза Оляндер (м. Луцьк) – за реалізацію проекту „Роде наш красний. Волинь у долях краян і людських документах” та наукові праці останніх років;
6. Письменник, професор Київського національного університету культури і мистецтв Микола Ткач (м. Київ) – за поетичну книгу „Вино з тюльпанів”;
7. Письменник Василь Старун (Луганська обл.) – за поетичну книгу „Кора нації”;
8. Письменниця, художниця Раїса Лиша (м. Київ) – за поетичну книгу „Зірнула зірниця”;
9. Письменник, перекладач Войцех Пестка (Польща) – за послідовність позиції у справі донесення ідей української літератури до польського читача;
10. Поет, бард Сергій Лазо (м. Тернопіль) – за збірку поезій і аудіодиск із піснями „Майстри часу та ще чогось”;
11. Колишній директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, літературознавець Юлій Коцюбинський (посмертно), заслужений артист України, начальник – художній керівник Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України Олександр Шевчук, заслужений артист України, актор Чернігівського Молодіжного театру Олексій Биш, провідний методист Чернігівського обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв Олександр Майшев, науковець, журналіст Олена Терещенко, звукооператор Віктор Донерян, ветеран Збройних Сил України Віктор Малашенков, меценат Володимир Хорошковський (м. Чернігів) – за значний внесок у пропаганду української культури, зокрема участь у літературно-мистецьких проектах радіо „Новий Чернігів”.
Літературні премії світу
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8
Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г.Сковороди „Сад божественних пісень”
2012 року
Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство „Світязь” і Чернігівський інтелектуальний центр за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій.
Серед лауреатів минулих років – Микола Жулинський, Михайло Слабошпицький, Кость Москалець, Віра Вовк, Роман Гром’як, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Юрій Барабаш, Петро Сорока, Сергій і Тетяна Дзюби, Роман Колісник, Олександр Деко, Володимир Кашка, Йосип Струцюк, Іван Корсак, Сергій і Всеволод Ткаченки, Михась Ткач, Богдан Мельничук, Ярослав Поліщук, Олександр Клименко та інші відомі письменники, науковці, перекладачі, журналісти, актори, художники, музиканти, працівники освіти і культури, громадські діячі та меценати з України, США, Канади, Росії, Бразилії, Ізраїлю, Болгарії, Чехії і Польщі.
Цього року надійшло понад двісті подань і пропозицій з усіх регіонів України та закордону. Зокрема, кандидатуру Раїси Лиші запропонував відзначити відомий письменник, правозахисник, доктор філософії, головний редактор газети «Наша віра», президент Українського пен-клубу Євген Сверстюк. А кандидатури Димитра Христова та Ріти Кіндлерової на здобуття премії висунула міжнародна громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр», яка нині об’єднує 48 українських і зарубіжних письменників, журналістів та науковців (керівник – Сергій Дзюба).
Отже, названо цьогорічних лауреатів. Ними стали:
1. Письменник, перекладач, лауреат Національних премій Димитр Христов (Болгарія) – за книгу поезії „Без кордонів” (Україна) та антологію „Нова украинска поезия” („Нова українська поезія”, вірші 32 поетів у перекладі болгарською мовою), видану в Болгарії;
2. Ректор Луцького Національного технічного університету, доктор технічних наук, професор Віктор Божидарнік (м. Луцьк) – за визначний внесок в розвиток національної науки і культури та ряд винаходів, запатентованих 2011 року;
3. Перекладач, науковець Ріта Кіндлерова (Чехія) – за ідею та втілення у життя антології сучасного українського оповідання „Експрес Україна” чеською мовою;
4. Письменниця, літературознавець Людмила Тарнашинська (м. Київ) – за книгу філософської поезії „Його Величність Час”;
5. Доктор філологічних наук, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Луїза Оляндер (м. Луцьк) – за реалізацію проекту „Роде наш красний. Волинь у долях краян і людських документах” та наукові праці останніх років;
6. Письменник, професор Київського національного університету культури і мистецтв Микола Ткач (м. Київ) – за поетичну книгу „Вино з тюльпанів”;
7. Письменник Василь Старун (Луганська обл.) – за поетичну книгу „Кора нації”;
8. Письменниця, художниця Раїса Лиша (м. Київ) – за поетичну книгу „Зірнула зірниця”;
9. Письменник, перекладач Войцех Пестка (Польща) – за послідовність позиції у справі донесення ідей української літератури до польського читача;
10. Поет, бард Сергій Лазо (м. Тернопіль) – за збірку поезій і аудіодиск із піснями „Майстри часу та ще чогось”;
11. Колишній директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, літературознавець Юлій Коцюбинський (посмертно), заслужений артист України, начальник – художній керівник Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України Олександр Шевчук, заслужений артист України, актор Чернігівського Молодіжного театру Олексій Биш, провідний методист Чернігівського обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв Олександр Майшев, науковець, журналіст Олена Терещенко, звукооператор Віктор Донерян, ветеран Збройних Сил України Віктор Малашенков, меценат Володимир Хорошковський (м. Чернігів) – за значний внесок у пропаганду української культури, зокрема участь у літературно-мистецьких проектах радіо „Новий Чернігів”.
Літературні премії світу
Нобелівська
премія
Нобелівська
премія в галузі літератури вважається
най-престижнішою міжнародною літературною
премією у світі. Створена разом з чотирма
іншими Нобелівськими преміями за
заповітом Альфреда Нобеля 1895 року,
вручається з 1901 року.
Винагорода
має бути отримана людиною, яка створила
«найбільш видатні роботи в напрямі
ідеалізму». Присуджує премію Шведська
академія, яка була заснована за
взірцем
Французької академії королем Густавом
III у 1786. Академія складається з 18 членів,
відомих як Dе Аdіегtоп («Вісімнадцять»),
Вона
складається зі шведських письменників,
поетів, учених та істориків. У виборі
лауреата Нобелівської премії працює
Нобелівський комітет, що складається
з 4 або 5 осіб вибраних із числа членів
Академії на термін 3 років. Імена
кандидатів є засекреченими протягом
50 років, а це означає, що імена потенційних
кандидатів до і після оголошення є
тільки чутками.
У
жовтні відбувається вибір переможця,
а 10 грудня в Стокгольмі відбувається
урочиста церемонія вручення Нобелівської
премії. Лауреати нагороджуються золотою
медаллю із зображенням Альфреда Нобеля
з відповідним написом, дипломом і чеком
на встановлену грошову суму, розмір
якої залежить від прибутків Нобелівського
фонду. Лауреати Нобелівської премії
повинні протягом 6 місяців після вручення
їм нагороди виступити із популярною
лекцією а
теми своєї
роботи.
Першим
лауреатом Нобелівської премії з
літератури Сюллі-Прюдом. Він отримав
150 782 шведських крон.
На сьогодні ця сума складає 10
мільйонів шведких крон.
2010
році лауреатом Премії став Маріо Варгас
Льйоса (народився
28 березня 1936 в Перу)- перуанський
проза їк, драматург, есеїст, філософ,
публіцист, по літичний і громадський
діяч.
Серед
українських пись менників на
Нобелівську премію висувались І. Франко,
В. Винниченко, П. Тичина, М. Бажан, У.
Самчук, В. Стус, Л. Костенко. Іван Франко
і Василь Стус не дожили до розгляду
їхніх справ. П. Тичина і М. Бажан відмовились
брати участь у конкурсі. Павло Тичина
через політичні мотиви (боявся
повторити долю Б. Пастрнака). Микола
Бажан - відмовився через незнання його
творчості за кордоном.
Букерівська
премія
Букерівська
премія була заснована у 1969 році і
вважається найпрестижнішою літературною
премією англомовного світу та світу
загалом, після Нобелівської. Премія
присуджується щороку за роман, написаний
англійською мовою громадянином
Британської Співдружності Націй або
Ірландії. Перше вручення відбулося в
1969 році. Тоді лауреат отримував 5 тис.
фунтів стерлінгів, пізніше ця сума
зросла до 10 тисяч, а потім до 15 і 20 тисяч
фунтів. Сьогодні розмір Букерівської
премії складає 50 тис. фунтів стерлінгів
(майже
100 тис. доларів). Адміністративним
орга ном, що керує премією, є щорічно
поновлюваний консультативний
комітет, до
якого входять два видавця і по одному
представнику від письменників,
літературних агентів, книгопродавців,
бібліотек і Фонду Букерівської премії,
голова Ради директорів «Воокег» і ще
одна посадова особа, що представляє цю
компанію. Спочатку консультативний
комітет формує список з представлених
на премію книг (щорічно
на здо буття премії представляється
понад 100 книг). Той
же комітет затверджує журі з п'яти людей
- це відомі літературні критики і
письменники, вчені, громадські діячі.
Влітку журі оголошує довгий список, що
включає 20-25 назв, а потім у вересні
формується шість учасників
короткого списку премії. Переможець
Букерівської премії оголошується в
жовтні на спеціальній церемонії.
Лауреатом премії 2010 року став Говард
Джейкобсон за роман «Проблема Фінклера»
- британський письменник і журналіст,
який став відомим завдяки написанню
гумористичних романів на тему проблем
бри танських євреїв. Ця книга,
опублікована лондонським видавництвом
«Блумсбері», досліджує питання сучасного
життя євреїв, а також присвячена те
мам «кохання, втрати і чолові чої
дружби».
На
початку 2008 року орг комітет
Букерівської премії
оголосив
про заснування нової нагороди —
спеціального призу Букер Букерів» за
кращий твір, який отримував Букерівськую
премію з моменту проведення першої
церемонії її вручення 22 квітня 1969 року.
Ця нагорода вручалася лише одного разу
на церемонії у 2008 році в ознаменування
сорокової річниці Букерівської премії.
У конкурсі на звання «кращого з
кращих» взяв участь 41 твір, оскільки в
1974 і 1992 роках лауреатами Букерівської
премії ставали по дві книги. У 2008 році
вперше у процедурі рішення участь брали
читачі, яким була надана можливість
вибрати кращий твір із шорт-листа, до
якого увійшли шість фіналістів; їхні
імена були оголошені у травні 2008 року.
Ім'я лауреата премії Тhе Веst оf the
Воокег було оголошено в липні 2008 року
під час літнього літературного фес
тивалю в лондонському Soutbank Сеntre. Призером
стала книга Салмана Рушді «Діти півночі»,
романи «Ганьба» Джона Кутзеє і «Оскар
і Люсінда» Пітера Керрі посіли друге і
третє місця відповідно.
Поліцерівська
премія
Одна з
найпрестижні-ших нагород у галузі
літератури, журналіс тики, музики і
театру в США, заснована видавцем
«жовтої пре си» Джозефом Пулітцером.
Джозеф
Пулітцер народився 10 квіт ня 1847 року
в міс ті Мако в Угорщині. 1864 року -
емігрував до США як найманець союзної
армії під час громадянської війни
Півночі й Півдня 1861—1865 рр. Після війни
переїхав у Сан-Луїз, де 1868 року влаштувався
репортером у німецькомовну газету
Westliche Роst, і вже через три роки став
співвласником цього видання. У 1869 році
його обрали до зако нодавчого органу
штату Міссурі. У 1982 році Пулітцер
переїздить до Нью-Йорку, де 1883 року
придбав ранкову газету World. Редакторський
талант Пулітцера дав змогу перетворити
World у головний нью-йоркський рупор
демократичної партії. Через чотири роки
нью-йоркська громадськість побачила
нове видання —
Evening World.
Методи, якими Пулітцер завойовував
читацький інтерес, досить прості й
водночас дієві. Він поєднував на сторінках
газет статті вручається
посмертно. Претенденти на премію не
можуть номінувати себе самі. Рішення
про висунення кандидатур приймає жур:
на основі подання різних організацій.
У 2011 році премія присуджена письменникові
і ілюстратору
з Австралії Шону Тану (1974
року наро дження). Він
створив близько двох десятків творів.
Центральними в його творчості вважаються
книги «Кролики»
1998 року,
для якої він створив картинки, а також
«Нічия річ»
і «Прибуття»
(які
він сам написав і проілюстрував. Твори
Тана перекладені десятками мов світу.
Гонкурівська
премія
Французька
літературна премія для відзначення
прозових творів французькою мовою, яка
вручається щорічно з 1903 року. її було
засновано за ініціативи та фінансової
підтримки братів Жуля та Едмона Гонкурів.
Завдяки великим коштам, які залишили
після себе брати, було організовано
академію, що носить їхнє ім'я. Сьогодні
до Гонкурівської академії входять
десять найвідоміших літераторів Франції,
кожний із який має один голос при
визначенні лауреата премії. Президент
академії, натомість, має два голоси.
Свого часу членами організації були
письменники А. Доде, Ж. Ренар, Ф. Еріа, Е.
Базен та інші. Матеріальна частина
Гонкурівської премії є символічною і
складає 10 євро, але при цьому премія
вважається однією з найпрестижніших і
висуває автора в аванґард французької
літератури та збільшує продажі його
книжок. Ґонкурівська премія може бути
присуджена автору лише раз за його
життя. Як курйоз, Ромен Гарі отримав
премію двічі, бо написав інший твір під
псевдонімом Еміля Ажара і не був
попередньо відомий під цим псевдонімом.
У 2011 році за роман «Карта і територія»
премії удостоївся Мішель Уельбек
(справжнє
прізвище — Тома; народився 1958 р.) —
письменник, поет, співак, сценарист,
кінорежисер. Один із найбільш читаних
у світі французьких авторів.
Премія імені
Йоганна Гете
Це найбільша
літературна нагорода Німеччини. Премія
Гете вручається кожні три роки 28 серпня
- в день народження класика німецької
літератури - і складає в грошовому
еквіваленті 50 тисяч євро. З часу заснування
в 1927 році її лауреатами були Герман
Гессе, Томас Манн, а також «батько»
психоаналізу Зигмунд Фрейд. 2011 року її
отримав сирійський поет Адоніс. Його
справжнє ім'я
- Алі
Ахмед Саід Есбер .
Алі Ахмад
Саїд, який має псевдонім Адоніс, народився
на півночі Сирії в 1930 році. У віці 26 років
він залишив батьківщину через політичні
переслідування. Зараз живе в Парижі,
однак продовжує писати арабською. Він
став першим араб ським автором, який
отримав німецьку літературну нагороду.
Поету її вручили за «космополітичну
творчість і внесок у світову літературу».
Премія
Х'юго (Г'юґо)
Літературна
премія в галузі наукової фантастики,
заснована в 1953 році. Названа на честь
Гернсбека Х'юґо — засновника першого
науково-
фантастичного
журналу «Захоплюючі історії». Премія
присуджується щорічно за найкращі твори
в жанрі фантастики та фентезі, опубліковані
англійською мовою в попередньому році.
Номінанти та переможці обираються за
результатами голосування зареєстрованих
учасників Всесвітнього конвенту
любителів фантастики (тому
премію вважають «читацькою»). Лауреатам
вручається статуетка, яка зображує
злітаючу ракету. У 2010 році у номінації
«Кращий роман» перемогли відразу дві
книги - «Зоряна дівчинка» Паоло Бачигалупі
і Чайни М'евіля. За обидва твори було
віддано однакову кількість голосів, що
за багатолітню історію премії відбувається
лише втретє. Серед інших лауреатів
«Х'юго» Чарльз Стросс із кращою новелою
«Раlimpsest;», Уїлл Макин- тош із оповіданням
«Вгіdеsісlе», Натан Паркер з кращим
повнометражним сценарієм «Мооп» та
інші автори. Всього було присуджено
премії в 15
номінаціях, у тому числі за кращий комікс
і кращий сценарій короткометражного
фільму. Спеціальний приз «Кращий новий
автор» дістався американській письменниці
Шенан Макгвайр.
Премія принца
Астурійського
Престижна
іспанська літературна премія вручається
за конкретний твір, а за загальний внесок
у літературу. Ця премія
- найпрестижніша в іспаномовному
світі, її навіть називають «іспанською
Нобелівською премією».
За традицією, вона вручається спадкоємцем
іспанського престолу. Премія принца
турійского присуджується у номінаціях:
культура, наука, техніка,
спорт, суспільна діяльність, уреатові
премії принца Астурійського, яка
вручається в адміністративному центрі
Астурії Ов'єдо, крім відповідних грамот
і зробленої за особливим замовленням
художником Жоаном Міро статуетки,
вручається грошова премія в розмірі 50
тисяч євро. Раніше її лауреатами стали:
Нобелівський лауреат німець Гюнтер
Грасс, також Нобелівський лауреат
іспанець Каміло Хосе Села, перуанський
письменник Варгас Льйоса та інші
видатні представники світової літератури.
Премія імені
Ганса Крістіана Андерсена
Міжнародна
премія, яку вручають за видатний внесок
у дитячу літературу найкращим письменникам
і художникам-ілюстраторам дитячої
книги. Організована 1958 року Міжнародним
комітетом із дитячої та юнацької
літератури ЮНЕСКО за рекомендацією
його засновника та першого президента,
видатного діяча світової дитячої
літератури Йєлли Лепман. Лауреатів
оголошують один раз на два роки. Премія
вручається 2 квітня, в день народження
видатного данського казкаря Ганса
Крістіана Андерсена. Для авторів дитячої
літератури премія Андерсена є
найпрестижнішою міжнародною нагородою.
Часто її називають Малою Нобелівською
премією. Найвищою та найпочеснішою з
трьох премій-нагород вважається Золота
медаль із профілем казкаря. її присуджують
найвизначні шим і прогресивнішим
майстрам у галузі дитячої книги та
вручають на конгресі Міжнародної ради
з дитячої книги (ІВВУ).
Серед
переможців - такі знані письменники, як
Марія Ґріпе, Джеймс Крюс, Сельма Лагерлеф,
Астрід Ліндгрен, Еріх Кестнер, Туве
Янссон, Джанні Родарі, Кетрін Патерсон.
Список лауреатів Нобелівської премії з літератури
1901–1910[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1901 |  | Сюллі-Прюдом (1839–1907) |  Франція | Французька | За видатні літературні достоїнства, високий ідеалізм, художню досконалість і незвичайне поєднання душевності й таланту | [8] |
| 1902 |  | Теодор Моммзен (1817–1903) |  Німецька імперія | Німецька | Видатному майстру історичної оповіді за монументальну працю«Римська історія» | [9] |
| 1903 |  | Б'єрнстьєрне Б'єрнсон (1832–1910) | .svg){kind=small} Норвегія | Норвезька | За благородну високу й різносторонню поезію, що завжди відрізнялася свіжістю натхнення й рідкісною чистотою духу | [10] |
| 1904 |  | Фредерик Містраль (1830–1914) | Франція | Окситанська | За свіжість і оригінальність поетичних творів, що правдиво відображають дух народу, а також за наукові роботи як провансальського філолога | [11] |
 | Хосе Ечеґарай-і-Ейсаґірре (1832–1916) | .svg){kind=small} Іспанія | Іспанська | За численні заслуги у відродженні традицій іспанської драми | ||
| 1905 |  | Генрик Сенкевич (1849–1916) |  Російська імперія | Польська | За видатні заслуги у сфері епосу | [12] |
| 1906 |  | Джозуе Кардуччі (1935–1907) | .svg){kind=small} Королівство Італія | Італійська | Не тільки за глибокі знання та критичний розум, але й перш за все за творчу енергію, свіжість стилю й ліричну силу, що характерна для його поетичних шедеврів | [13] |
| 1907 |  | Редьярд Кіплінг (1865–1936) |  Велика Британія | Англійська | За спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей та видатний талант оповідача | [14] |
| 1908 |  | Рудольф Крістоф Ойкен (1846–1926) | Німецька імперія | Німецька | За пошуки істини, проникливу силу думки, широкий світогляд, жвавість й переконливість, з якими він відстоював і розвивав ідеалістичну філософію | [15] |
| 1909 |  | Сельма Лагерлеф (1858–1940) |  Швеція | Шведська | Як данина високому ідеалізму, яскравій уяві й духовному проникненню, що вирізняють усі її твори | [16] |
| 1910 |  | Пауль Гейзе (1830–1914) | Німецька імперія | Німецька | За художність та ідеалізм, які він демонстрував протягом свого довгого й продуктивного творчого шляху в якості ліричного поета, драматурга, романіста та автора відомих усьому світові новел | [17] |
1911–1920[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1911 |  | Моріс Метерлінк (1862–1949) | .svg){kind=small} Бельгія | Французька | За багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відмічені багатою уявою та поетичною фантазією | [18] |
| 1912 |  | Гергарт Гауптман (1862–1946) | Німецька імперія | Німецька | Передусім на знак визнання плідної, всебічної й видатної діяльності в сфері драматичного мистецтва | [19] |
| 1913 |  | Рабіндранат Тагор (1861–1941) |  Британська Індія | Бенгальська Англійська | За глибоко емоційні, оригінальні й прекрасні вірші, в яких з винятковою майстерністю виражено його поетичне мислення, ща стало, за його власними словами, частиною літератури Заходу | [20] |
| 1914 | Не присуджувалася | [21] | ||||
| 1915 |  | Ромен Роллан (1866–1944) | Франція | Французька | За високий ідеалізм літературних творів, за співчуття та любов до істини, з якою він описує різні людські типажі | [22] |
| 1916 |  | Вернер фон Гейденстам (1859–1940) | Швеція | Шведська | На знак визнання його значення як представника нової епохи у світовій літературі | [23] |
| 1917 |  | Карл Адольф Г'єллеруп (1857–1919) |  Данія | Данська | За його різноманітну й багату поезію, натхненну високими ідеалами | [24] |
 | Генрік Понтоппідан (1857–1943) | Данія | Данська | За його правдивий опис сучасного життя в Данії | ||
| 1918 | Не присуджувалася | [25] | ||||
| 1919 |  | Карл Шпіттелер (1845–1924) |  Швейцарія | Німецька | За незрівнянний епос «Олімпійська весна» | [26] |
| 1920 |  | Кнут Гамсун (1859–1952) |  Норвегія | Норвезька | За його монументальну працю «Соки землі» | [27] |
1921–1930[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1921 |  | Анатоль Франс (1844–1924) | Франція | Французька | За блискучі літературні досягнення, відзначені вишуканістю стилю, глибоко вистражданим гуманізмом та істинно галльським темпераментом | [28] |
| 1922 |  | Хасінто Бенавенте (1866–1954) | Іспанія | Іспанська | За блискучу майстерність, з якою він продовжив славні традиції іспанської драми | [29] |
| 1923 |  | Вільям Батлер Єйтс (1865–1939) |  Ірландія | Англійська | За натхненну поетичну творчість, що передає у високохудожній формі національний дух | [30] |
| 1924 |  | Владислав Реймонт (1867–1925) |  Польща | Польська | За великий національний епос — роман «Селяни» | [31] |
| 1925 |  | Бернард Шоу (1856–1950) | Велика Британія | Англійська | За творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, що часто поєднується з винятковою поетичною красою | [32] |
| 1926 |  | Грація Деледда (1871–1936) | Королівство Італія | Італійська | За поетичні твори, в яких із пластичною ясністю описано життя її рідного острова, а також за глибину підходу до людських проблем загалом | [33] |
| 1927 |  | Анрі Бергсон (1859–1941) | Франція | Французька | На знак визнання його яскравих і життєствердних ідей, а також за ту виняткову майстерність, з якою ці ідеї було втілено | [34] |
| 1928 |  | Сігрід Унсет (1882–1949) | Норвегія | Норвезька | Передусім за її видатний опис скандинавського життя Середньовіччя | [35] |
| 1929 |  | Томас Манн (1875–1955) |  Німеччина | Німецька | Передусім за його великий роман «Будденброки», який став класикою сучасної літератури й популярність котрого невпинно зростає | [36] |
| 1930 |  | Сінклер Льюїс (1885–1951) |  США | Англійська | За потужне та виразне мистецтво оповіді та за рідкісне вміння з сатирою і гумором створювати нові типажі й характери | [37] |
1931–1940[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1931 |  | Ерік Аксель Карлфельдт (1864–1931) | Швеція | Шведська | За його поезію | [38] |
| 1932 |  | Джон Голсуорсі (1867–1933) | Велика Британія | Англійська | За високе мистецтво оповіді, вершиною якого є «Сага про Форсайтів» | [39] |
| 1933 |  | Іван Бунін (1870–1953) | без громадянства | Російська | За строгу майстерність, із якою він розвиває традиції російської класичної прози | [40] |
| 1934 |  | Луїджі Піранделло (1867–1936) | Королівство Італія | Італійська | За творчу сміливість і винахідливість у відродженні драматургічного й сценічного мистецтва | [41] |
| 1935 | Не присуджувалася | [42] | ||||
| 1936 |  | Юджин Гладстоун О'Ніл (1888–1953) | США | Англійська | За силу, правдивість і глибоку емоційність драматичних творів, що по-новому трактують жанр трагедії | [43] |
| 1937 |  | Роже Мартен дю Ґар (1881–1958) | Франція | Французька | За художню силу й правду в зображенні людини та найважливіших аспектів сучасного життя у циклі «Родина Тібо» | [44] |
| 1938 |  | Перл Бак (1892–1973) | США | Англійська | За її багатий і по-справжньому епічний опис селянського життя в Китаїта за її біографічні шедеври | [45] |
| 1939 |  | Франс Ееміль Сіланпяя (1888–1964) |  Фінляндія | Фінська | За його глибоке розуміння селянства своєї країни і вишукане мистецтво, з яким він зображував їхній спосіб життя та їхній зв'язок із природою | [46] |
| 1940 | Не присуджувалася | [47] | ||||
1941–1950[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1941 | Не присуджувалася | [48] | ||||
| 1942 | [49] | |||||
| 1943 | [50] | |||||
| 1944 |  | Йоганнес Вільгельм Єнсен (1873–1950) | Данія | Данська | За рідкісну силу й родючість поетичної уяви, що поєднується з інтелектуальною допитливістю та сміливістю і новизною творчого стилю | [51] |
| 1945 |  | Ґабріела Містраль (1889–1957) |  Чилі | Іспанська | За її ліричну поезію, наповнену потужними емоціями, що зробили її символом ідеалістичного прагнення всього латиноамериканського світу | [52] |
| 1946 |  | Герман Гессе (1877–1962) | Швейцарія | Німецька | За сміливість і проникливість у його творах, які є прикладом класичних гуманістичних ідеалів та високого художнього стилю | [53] |
| 1947 |  | Андре Жід (1869-1951) | Франція | Французька | За глибокі й художньо значущі твори, в яких людські проблеми представлено з безстрашною любов'ю до істини й глибокою психологічною проникливістю | [54] |
| 1948 |  | Томас Стернз Еліот (1888–1965) | Велика Британія | Англійська | За його видатний внесок в сучасну поезію | [55] |
| 1949 |  | Вільям Фолкнер (1897–1962) | США | Англійська | За його потужний художній внесок у сучасний американський роман | [56] |
| 1950 |  | Бертран Расселл (1872–1970) | Велика Британія | Англійська | На знак визнання його різноманітних і значимих творів, в яких він відстоює гуманістичні ідеали та свободу думки | [57] |
1951–1960[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1951 |  | Пер Лаґерквіст (1891–1974) | Швеція | Шведська | За художню силу й справжню незалежність духу, завдяки якій він прагне у своїй поезії віднайти відповіді на одвічні питання людства | [58] |
| 1952 | .jpg) | Франсуа Моріак (1885–1970) | Франція | Французька | За глибоке духовне прозріння й художню силу, з якою він у своїх романах зобразив драму людського життя | [59] |
| 1953 |  | Вінстон Черчилль (1874–1965) | Велика Британія | Англійська | За неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності | [60] |
| 1954 |  | Ернест Хемінгуей (1899–1961) | США | Англійська | За його майстерність у мистецтві оповіді, яку він продемонстрував у повісті «Старий і море» і той вплив, який він справив на сучасний стиль | [61] |
| 1955 |  | Галдор Лакснесс (1902–1998) |  Ісландія | Ісландська | За його яскраву силу епічного оповідання, що відродила ісландську літературу | [62] |
| 1956 |  | Хуан Рамон Хіменес (1881–1958) | .svg){kind=small} Іспанія | Іспанська | За ліричну поезію, зразок високого духу і художньої чистоти в іспанській поезії | [63] |
| 1957 |  | Альбер Камю (1913–1960) | Франція | Французька | За його важливі літературні роботи, які чітко й серйозно висвітлюють проблеми людської совісті в наш час | [64] |
| 1958 |  | Борис Пастернак (1890–1960) |  СРСР | Російська | За значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій великого російського епічного роману | [65] |
| 1959 |  | Сальваторе Квазімодо (1901–1968) |  Італія | Італійська | За його ліричну поезію, що висловлює трагічний досвід життя у наш час | [66] |
| 1960 |  | Сен-Жон Перс (1887–1975) | Франція | Французька | За образність його поезії, що зображує умови нашого життя | [67] |
1961–1970[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1961 |  | Іво Андрич (1892–1975) |  Югославія | Сербохорватська | За силу, з якою він простежив тему долі людини крізь долю її країни | [68] |
| 1962 |  | Джон Стейнбек (1902–1968) |  США | Англійська | За реалістичний і поетичний дар, що поєднується з м'яким гумором і гострим соціальним сприйняттям | [69] |
| 1963 |  | Йоргос Сеферіс (1900–1971) | .svg){kind=small} Королівство Греція | Грецька | За його видатні ліричні твори, натхненні глибоким почуттям елліністичного світу культури | [70] |
| 1964 |  | Жан-Поль Сартр (1905–1980) | Франція | Французька | За його багату на ідеї й наповнену духом свободи творчість, що має надзвичайний вплив на наш час | [71] |
| 1965 |  | Михайло Шолохов (1905–1984) | СРСР | Російська | За художню силу й цілісність епосу про дінське козацтво в переломний для Росії час | [72] |
| 1966 |  | Шмуель Йосеф Аґнон (1888–1970) |  Ізраїль | Іврит | За глибоко оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами | [73] |
 | Неллі Закс (1891–1970) | Швеція | Німецька | За її видатні ліричні та драматичні твори, що досліджують долю єврейського народу | ||
| 1967 |  | Міґель Анхель Астуріас (1899-1974) |  Гватемала | Іспанська | За яскраві творчі досягнення, в основі яких лежить інтерес до звичаїв і традицій індіанців Латинської Америки | [74] |
| 1968 |  | Ясунарі Кавабата (1899–1972) |  Японія | Японська | За його майстерність оповіді, за допомогою якого він із великою чуттєвістю зображує сутність японського духу | [75] |
| 1969 |  | Семюел Беккет (1906–1989) | Ірландія | Англійська Французька | За його новаторські драматичні й прозові твори, в яких трагізм сучасної людини стає її тріумфом | [76] |
| 1970 |  | Олександр Солженіцин (1918–2008) | СРСР | Російська | За силу епічних оповідань, у яких він дотримується традицій російської літератури | [77] |
1971–1980[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1971 |  | Пабло Неруда (1904–1973) | Чилі | Іспанська | За поезію, яка з надприродною силою втілила у собі долю і мрії цілого континенту | [78] |
| 1972 |  | Генріх Белль (1917–1985) | Західна Німеччина | Німецька | За творчість, у якій поєднано широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яке стало вагомим внеском у відродження німецької літератури | [79] |
| 1973 |  | Патрік Вайт (1912–1990) |  Австралія | Англійська | За його епічне й психологічне мистецтво оповіді, завдяки якому було відкрито новий літературний материк | [80] |
| 1974 |  | Ейвінд Юнсон (1900–1976) | Швеція | Шведська | За розповідне мистецтво, що розтинає простір і час, служачи свободі | [81] |
 | Гаррі Мартінсон (1904–1978) | Швеція | Шведська | За творчість, у якій є все — від краплі роси до космосу | ||
| 1975 |  | Еудженіо Монтале (1896–1981) | Італія | Італійська | За досягнення в поезії, яка вирізняється величезною проникливістю та вираженням поглядів на життя, повністю позбавленого ілюзій | [82] |
| 1976 |  | Сол Беллоу (1915–2005) | США | Англійська | За людське розуміння і тонкий аналіз сучасної культури, які поєднані у його творах | [83] |
| 1977 |  | Вісенте Алейксандре (1898–1984) | .svg){kind=small} Іспанія | Іспанська | За його поетичні твори, що висвітлюють стан людини у космосі й сучасному суспільстві та водночас відновлюють традиції іспанської поезії в міжвоєнний період | [84] |
| 1978 |  | Ісаак Башевіс Зінґер (1904–1991) | США | Їдиш | За емоційне мистецтво оповіді, що, йдучи своїм корінням у польсько-єврейські культурні традиції, підіймає вічні питання | [85] |
| 1979 |  | Одіссеас Елітіс (1911–1996) |  Греція | Грецька | За його поезію, яка на тлі грецьких традицій зображує чуттєву силу й боротьбу людини за свободу і творчість | [86] |
| 1980 |  | Чеслав Мілош (1911–2004) | Польща США | Польська | Хто передбачав незахищенність людини у світі, наповненому конфліктів | [87] |
1981–1990[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1981 |  | Еліас Канетті (1905–1994) | США | Німецька | За оповідання, яким притаманний широкий світогляд, багатство ідей і художня сила | [88] |
| 1982 |  | Габрієль Гарсія Маркес (1927–2014) |  Колумбія | Іспанська | За романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, зображують життя і конфлікти всього континенту | [89] |
| 1983 |  | Вільям Голдінг (1911–1993) | Велика Британія | Англійська | За його романи, що висвітлюють життя людини у сучасному світі | [90] |
| 1984 |  | Ярослав Сайферт (1901–1986) |  Чехословаччина | Чеська | За його поезію, наповнену свіжістю, винахідливістю та багатими образами, яка є втіленням вільного духу та різнобічності людини | [91] |
| 1985 |  | Клод Сімон (1913–2005) | Франція | Французька | Хто у своїх романах поєднав образ поета-художника з поглибленим розумінням часу у зображенні людських умов | [92] |
| 1986 | .jpg) | Воле Шоїнка (нар. 1934) |  Нігерія | Англійська | За створення театру величезної культурної перспективи й поезії | [93] |
| 1987 |  | Йосип Бродський (1940–1996) | США | Англійська Російська | За авторську всеосяжність, насичену ясністю думок і поетичністю | [94] |
| 1988 |  | Наґіб Махфуз (1911–2006) |  Єгипет | Арабська | За реалізм і багатство відтінків арабської оповіді, що має значення для всього людства | [95] |
| 1989 |  | Каміло Хосе Села (1916–2002) |  Іспанія | Іспанська | За виразну й потужну прозу, що співчутливо й зворушливо описує людські слабкості | [96] |
| 1990 |  | Октавіо Пас (1914–1998) |  Мексика | Іспанська | За упереджені всеосяжні твори, позначені почуттєвим інтелектом і гуманістичною цілісністю | [97] |
1991–2000[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1991 |  | Надін Гордімер (нар. 1923) |  Південна Африка | Англійська | Хто своїм прекрасним епосом принесла величезну користь людству | [98] |
| 1992 |  | Дерек Волкотт (нар. 1930) |  Сент-Люсія | Англійська | За яскраву поетичну творчість, ноповнену історизмом, що є результатом відданості культурі у всій її різноманітності | [99] |
| 1993 |  | Тоні Моррісон (нар. 1931) | США | Англійська | Хто у своїх наповнених мріями і поезією романах зобразила важливий аспект американської реальності | [100] |
| 1994 |  | Кендзабуро Ое (нар. 1935) | Японія | Японська | Хто поетичною силою створив уявний світ, в якому життя і міф проявляються у вигляді картини скрутного життя людини | [101] |
| 1995 |  | Шеймас Гіні (1939-2013) | Ірландія | Англійська | За ліричну красу й етичну глибину поезії, що відкриває перед нами дивовижні будні й повертає до життя минуле | [102] |
| 1996 | .jpg) | Віслава Шимборська (1923–2012) | Польща | Польська | За поезію, що з іронічною точністю зображує історичні та біологічні явища в контексті реальності людства | [103] |
| 1997 |  | Даріо Фо (нар. 1926) | Італія | Італійська | Хто, наслідуючи середньовічних блазнів, картає владу, відстоюючи честь пригноблених | [104] |
| 1998 |  | Жозе Сарамаґо (1922–2010) |  Португалія | Португальська | Хто за допомогою притч, наповнених уявою, співчуттям та іронією, дає можливість осягнути ілюзорну реальність | [105] |
| 1999 |  | Гюнтер Грасс (нар. 1927) | Німеччина | Німецька | Чиї пустотливі чорні байки змальовують забуте обличчя історії | [106] |
| 2000 |  | Гао Сінцзянь (нар. 1940) | Франція | Китайська | За твори всесвітнього значення, просякнуті гіркотою за становище людини у сучасному світі, що відкривають нові можливості для китайського роману та драми | [107] |
2001–2010[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2001 | | Відьядхар Сураджпрасад Найпол (нар. 1932) | Велика Британія | Англійська | За поєднання проникливої оповіді та дослідження у творах, що змушують нас замислитися про речі, які зазвичай не обговорюють | [108] |
| 2002 | _Hungarian_writer_II._by_Csaba_Segesv%C3%A1ri.JPG){kind=small} | Імре Кертес (нар. 1929) |  Угорщина | Угорська | За опис досвіду боротьби індивіда проти варварського деспотизму історії | [109] |
| 2003 |  | Джон Максвелл Кутзее (нар. 1940) |  Південна Африка | Англійська | Хто в незліченних образах зображує дивну участь аутсайдерів | [110] |
| 2004 |  | Ельфріде Єлінек (нар. 1946) |  Австрія | Німецька | За музичний потік голосів у романах і п'єсах, які з надзвичайним лінгвістичним запалом розкривають абсурдність соціальних кліше та їхньої поневолюючої сили | [111] |
| 2005 |  | Гарольд Пінтер (1930–2008) | Велика Британія | Англійська | Хто в своїх п'єсах відкриває прірву, що лежить під метушнею повсякденность, і вдерається у катівні песимізму | [112] |
| 2006 |  | Орхан Памук (нар. 1952) |  Туреччина | Турецька | Хто у пошуках меланхолійної душі рідного міста знайшов нові символи для зіткнення і переплетення культур | [113] |
| 2007 | .jpg) | Доріс Лессінг (1919–2013) | Велика Британія | Англійська | Хто оповідає про досвід жінок, зі скептицизмом, пристрастю і пророчої силою розглядає розділену цивілізацію | [114] |
| 2008 |  | Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо (нар. 1940) | Франція | Французька | Автор нових напрямів, поетичних пригод, чуттєвих захоплень, дослідник людства поза межами правлячої цивілізації | [115] |
| 2009 |  | Герта Мюллер (нар. 1953) | Німеччина | Німецька | Хто із зосередженістю в поезії і щирістю в прозі описує життя знедолених | [116] |
| 2010 |  | Маріо Варґас Льйоса (нар. 1936) |  Перу Іспанія | Іспанська | За детальний опис структури влади і за яскраве зображення повсталого, що бореться, але зазнає поразки | [117] |
2011–2020[ред. • ред. код]
| Рік | Портрет | Ім'я | Країна | Мова | Обґрунтування | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2011 |  | Томас Транстремер (нар. 1931) | Швеція | Шведська | За стислі та прозорі образи, що дали читачам змогу по-новому поглянути на реальний світ | [118] |
| 2012 |  | Мо Янь (нар. 1955) |  КНР | Китайська | За галюциногенний реалізм, що поєднується з народними казками, історією та сучасністю | [119] |
| 2013 | | Еліс Манро (нар. 1931) |  Канада | Англійська | Майстер сучасного оповідання | [120] |
| 2014 | | Патрік Модіано (нар. 1945) | Франція | Французька | За мистецтво пам'яті, з яким він розкриває найбільш невловне в людській долі й показує життя в окупації |
Немає коментарів:
Дописати коментар