середа, 3 листопада 2021 р.

«Я хочу, щоб люди змінювалися всередині!» (Ірен Роздобудько)

 




Однією з найяскравіших сторінок сучасної літератури є творчість Ірен Роздобудьмо, найпопулярнішої української письменниці й журналістки, майстрині сценарної фільмографії та переможниці багатьох літературних конкурсів. Ірен Роздобудько пише про людей і для людей, тому кожна книга авторки пронизана життєвим сенсом та мораллю. Її твори - це своєрідний колаж, оригінальне поєднання цікавих тематичних ракурсів та різних жанровостильових характеристик, символічних образів та глибоких підтекстів. 

«Я хочу, щоб люди змінювалися всередині!» (Ірен Роздобудько)

 Ірен Роздобудько, яка народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку, з дитинства відчувала у собі потребу в естетиці та мистецтві: «я «хворію» на записування думок з… шести років. Голоси і герої мучать і не полишають мене не на мить. Мета творчості таких ненормальних, як я, дуже гарно сформульована в вірші Ліни Василівни Костенко: «Зискуй сказать поблідлими вустами хоч кілька людям необхідним слів»».

 1980 року Ірен вступила до Київського національного університету, де вивчала журналістику. Коли прийшов час закінчувати університет, Ірен Роздобудько почала шукати своє призначення та одне за одним змінювати місця роботи. З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості». Працювала телеграфісткою на ТАРС-РАТАУ, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, дикторкою на радіо, коректором, редактором, журналісткою, кореспондентом на двох центральних телеканалах, заступником головного редактора у популярному журналі “Наталі”, а також була головним редактором журналу «Караван історій. Україна». Довелось їй працювати і офіціанткою у ресторані, і  цирковим шпрехшталмейстером, і Снігуронькою на дитячих новорічних заходах, і кіномеханіком у відеосалоні — в усіх цих амплуа  спробувала себе.          Ірен Роздобудько, поки не пов’язала своє подальше життя з літературою. Лише у 2000 році почали з’являтися  книги. « Я не люблю слово “успіх”… Якщо вже вживати це слово – то хай його кажуть інші. Я народилася в Донецьку, пишу давно, з дитинства – це моя дорога, моє божевілля. Я знала, що так буде – тільки дуже боялася виходити на публіку. Тому у  мене дуже пізній дебют із книжкою на конкурсі “Коронація слова” 2000 року.»  Письменницький дебют Ірен Роздобудько пов’язаний з виходом детективного роману “Пастка для жар-птиці“. Ця подія посприяла тому, що ім’я авторки стало відомим серед широкої публіки. Твір здобув другу нагороду на конкурсі “Коронація слова”. З цього моменту почалася впевнена хода літературним шляхом Ірен Роздобудько. 

Книги «Ескорт у смерть» (2002, 2007), «Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005), «Ґудзик» (2005, 2011) вже за традицією були позитивно сприйняті і читачами, і критиками. До речі, останній вказаний роман, але не останній в доробку авторки, приніс їй перемогу в “Коронації слова” 2005 року. Цей твір перекладено російською та англійською мовами, а 2008 року з’явилася художня кінокартина “Ґудзик”, знята за мотивами роману. Ірен Роздобудько (книги її дотепер регулярно презентуються в Україні) пише не тільки прозу, але й поезію.

 Потужність та різноплановість літературного таланту мисткині справді вражають. Теми та жанри її творів є дуже різними – від детективних  романів і до психологічних драм. Цікавим є і те, що проза письменниці є сучасною, не позбавленою постмодерних віянь. Наприклад, у творі «Шості двері» читач перебуває у атмосфері нагромадження художніх деталей, паралельних дійсностей, екзистенційного пошуку. Ірен Віталіївна не забуває і про юних читачів. Книги «Життя видатних дітей», «Коли оживають ляльки» відразу завоювали прихильність серед дітей і їхніх батьків. «Я завжди пишу лише «для душі». Але варто додати – в тому числі і для душі читачів. Як це пояснити? Звісно, зараз кожна освічена людина «на початковій стадії» може написати твір «Як я провів літо» – і написати досить вправно. Так, що надрукують. І, можливо, ніхто й не відрізнить фальшиву річ від написаної душею і кров‘ю. Але секрет в тому, що «поганий письменник пише про себе, а добрий – про інших». 

І це одразу видно. Я це завжди пам‘ятаю, як аксіому: писати про інших, як про себе – і навпаки», – ділиться своїми думками Ірен Віталіївна. Ірен – рідкісний приклад письменника, котрий не обмежує себе рамками одного стилю чи жанру: «Я не замислююсь над жанрами. Мені взагалі здається, що працювати в одному жанрі – це якесь ремісництво і обмеження. Зараз на мене валиться «фентезі», але дуже реалістичне, життєве, «фентезі», як метафора. А після того – вже знаю! – буде щось історичне. І ніхто мені не заборонить бути такою всеїдною і жадібною до всього нового!». Автор з дитинства була російськомовною, в кінці 80-х почала говорити українською. 

Ірен Роздобудько – автор ілюстрацій і до своїх книг, і до книг Лариси Масенко, Елеонора Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій. Розповідає про себе:  «Адже більшість моїх книжок ілюстровані мною ж. І подарунковий том «Останнього ескорту в пастку» також. Я не художник! Я малюю для себе – тушшю. І ці малюнки, швидше за все, є своєрідною терапією чи переключенням уваги. Але сталося так, що останнім часом у мене відбулося дві виставки, і видавці їх беруть , як ілюстрації до моїх книжок. «Сам п’ю, сам гуляю…» – це називається.  У мене в житті є ще багато цілковито несерйозних речей, на які, як вважає один наш друг-режисер, я розпорошуюсь: маю купу вишивки бісером, знімаю в домашніх умовах мультфільми, вирізаю колажі (один з них на обкладинці того ж «Останнього ескорту..»), хочу зняти свій документальний фільм. Це все – хобі. А, наскільки воно серйозне – покаже час. Принаймні, з усім цим я нікуди не лізу і знаю своє місце: хобі є хобі.» 

 Ірен Роздобудько – успішний український письменник, в  арсеналі якого і  книжки, деякі з них – для дітей, і кіносценарії. «… в кожному творі в тій чи іншій спосіб я кажу: «Життя – одне, воно – коротке, кінець – єдиний для всіх. А тому – живіть, а не пристосовуйтесь. І – думайте, що і навіщо ви робите»».












Шевченківська премія оголосила претендентів 2022 року

 

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка завершив прийом документів і творів, що представлені на здобуття премії 2022 року. Перелік претендентів оприлюднили на сайті Комітету.

Номінація «Література»

  • Тимур і Олена Литовченки з художньою історичною епопєю «101 рік України»;
  • Микола Тютюнник з історичним віршованим романом «Іван Сірко»;
  • Геннадій Щипківський з романом-трилогією «Товтри»;
  • Ольга Воробйова з романом «Хирург от Бога»;
  • Маркіян Камиш зі збіркою «Оформляндія. Чормет. Ряска»;
  • Михайло Пасічник з тритомником поезій «Двовійна. Щоденники спротиву»;
  • Світлана Антонишин з книжкою поезій «ПервоСвіт»;
  • Олесь Воля з двотомником «Безкровна війна»;
  • Микола Павленко з дилогією «Холодноярські тризуби або Пригоди Якоба Штофке в Україні», «Хочу спокою, світла, миру і добра»;
  • Надія Ковалик з романом «Люба для любові…»;
  • Микола Ремньов з книжкою «Двійник»;
  • Олександр Гордон з книжкою віршів «Площа поезії»;
  • Володимир Аренєв з повістю-фантазією «Заклятий меч, або Голос крові»;
  • Віктор Терен з книжкою «Рівняння Бога і тріснуті окуляри»;
  • Володимир Єшкілєв з романами «Унія», «Каїн»;
  • Неля Шейко-Медведєва з книжкою віршів та оповідань «Дороги камени»;
  • Олександр Гунько з книжкою поезій «Квантова нереальність»;
  • Тамара Горіха Зерня з романом «Доця»;
  • Андрій Гудима з романом-епопеєю «Україна – це доля»;
  • Віталій Запека з романом «Абсурд»;
  • Юрій Іздрик з поетичною збіркою «Інші речі»;
  • Валерій Ананьєв з романом «Сліди на дорозі»;
  • Сергій Осока з книжкою прози «Три лини для Марії»;
  • Борис Херсонський зі збірками поезій «Вклонитися дереву», «Сталіна не було», «Будемо теплом і попелом»;
  • Дара Корній з серією книжок «Чарівні істоти українського міфу» («Духи природи», «Домашні духи», «Духи-шкідники»).

Номінація «Літературознавство і мистецтвознавство»:

 

  • Галина Скляренко з книжами «Українські художники: з відлиги до Незалежності», «Нова українська скульптура»;
  • Аліса Ложкіна з книжкою «Перманентна революція. Мистецтво України ХХ-ХХІ ст..»;
  • Олена Кашуба-Вольвач з виставковим проєктом «Олександр Богомазов: творча лабораторія»;
  • Дмитро Горбачов з книжкою «Лицарі голодного ренесансу»;
  • Микола Ільницький з книжкою «Читаючи, перечитуючи…Літературознавчі статті, портрети, роздуми»;
  • Тарас Лютий з книжкою есеїв «Двійник. Про природу дублювання і множинності».


 Номінація «Публіцистика і журналістика»:

 

  • Анатолій Шкуліпа з нарисом «Де гуляв козак Пручай»;
  • Олег Романчук з книжкою «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи»;
  • Андрій Пучков з книжками «Між навігаційними щоглами: Профілі українських мистецтвознавців (архітектура і візуальне мистецтво)», «Візантійські склепіння Юліана Кулаковського: Київські контексти», «Тривкий тролінг трикстера: Метадраматургія Олександра Корнійчука»;
  • Олександр Панченко з книжкою «Полтавська діаспора. Велика енциклопедія. Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. – Українці, московіти, євреї…»;
  • Андрій Бондар з книжкою есеїв «Ласощі для Медора»;
  • Вадим Вітковський і Михайло Каменюк з історичними книжками «Борівка. Boriwka», «Івча: доля, історія, люди», «Григорівка. Красуня, що народилася на морському дні»,«Розкошівський скарб», «Закриниччя.Човновиця»;
  • Костянтин Родик з книжкою «Сізіф XX. Книжка vs політика»;
  • Ніна Саєнко з книжкою «Пам’ять року. Епістолярії родини Саєнків»;
  • Петро Кононенко з книжкою «Сто літ – сто доріг… Україна та українознавство: зародження – розстріли – воскресіння»;
  • Микола Рябчук з книжкою «Лексикон націоналіста та інші есеї».

 

Зараз на сайті премії перелічені ті, хто бере участь у першому з трьох турів конкурсного відбору. Під час наступних турів члени комітету відбиратимуть номінантів, скорочуючи їх списки. Лауреатів оголосять 9 березня, на день народження Тараса Шевченка.

Джерело: https://chytomo.com/shevchenkivska-premiia-oholosyla-pretendentiv-2022-roku/

понеділок, 1 листопада 2021 р.

ЛАУРЕАТИ КОНКУРСУ «ГРАНД КОРОНАЦІЯ» І ВІДЗНАКИ «ЗОЛОТІ ПИСЬМЕННИКИ УКРАЇНИ»

 


Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців конкурсу «Гранд Коронація» та лауреатів відзнаки «Золоті письменники України», повідомляє Укрінформ.

Авторів та їхні твори назвали під час онлайн-церемонії 30 жовтня співзасновники «Коронації слова» Тетяна та Юрій Логуші.

Відзнаками «Золоті письменники України» відзначені Любов Відутa, Дарина Гнатко (Юлія Іргізова), Наталя Гурницька, Олександр Есаулов, Еліна Заржицька, Ірена Карпа, Олена Печорна (Олена Сердюк), Юрій Шевчук (США), Любов Яковенко.

Як зауважили Тетяна та Юрій Логуші, пандемія вплинула не тільки на наше життя, а й дещо змінила сам формат конкурсу.

«Деякі твори надіслані на конкурс, вже надруковано. На це є важлива причина: адже видавництва мали можливість презентувати ці книги на книжкових виставках. Сподіваємося, і автори, і читачі розуміють, наскільки це важливо для автора і книги. Тому цього разу ми вирішили розділити твори, надіслані на конкурс, на дві частини: ті, які вже вийшли друком за той час, поки тривав конкурс; і ті твори, котрі ще не видані. На голосуванні обрано двох лауреатів: переможця виданих творів і переможця рукописів», – зазначили вони.

Тож переможцями конкурсу «Гранд Коронація» у категорії «Твори для дорослих» у номінації «Романи» стали переможці виданих романів:

Переможці рукописів:

Спецвідзнаки отримали:

Номінація «Пісенна лірика»:

Спецвідзнака за захопливе занурення в історію Києва» від ГО «Культурний фонд Київщини» – твір «Сів спочити до вогнища Кий» Богдан Щеглюк; Спецвідзнака за найкращу патріотичну збірку – «Кує зозуля на калині» Антоніна Листопад.

Номінація «П’єси»:

Спецвідзнаки:

Номінація «Кіносценарії». Дві перші премії отримали твори двох категорій – рукопис та фільм, який у виробництві:

Спецвідзнаки:

Переможцями конкурсу «Гранд Коронація» в категорії «Твори для дітей та молоді» стали:

Номінація «П’єси»:

Номінація «Пісенна лірика»:

Спецвідзнаки:

Номінація «Кіносценарії». Спецвідзнака від Київського університету імені Бориса Грінченка «За найкращий кіносценарій для молоді» – «Міаре» Наталія Дев’ятко (м. Дніпро).

Анімаційні сценарії:

Повнометражні кіносценарії:

Номінація «Повісті»:

Спецвідзнаки:

Нагадаємо, що «Гранд Коронація» – це конкурс, який заснували в межах «Коронації слова» Тетяна та Юрій Логуші. У конкурсі змагаються переможці — лауреати перших премій у номінаціях «Романи», «П’єси», «Кіносценарії» та «Проза для дітей». Вперше Гранд Коронація слова була проведена у 2010 році.

«Золоті письменники України» – українська літературна відзнака, започаткована у 2012 році. Вручається українським письменникам-романістам, які видали твори українською або в перекладі українською мовою у форматі паперової книжки сукупним накладом понад 100 тис. примірників за період від початку 2000-го року до теперішнього часу. У 2012 та 2013 роках відзнака вручалася на окремій церемонії нагородження, з 2015 року вручається під час церемонії народження переможців «Коронація слова». Нагороду заснували Тетяна та Юрій Логуші у 2012 році. За словами Тетяни та Юрія, на започаткування нової нагороди їх надихнула «золота авторка» «Коронації слова» Люко Дашвар, сукупний наклад творів якої перевищив сто тисяч на той час.

Джерело: https://pravdatut.ua/news/60615