Майбутня письменниця народилась у родині Джеймса та Лорі
Маккалоу в місті Веллінгтон. По материнській лінії предки Маккалоу походили з
полінезійського племені маорі. Австралійка з дитинства захоплювалась художньою
літературою та малюванням, а також віршувала. За молоді роки Маккалоу
студіювала в Університеті Сіднея на факультеті нейропсихології, торуючи свій
шлях у медицині за порадою батька. По закінченню навчання в університеті та
здобувши диплом лікарки-нейропсихологині, Маккалоу влаштовується до
Королівської лікарні Північного узбережжя.
У 1963 році вона переїжджає до Лондона, а з 1967 року до США. Займається
науково-викладацькою діяльністю на факультеті нейропсихології Єльської медичної
школи при Єльському університеті. Поєднує роботу за фахом із письменством,
опубліковуючи свої перші твори, один з яких «Ті, що співають у терні» здобув
найширшого визнання. Наприкінці 1970-х рр. письменниця переїжджає до Норфолку,
де одружується та продовжує займатися письменницькою діяльністю до завершення
життєвого шляху у 2015 році.
Мері запросила Тіма попрацювати у неї в саду. Здавалося б, це початок класичного пристрасного роману між чоловіком та жінкою. Але цих стосунків не мало бути. Бо Мері — сорокап’ятирічна «стара діва», яка ніколи не знала кохання, а Тім - молодий хлопець із вродою античного бога. Щоправда, він має обмежені розумові здібності. Та саме ця дитяча наївність зачаровує Мері. Містечком шириться поговір: дурник і старушенція закохалися одне в одного. Родичі розгнівані та готові до рішучих заходів. Але право на кохання та щастя має кожен. Чи не так?.
Немає коментарів:
Дописати коментар