Юлія Чернієнко, письменниця, дебютувала підлітковою повістю «Помста»
За сюжетом – дівчинка Міра в жилетці з вибухівкою зачиняє двері класу на ключ, щоб напередодні випускного винести всім однокласникам вирок за роки знущань з неї. Героїня потерпала від кривдників так довго, що зважилася на радикальний крок. Чи натисне вона на кнопку детонатора – те, що тримає читача в напрузі.
На запитання, чи дозволила б Мірі, якби вона існувала насправді, повторити вчинок, описаний у книжці, письменниця однозначно заперечує:
«Якби я зустріла Міру в реальному житті, то стала би для неї подругою. Думаю, завдяки нашій дружбі допомогла б їй усвідомити свою цінність, навести лад у своїх думках і подолати ізоляцію, в якій вона опинилася. Вчинити так, як вона – не змогла б. І не через слабохарактерність, як можна подумати. Мене б спинили власні моральні принципи. На місці Міри я б, перш за все, розібралася в собі. Доклала б усіх зусиль, щоб стати настільки внутрішньо сильною особистістю, що було б чхати на шпильки й знущання однокласників. І все ж таки постаралася б знайти друзів – якщо не серед однолітків, то серед дорослих.Підліткова література нині саме розвивається, але «Помста» не була історією на замовлення. На жаль чи на щастя – я не та авторка, яка керується технічними завданнями. Герої приходять у моє життя й переходять у книжкове. А я – місточок, завдяки якому це стає можливим. Зі свого досвіду роботи бібліотекаркою впевнено кажу: книги мають терапевтичний ефект. Одним вони допомагають уникнути несприятливих ситуацій, іншим – впоратися з наслідками травматичних досвідів».
Немає коментарів:
Дописати коментар