Сезон спогадів про другу половину українського ХХ століття триває. Чергова книжка мемуарів вийшла у видавництві «Смолоскип» (для нього така тематика – майже профільна) – це «Коловорот» Миколи Плахотнюка, помітного учасника дисидентського, шістдесятницького руху, жертви радянської каральної психіатрії, нині завідувача Музею шістдесятництва.
Книжка складається з кількох блоків. Перший – розповіді Миколи Плахотнюка про своє дитинство та рідне село на півдні Київщини, а також про навчання в Київському медичному інституті, про лікарську працю в різних містах України, яку регулярно переривали переслідування з боку влади. Тут читач зустріне найбільше побутових деталей, цікавих настроєвих, «атмосферних» спостережень – тобто саме того, що найбільше після конкретного фактажу викликає зазвичай інтерес у мемуарах із будь-якої історичної епохи чи середовища. Тут же пояснюється й назва книжки – вона апелює не до життєвого виру, а до слова «коловорот», яке означає вхід до села, ворота на його межі.
До другого блоку ввійшли тексти Плахотнюка 1970-х років, котрі були тоді надруковані в нелегальному журналі «Український вісник», редагованому В’ячеславом Чорноволом (до речі, цікавий збіг: його сестра, Валентина Чорновіл – дружина Миколи Плахотнюка, вона ж виступила упорядником цієї книжки). Це переважно гостро критичні реакції на радянські суспільні реалії. Особливо часто автор приділяє увагу проблемі дискримінації української мови. Тому статті з цього розділу певною мірою зберігають актуальність і злободенність, а не лише історично-архівну цінність.
Третій великий блок – переважно портретні нариси різних людей, що з ними Миколі Плахотнюку довелося зустрітися під час дисидентської боротьби, під час відвідин української громади в Америці тощо. Тут можна прочитати як про дуже відомих, хрестоматійних діячів на зразок Василя Стуса чи про помітні події, як-от громадські протести 22 травня 1967 року в Києві, так і про малознаних діячів, менш помітні випадки.
І нарешті остання частина – документальна історія численних спроб створення вже в незалежній Україні Музею шістдесятництва. Цікава колекція звернень до різних державних структур і політиків-патріотів, а також їхніх відписок. Боротьба Плахотнюка завершилася перемогою аж у 2012 році.
Книжка «Коловорот» не ввійде до числа найбільш масштабних і структурованих мемуарів. Її роль і значення інші – передати дух доби та конкретні, щоденні вчинки її «мешканців», їхні риси. Що характерно, змальовуючи своїх сучасників, Микола Плахотнюк загалом зумів уникнути як спокуси всіх «судити», так і навпаки, спокуси все загладити. Його герої живі, а відтак краще надаються до осмислення.
Олег Коцарев
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/27097/
Немає коментарів:
Дописати коментар