Є люди, котрі роблять для розвитку й утвердження своєї
культури стільки, скільки під силу, мабуть, лише науковій інституції. Вже
багато років доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський, людина
енциклопедичних знань і дивовижної віри в свій народ, затято, часто по крихтах,
вишукує відомості про забутих, маловідомих або й зовсім невідомих навіть
багатьом фахівцям учених, народжених українською землею. А відтак не менш
наполегливо шукає кошти для видання книжок. Не бідкається, не нарікає, просто
робить те, що вважає нагальним для утвердження української нації. Бо
переконаний — відсутність історичної пам’яті наша найбільша проблема. Бо якщо
не знаємо, хто ми, не поважаємо себе, чи варто сподіватися, що хтось поважатиме
нас?
Нещодавно побачив світ третій том його серії «Нехай не гасне
світ науки», що містить понад півсотні нарисів про народжених на нашій землі,
за висловом автора, «велетів розуму людського», котрі залишили помітний слід в
історії світової науки й культури. Настійний науковий пошук професора
Шендеровського повернув із забуття плеяду обдарованих наших земляків, чиї імена,
досягнення, а головне — приналежність до України замовчувалися багато років.
Василь Шендеровський намагався знайти вчених, нехай і не
українців за походженням, але тих, що були народжені на українській землі.
Скажімо, Нобелівський лауреат Роальд Гофман, родом зі Львівщини, щораз дякує
українцям, які врятували його від смерті в часи Другої світової, та вважає
Україну своєю обітованою землею.
Думка про створення відеоряду про відомих українських
вчених, як висловлюється Василь Шендеровський, «мучить» його вже давно. Завдяки
невсипущій енергії професора світ уже побачили фільми про знаного фізика
Олександра Смакулу, автора ключових відкриттів у царині оптики та вирощування
монокристалів, епідеміолога Дмитра Заболотного, археолога зі світовим ім’ям
Івана Борковського, епідеміолога Івана Горбачевського, котрий понад 30 років
викладав у Карловому університеті в Празі та певний час обіймав посаду ректора.
Нині до виходу готується картина про мікробіолога Сергія Виноградського.
Наполегливий пошук автора повернув в Україну імена вчених,
чиї досягнення замовчувалися багато років
Та й новий, третій
том на якій сторінці хоч розгорнеш — всюди постаті, котрі ще чекають окремих
∂рунтовних досліджень: Георгій Гамов та Микола (Нік) Голоняк, котрі належать до
плеяди видатних фізиків ХХ століття, знаний у всьому світі мікробіолог Сергій
Виноградський, «український Галуа» Євген Вікторовський… Геть куцими є відомості
про автора відомої картини «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ», розстріляного
більшовиками художника Миколу Івасюка, котрого великий Ілля Рєпін називав чи не
найвизначнішим баталістом тих часів.
Тетяна МОІСЕЄВА
"Урядовий кур'єр" за 27 грудня 2011
Немає коментарів:
Дописати коментар