ПРОКИНУЛИСЬ ГРИБОЧКИ
Вже прокинулись в лісі грибочки –
Його ріднії доні й синочки.
На порозі масля всіх вітає,
Зєленичка у схованку грає,
Хоче очком одним підглядати,
Як йдуть дітки грибочки збирати, її мама і тато, й сестриці
Поховались під ковдру із глиці.
А в траві, де вільха із сосною,
Дружно вийшли рижки чередою.
Сироїжки зійшлися у крузі,
На прогулянці родичі й друзі,
За столами-пеньками розмова,
Тут сімейка родилася нова:
-Ми всі гарні, усі молоденькі,
Заберіть нас, чудові опеньки.
Як козак, білий гриб поглядає,
Тут близенько він пару ще має.
Біжіть, діти, їм шану віддати,
Нахилитися, в кошик забрати.
Ось поганка стоїть блідолиця,
Мов пихата, чванлива цариця,
її люди спішать обминати,
Навіть мухи бояться сідати.
Притулилися в гурті лисички –
Обнялися подруги й сестрички.
У розмові схилилась чорниця -
Ягодинка смачна, чарівниця.
Мухомори вдягнули віночок,
Просять всіх із собою в таночок.
Ніхто в коло не хоче ставати
З комарами ідіть танцювати!
Вже у діток грибочків багато,
Вдома ждуть на них мама і тато.
Всі щасливі й веселі крокують,
Радість свята для рідних дарують.
Катерина Росошик
ПОДРАЖАНІЄ П.П.ГЛА30В0МУ
Володимир Клімішин
Є мужчини в нас негожі. Знав і я одного:
Жінці він не допоможе –
Чита Глазового...
Вчить бюрократ державну мову,
Щоб нам відмовити: «А знаєш?
Приходь-но завтра сюди знову..
Ти щось сьогодні «сухо баєш»
'«сухо баяти» - без могориче просити про щось (діалект Володимирецького р-ну Рівненської обп.)
Немає коментарів:
Дописати коментар